Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Україна і утворення СРСР




Читайте также:
  1. Аналіз факторів, що впливають на процес лазерного формоутворення
  2. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
  3. Економічна сутність фінансових ресурсів, джерела їх утворення та напрями використання
  4. Західноукраїнські землі 1900—1914 рр. Україна в роки Першої світової війни
  5. Києво-Могилянська академія у XVIII ст. Утворення колегіумів.
  6. Контрольна карта диспансерного спостереження хворого із злоякісним новоутворенням № _____
  7. ЛАЗЕРНЕ ФОРМОУТВОРЕННЯ ПРОСТОРОВИХ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ.
  8. Люблінська унія.Утворення Речі Посполитої.
  9. Математична модель процесу лазерного формоутворення
  10. Метод ціноутворення на основі рівня поточних цін

Відповідно до Конституції 1919 р. Україна вважалася незалеж­ною державою. Проте суверенітет республіки був дуже обмеженим. Роль центру відігравала Російська Федерація, яка контролювала Україну за допомогою трьох централізовано-наскрізних сил: кому­ністичної партії, складовою частиною якої була КП(б)У; Червоної армії і каральних органів – ЧК (надзвичайних комісій із боротьби з контреволюцією). Тому фактично радянські республіки (у тому числі Україна) утворювали разом з Російською Федерацією єдину державу. Цьому сприяли також єдині економічні зв'язки, які скла­далися століттями, тотожна однопартійна політична структура на чолі з компартією.

Ще 1919 р. московський центр радянської держави організував утворення «воєнно-політичного союзу» радянських республік, об'­єднавши основні сфери їхньої діяльності (оборону, економіку, транс­порт, фінанси, зв'язок). Оскільки ці галузі управлялися з центру, республіки фактично являлись автономними територіями унітар­ної держави з обмеженими правами самоуправління.

28 грудня 1920 р. РСФРР і УСРР підписали договір про воєн­ний і господарський союз. У преамбулі документу вказувалося, що обидві республіки визнають «незалежність і суверенність» кожної із сторін, а також усвідомлюють необхідність згуртувати свої сили з метою оборони та в інтересах господарського виробництва. З фа­кту колишньої приналежності України до Російської імперії для УСРР не випливає жодних зобов'язань. Проте зміст договору перебував у невідповідності з преамбулою. Оголошувалося об'єднани­ми сім наркоматів. Об'єднані наркомати входили до складу Раднаркому РСФСР і мали в уряді УСРР своїх уповноважених. Надання державним органам РСФРР загальнофедеративних функцій управ­ління ставило Росію у привілейоване становище порівняно з Укра­їною, давало можливість центральним органам ігнорувати рішен­ня і інтереси УСРР і суттєво послаблювало суверенітет останньої.

Подібні угоди були укладені радянською Росією і з іншими рес­публіками. Така система відносин дістала назву «договірна феде­рація».

Але український уряд мав і певну самостійність. Він укладав міжнародні договори, проводив зовнішню торгівлю. З питань пер­спектив розвитку відносин між республіками серед партійно-ра­дянських керівників існували дві тенденції. Частина з них на чолі зі Сталіним розглядали договірну федерацію як засіб вирішення тимчасових політичних завдань. Вони вважали закінчення грома­дянської війни добрим приводом для ліквідації залишків самостій­ності республік і переведення їх у статус автономних у складі Ро­сії.



Деякі місцеві партійно-радянські керівники (X. Раковський, В. Затонський) вважали необхідним розмежування функцій зага­льнофедеративних і республіканських органів, збереження сувере­нітету України. Аналогічну позицію мали й деякі представники керівництва з Грузії та Білорусії.

Враховуючи це, керівництво РКП(б) створило комісію для під­готовки проекту вдосконалення федеративних відносин. Сталін під­готував проект резолюції, який передбачав «автономізацію» рес­публік. Сталінський проект підтримали Вірменія і Азербайджан, Грузія і Україна заперечували, Білорусія утрималась. Проти ста­лінського проекту виступив Ленін, який запропонував утворення нового союзу — федерацій рівноправних республік.

10 грудня 1922 р. у Харкові відкрився VII Всеукраїнський з'їзд Рад. Його делегати схвалили Декларацію про утворення Союзу РСР і проект основ Конституції СРСР.



30 грудня 1922 р. відбувся I з'їзд Рад СРСР. З 2215 делегатів 364 представляли Україну. За пропозицією керівника делегації УСРР М. В. Фрунзе з'їзд в основному затвердив Декларацію про утворення Союзу РСР і Союзний договір. Як і раніше головні пи­тання політики входили до компетенції союзного уряду. Утворю­вався об'єднаний ЦВК СРСР на чолі з головами ЦВК чотирьох со­юзних республік. Від України до нього увійшов Г.І.Петровський.

Юридичне оформлення Радянського Союзу відбулося на II з'їзді Рад СРСР (січень 1924 р.), який прийняв конституцію, що склада­лися з двох частин: Декларації і Договору про утворення СРСР. Проте союзний договір так і не був підписаний. Замість докумен­ту, який повинен був мати міжнародний характер, було підписано внутрідержавний акт – Конституцію СРСР. З утворенням СРСР міжнародно-правовий статус України істотно змінився. Фактично вона стала автономним утворенням у складі Радянської Росії. Проте УСРР стала національно-територіальним утворенням з власни­ми (хоч і умовними) кордонами, своїм (хоч і з обмеженою компете­нцією) адміністративним апаратом. Все ж це було кроком назад порівняно з українською державністю 1917-1920 рр.

18 жовтня 1921 р. створено Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку у складі РРСФР. Державнимии мовами визнано російську і татарську; з 26 утворених районів 7 визначено як татарські, 1 – німецьким, 1 – єврейським, 17 – змішаними.

1925 р. у зв'язку з входженням України у склад СРСР були внесені зміни у Конституцію УСРР. У ній фіксувався той факт, що УСРР ставала складовою частиною єдиної союзної держави. 1929 р. була затверджена нова Конституція УСРР. Вона визнавала перева­гу союзних органів над республіканськими. У Конституції закріп­лювалось утворення у складі УСРР Молдавської АСРР. Вибори були нерівними, багатоступеневими з відкритим голосуванням. Части­на виборців (за класовою ознакою) позбавлялася виборчих прав.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 14; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты