КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Видимий рух СонцяЗміна екваторіальних координат Сонця Встановимо що δ змінюється протягом року від +23°26¢ до -23°26¢ два рази в рік переходить через О, а пряме сходження Сонця на протязі також змінюється від 0 до 360 градусів або від 0 до 24 Сонце переміщується серед зірок з заходу на схід по великому кругу небесної сфери який називається екліптикою. Екліптика перетинається з небесним екватором в точках Повний оберт по екліптиці сонце зробить за 365 2422. Проміжок часу між двома проходженнями центра сонця через точку весняного рівнодення називається тропічним роком. Весна: Риба, Овен, Телець Літо: Близнюки, Рак, Лев Осінь: Діва, Терези, Скорпіон Зима: Стрілець, Козерог, Водолій Полуденна висота сонця в день сонячного рівнодення на даній північній широті h=90- В день літнього сонцестояння h =90- +23°26¢ В день зимового сонцестояння h =90- -23°26¢ Добовий рух сонця на різних широтах a)Для спостерігача на північному полюсі: +90 Сонце не буде заходити якщо δ>0, якщо δ<0 δ>0 з 21 березня по 23 вересня і δ<0 з 23 вересня по 21 березня h =23°26¢ hmin=-23°26¢ б)Для спостерігача на північному полярному колі =66°34¢ hmin=90- Якщо δ>=+23°26¢ – то світило не заходить. Якщо δ<=-23°26¢ – то світило не сходить. Сонце не сходить в день літнього сонцестояння і не сходить в день зимового сонцестояння. В день літнього сонцестояння hmax=90-66°34¢+23°26¢=46°52¢ В день зимового сонцестояння hmin=0 Північне і південне полярне кола являються теоретичними межами тих широт де можливі полярні дні і ночі.
2.3. Видимі рухи планет. Закони Кеплера Видимий рух планет Меркурій і Венера завжди знаходяться на небі в тому місці де Сонце, або поблизу нього. Найбільша кутова віддаль планети на схід від сонця називається східною елонгацією. При східній елонгації планету видно на заході в променях Сонця що заходить і після заходу сонця. Планета через деякий після заходу Сонця заходить. Після східної елонгації планета рухається у зворотному напрямку (з сходу на захід) починає наближатися до сонця і через деякий час зникає у його променях. В цей час наступає нижнє сполучення планети з Сонцем; планета проходить між Землею і Сонцем. Через деякий проміжок часу після нижнього сполучення планета знову стає видимою, але в східній частині неба перед сходом сонця. В цей час вона продовжує рухатись у зворотному напрямі поступово віддаляючись від сонця. Швидкість руху сповільнюється. Коли досягне західної елонгації – зупиняється і змінює напрям свого руху на прямий. Віддаль планети від сонця зменшується і нарешті вона зникає в ранкових променях сонця. В цей час планета проходить за сонцем – наступає верхнє сполучення планети з сонцем. Через деякий час планета стає знову видимою в західній частині неба. Продовжуючи рухатись в прямому напрямі, вона поступово зменшує свою швидкість. Після досягнення найбільшого східного відхилення (східної елонгації) планета зупиняється змінює напрям свого руху на зворотній і все повторюється спочатку. Таким чином, нижні планети здійснюють коливання відносно сонця, як маятники навколо положення рівноваги. Видимий рух верхніх планет. Якщо верхню планету видно після заходу сонця в західній частині неба, то вона переміщається прямим рухом з заходу на схід як і сонце, але швидкість її руху менша за швидкість сонця, яке поступово доганяє планету і вона на деякий час перестає бути видимою, тому що сходить і заходить майже разом з сонцем. Коли сонце обжене планету, вона знову стає видимою в східній частині неба перед сходом Сонця. Швидкість її прямого руху поступово зменшується, планета зупиняється і потім починає переміщатися серед зір зворотнім рухом з сходу на захід. Через деякий час планета знову зупиняється, змінює напрям свого руху на прямий, знову її з заходу доганяє сонце і вона знову перестає бути видимою, всі явища повторюються в тому ж порядку. Середні значення дуг зворотних рухів планет: Меркурій≈12º Венера≈16º Марс≈15º Юпітер≈10º Сатурн≈7º Уран≈4º Нептун≈3º Плутон≈2º Закони Кеплера I закон Кеплера Всі планети рухаються по еліпсах, в одному із фокусів яких (спільному для всіх планет) знаходиться сонце. 1 закон виражається рівнянням: де - радіус вектор планети Р – пів параметр (FP – фокальна пів хорда)
- полярний кут форма і розміри орбіти визначаються: - велика піввісь; - мала піввісь - ексцентриситет Найменший ексцентриситет має орбіта Венери( ), найбільший – орбіта Плутона( ), ексцентриситет земної орбіти ( ) Нехай сонце знаходиться в точці найближча до сонця точка орбіти П називається Перигелієм. Найбільша віддалена від сонця точка орбіти А називається Афелієм. Точки афелія і перигелія називають апсидами. Велика вісь орбіти АП називається лінією апсид. Лінія яка з’єднує сонце з планетою на її орбіті називається радіус вектором планети. Віддаль планети від сонця в перигелії в афелії За середню віддаль планети від сонця приймають велику піввісь орбіти
Кут між радіусом-вектором планети і лінією апсид називається справжньою аномалією.
|