Види складів адміністративних правопорушень

На жаль, сучасне українське суспільство характеризується великою кількістю вчинюваних правопорушень. Їх склади досить різноманітні, оскільки правопорушення можуть здійснюватися з різними наслідками, різними суб’єктами тощо. Тому вчені в галузі адміністративного права класифікують склади адміністративних правопорушень в залежності від різних ознак.

Склади адміністративного правопорушення поділяють залежно від:

· ступеня суспільної небезпеки – на основні і кваліфіковані;

· характеру шкоди – на матеріальні і формальні;

· суб’єкта проступку – на особисті і службові (посадові);

· структури – на однозначні і альтернативні;

· особливості конструкції – на описові і бланкетні (відсилочні).

Коротко зупинимось на характеристиці кожного з перелічених видів складів адміністративних правопорушень.

1. Основні і кваліфіковані склади. Визнаючи те чи інше діяння проступком і встановлюючи за його вчинення санкцію, законодавець враховує, що ступінь суспільної небезпеки однорідних проступків може бути різний. Так, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів характеризується більшою суспільною небезпекою, якщо при цьому виникла аварійна обстановка (ст. 123 КУАП).

Внаслідок цієї обставини законодавець у ряді випадків конструює кілька складів правопорушення, належних до одного типу діянь. Такі склади різняться ступенем громадської небезпеки (шкідливості). На більш високий ступінь суспільної небезпеки вказують додаткові ознаки, які прийнято називати кваліфікуючими. Таким чином, ознаки можуть бути основними, тобто такими, що мають місце в кожному випадку вчинення проступку, і кваліфікуючими, тобто такими, що доповнюють основні. Основні ознаки утворюють так званий основний склад. Якщо необхідно, законодавець доповнює склад кваліфікуючими ознаками, за наявності яких діяння може кваліфікуватися за статтею, що передбачає суворіше покарання. Склади з такими ознаками називають кваліфікованими. Частіше в КУАП зустрічаються такі кваліфікуючі ознаки, як повторність (статті 130, 186-3, 164-4, 154, та ін.), наявність чи можливість настання шкідливих наслідків (статті 123, 126, 127 та ін.), стан сп’яніння (ст. 127 та ін.), аварійна ситуація (статті 123, 127 та ін.), залишення місця події (ст. 127), учинення діяння посадовою особою (статті 73, 74, 75, 76, 77, 209, 208-1, 195-2), грубе порушення правил (статті 85, 108).

2. Матеріальні і формальні склади. До матеріальних належать склади, у яких:

а) міститься така ознака, як настання шкідливих матеріальних наслідків антигромадського діяння. Наприклад, пошкодження лісу стічними водами, що спричинило його усихання (ст. 72), дрібне розкрадання чужого майна (ст. 51);

б) описується дія, що обов’язково спричиняє шкідливі наслідки, хоч останні законом і не названі: самовільне користування надрами (ст. 47), безгосподарне використання електроенергії для освітлення (ст. 98).

До формальних належать склади, в яких немає ознаки настання шкідливих матеріальних наслідків. Приклад, проживання за недійсним паспортом (ст. 197), прийняття паспорта в заставу (ст. 201). Вчинення проступку, передбаченого статтею КУАП, що містить формальний склад, нерідко тягне за собою настання майнового збитку. Наявність збитку в таких випадках не є конструктивною ознакою складу, але враховується у разі визначення розміру стягнення. Наприклад, пуск газу без дозволу державного газового нагляду (ст. 101), порушення інструкцій з безпечного ведення робіт у промисловості (ст. 93).

3. Особисті і службові склади. Склади правопорушень поділяються на особисті і службові залежно від того, хто є суб’єктом проступку – просто громадянин чи посадова особа (статті 86, 93, 96, 201). Для посадового проступку характерно, що протиправне діяння має бути вчинене в ході виконання обов’язків по службі (наприклад, ст. 211-6 передбачає відповідальність уповноважених осіб за неподання відомостей про військовозобов’язаних і призовників, а ст. 166-10 за порушення порядку видачі документа дозвільного характеру). Посадові особи, як зазначено в ст. 14 КУАП, підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків.

4. Однозначні і альтернативні склади. Велике значення має поділ складів на однозначні і альтернативні. Однозначні склади описують ознаки одного діяння у межах однієї статті нормативного акта. Наприклад, доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (ст. 180), дрібне хуліганство (ст. 173), заняття проституцією (ст.181-1). Альтернативні склади описують кілька дій у межах однієї статті нормативного акта. При цьому проступком вважається вчинення як однієї з описаних дій, так і кількох. Наприклад, ст. 189 КУАП установлює відповідальність за порушення правил відкриття поліграфічних і штемпельних підприємств, придбання, збут використання, облік, зберігання розмножувальної техніки, шрифтів і матриць особами, відповідальними за додержання цих правил. Проступком буде і порушення лише правил обліку чи лише правил збереження, і порушення всіх зазначених правил разом.

Таким чином, якщо однозначний склад називає ті єдині ознаки, сукупність яких його утворює, то в альтернативному є кілька варіантів ознак. Частіше ця особливість в описі ознак зумовлена прагненням законодавця уникнути загальних формулювань, розкрити зміст ознаки, конкретизувати її. А в ряді випадків конструювання альтернативних складів пов’язано з прагненням нормотворчих органів заощадити нормативний матеріал і замість кількох статей створити єдину, але більш широку за охопленням явищ.

5. Описові і бланкетні склади. Описові склади цілком розкривають зміст і сутність діяння, що визнається проступком. Наприклад, дрібне хуліганство (ст. 173), розпивання спиртних напоїв на виробництві (ст. 179). Бланкетні склади вказують на те, що ознаки проступку містяться в окремо встановлених нормах і правилах. Наприклад, види порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155-1) визначаються Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, сутність здійснення банківської діяльності без ліцензії (ст. 166-8) визначено законом України „Про банки і банківську діяльність”, а окремі порушення правил дорожнього руху визначаються такими Правилами.

Крім зазначених, в основу класифікації складів адміністративних правопорушень можуть бути покладені і інші критерії. Зокрема, за такою ознакою суб’єктивної сторони як форми вини, проступки можна поділити на навмисні і необережні, а за ознакою мотиву поведінки – на корисливі і некорисливі.

Питання для самоконтролю

1. Чи тотожними є поняття “проступок” та “правопорушення”?

2. Що розуміється під терміном “громадський порядок”?

3. Які форми вини ви знаєте, в чому полягає їх зміст?

4. Що складає об’єктивну сторону адміністративного проступку?

5. Що виступає в якості об’єкта адміністративного правопорушення?

6. Хто може бути суб’єктом адміністративного правопорушення?

7. Хто такий спеціальний суб’єкт адміністративного правопорушення?

ТЕМА 13: ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

1. Поняття, ознаки та принципи адміністративної відповідальності

2. Підстави притягнення до адміністративної відповідальності

3. Вік, з якого настає адміністративна відповідальність

4. Відповідальність неповнолітніх

5. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

6. Адміністративна відповідальність юридичних осіб

7. Звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення

8. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності

9. Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність

10. Строки притягнення до адміністративної відповідальності

11. Відшкодування шкоди внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності