Оглядово-аналітична діяльність

Оглядово-аналітична діяльність - один з найбільш важливих напрямів інформаційного забезпечення користувача. Основні цілі:

· підготовка інформації для прийняття рішень у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики;

· оцінка рівня досліджень;

· забезпечення фахівців-міждународників необхідною інформацією, у тому числі фактографічною;

· інформаційна підтримка планів зовнішньополітичного і зовнішньоекономічного курсу держави.

Основні засоби для досягнення цих цілей: підготовка оглядових інформацій, аналітичних довідок, доповідей тощо.

Оглядова інформація - це систематизована й узагальнена інформація про стан міжнародної обстановки і зовнішньої політики, тенденції і перспективи розвитку політичних і економічних ситуацій. Підготовка оглядової інформації базується на процесі опрацювання документальних джерел, що включає:

· витяг із документів і систематизацію відомостей із численних даних, що характеризують стан об'єкта (предмета, теми);

· оцінку новизни, доцільності, взаємозалежності даних, їх доповнення й уточнення змісту;

· логічне перетворення отриманих і переперевірених даних, їх систематизацію для одержання нової інформації, тобто знання досягнутого рівня, тенденцій і перспектив розвитку.

До змісту оглядово-аналітичних документів висувають такі вимоги:

· об'єктивність;

· актуальність;

· фактографічність;

· наявність висновків і їхня обгрунтованість;

· стислість;

· зручність сприйняття інформації, що міститься у документі.

Одним із найбільше поширених аналітичних інформаційних документів є огляд.

Огляд - синтезований текст, у якому наводиться узагальнена характеристика деякого питання або проблеми міжнародної обстановки, що базується на використанні інформації, отриманої з першоджерел за певний час.

Основні чинники, що визначають зміст і форму огляду, - мета його підготовки і специфіка адресата інформації. У залежності від мети всі огляди можна розділити на дві групи: бібліографічні і стан питання.

Бібліографічний огляд містить відомості про документи, тобто містить у собі упорядковану сукупність бібліографічних описів джерел інформації, анотації, що розкривають їх зміст, текст, що взаємоповязує опис окремих джерел. Мета підготовки бібліографічного огляду - допомогти фахівцям зорієнтуватися в документальному потоці, вибрати джерела, найбільше необхідні для вивчення.

Огляд стану питання містить відомості з документів-першоджерел про стан і шляхи розвитку конкретної проблемної ситуації. У залежності від мети підготовки розрізняють реферативні й аналітичні огляди.

Реферативний огляд містить систематизовані й узагальнені відомості про стан і шляхи розвитку ситуації, отримані шляхом аналізу першоджерела, але без їх критичної оцінки, зберігаючи висновки й оцінки авторів документів-першоджерел за тими фактами, теоріями, методами, що описані в документах. Мета підготовки реферативного огляду - дати чітке уявлення про стан і основні результати в певній ситуації, орієнтувати на сукупність фактів, отриманих іншими фахівцями.

Аналітичний огляд полягає в систематизації й узагальненні відомостей про стан і перспективи розвитки проблемної ситуації міжнародної обстановки, критичній оцінці відомостей із першоджерел, у виробленні власних висновків, рекомендацій про використання запозичених із першоджерел пропозицій, можливих варіантів вирішення проблем. Мета підготовки аналітичного огляду - дати цілісну картину проблемної ситуації.

При підготовці огляду необхідно керуватися такими основними положеннями:

· в огляді повинні відображатися всі існуючі погляди на розглянуте питання, незалежно від власної концепції автора;

· особливу увагу необхідно приділити аналізу нових відомостей, новим проблемам і засобам їх вирішення;

· спірні відомості, отримані з різних джерел інформації, повинні супроводжуватися спеціальними застереженнями;

· усі порівняльні характеристики повинні подаватися в порівняльному вигляді, а параметричні дані - у єдиній системі вимірів;

· при наявності великої кількості об'єктів і порівнюваних параметрів, доцільно використовувати табличну і графічну форми представлення даних.

Аналітична доповідь - науково розроблений документ, що формулює проблему, розкриває її сутність, структуру і тенденції розвитку, містить систематизовані відомості і наукові узагальнення з даного питання, стану і перспектив розвитку з аргументованою критичною оцінкою, висновками і рекомендаціями. Подана керівним органам аналітична доповідь повинна містити такі дані:

· чітке формулювання проблеми, відомості про її розвиток на сучасному етапі, порівняльний аналіз існуючих і нових підходів до вирішення цієї проблеми, довідка про їх ефективність у різних країнах, при цьому кожний підхід повинен характеризуватися метою, засобами і результативністю;

· можливі засоби і методи вирішення проблеми з урахуванням конкретних умов держави;

· дані прогнозів як за окремими складовими, так і по проблемі в цілому;

· допустимі витрати в результаті застосування підходів, що рекомендуються; перспективи і потенційна ефективність прийняття рішень відповідно до рекомендацій і пропозицій.

Інформація, що міститься в аналітичній доповіді, повинна відрізнятися достовірністю, актуальністю, максимальним узагальненням даних. Обсяг аналітичної доповіді, як правило, не повинен перевищувати 30-40 сторінок машинописного тексту. Допускається використання першоджерел, опублікованих не раніше року, що передує написанню доповіді.

Аналітична довідка - неопублікований вторинний документ, у якому систематизовані й узагальнені відомості з окремих аспектів стану і тенденцій розвитку різноманітних проблем міжнародних відносин і зовнішньої політики. Такі довідки призначені для поточного інформування керівників про стан справ. Обсяг аналітичних довідок не повинен перевищувати 10-12 сторінок машинописного тексту. Основна цінність цього інформаційного документа - оперативність підготовки.

Особливості створення, правила викладу тексту будуть розглянуті детально в навчальній дисципліні "Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах".