Модель викривлення джерела

П

Пов.

Пов₁

П1 О

При другій моделі пропагандист П таємно вміщує оригінальне повідомлення Пов₁ у легітимному джерелі П₁. Це повідомлення у вигляді Пов₂ передається пропагандистом до отримувача О у вигляді Пов₃ як таке, що надійшло з джерела П₁.

Модель легітимізації джерела

П

Пов₁ Пов ₃

Пов ₂

П1 О

Мотиваційний аналіз тексту дозволяє встановити, що саме насправді думав автор, які його мотиви.

При журналістському аналізі тексту виділяють дві процедури:

· визначення основних характеристик тексту;

· оцінка цих характеристик за певними критеріями.

У якості характеристик розглядаються:

· тема;

· ідея;

· образний орієнтир.

Критерії залежать від позиції журналіста:

· аналіз із позиції журналіста матеріалів своїх колег;

· вивчення документа як джерела інформації.

У першому випадку критеріями є:

· композиція;

· літературна якість твору.

В другому випадку вивчаються:

· зміст документа і те, що за ним стоїть (контекст);

· надійність і достовірність тексту;

· можливі мотиви комунікатора;

· стиль документа.

Біографічний метод дозволяє досліджувати розвиток суспільства і людини на прикладах конкретних життєописів. Об'єктами таких досліджень є не тільки біографії й автобіографії, а всі матеріали, за якими можна вивчити життєвий шлях людини. Цей метод застосовують в історичних, політичних, психологічних дослідженнях. За допомогою цього методу вивчають установки, мотиви поводження особистості, роль різних соціальних прошарків у функціонуванні товариства.

Історичний метод:

· включає перевірку на достовірність тексту, що встановлюється як за матеріальними ознаками (папір, почерк), так і за формою (тон, стиль, словник автора);

· з'ясовує мотиви упорядкування документа, особистості автора;

· висвітлює історичні обставини при упорядкуванні документа.

Крім розглянутих використовують літературні, лінгвістичні, психологічні, юридичні, соціологічний методи класичного аналізу документів.

У цілому, класичні методи аналізу дуже схожі. Вони дозволяють, не гублячи оригінальних рис документа, глибоко проникати в його сутність. Вони ефективні в тому випадку, коли дослідник має справу з унікальними документами. Проте, у цих методів є істотна вада - вони суб'єктивні. Інтепретація документа або документів цілком залежить від установок, із якими дослідник підходить до опрацювання матеріалів. Тому часто в дослідженнях міжнародної обстановки традиційними методами, проведеними різними дослідниками з одною і тією же метою, на підставі тих самих документів, висновки істотно відрізняються, аж до протилежних.

Перебороти цю ваду, зробити висновки дослідження об'єктивними і переконливими, дає можливість формалізований метод вивчення документів - контент-аналіз.