Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Підстави притягнення до адміністративної відповідальності




Читайте также:
  1. Відшкодування шкоди внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності
  2. Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення
  3. Екологічні правовідносини та їх відмінні риси від суміжних правовідносин: підстави виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин
  4. Економіка Радянської України в умовах командно-адміністративної системи та її теоретичне обґрунтування
  5. Звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення
  6. Лімітвідповідальності цедента називається пріоритетом, першим збитком,а відповідальність перестрахувальника – покриттям.
  7. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
  8. Підстави й умови припинення права природокористування: тимчасове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють природне середовище.
  9. Підстави набуття і припинення прав власності

 

Якщо розглядати адміністративну відповідальність як специфічні правовідносини, неможливо обійти увагою підстави виникнення цих правовідносин, але передусім треба уяснити, що розуміється під поняттям „підстава адміністративної відповідальності”.

Деякі фахівці під підставами правової відповідальності розуміють наявність в діях особи складу правопорушення, іншими підставами вважають об’єктивно протиправне діяння – вчинення адміністративного проступку, суспільно небезпечної, протиправної, винної дії або бездіяльності, що порушує адміністративний закон. Окремі вчені, зокрема Битяк Ю., Зуй В. підставами адміністративної відповідальності визнають, як правило, адміністративне правопорушення і, як виняток, в якості підстав можуть слугувати інші протиправні діяння, наприклад, діяння, що містять ознаки складу злочину, який не становить великої суспільної небезпеки.

Про підстави адміністративної відповідальності прийнято говорити в двох аспектах. По-перше, в загальному нормативному плані, тобто про сукупність правових норм, відповідно до яких вона встановлюється і застосовується. Закон визначив поняття адміністративного правопорушення, види адміністративних стягнень, які накладаються за його вчинення, загальні правила їх накладення, підвідомчість справ про адміністративні правопорушення і порядок їх провадження. Ці питання врегульовано, переважно КУАП. По-друге, про фактичні підстави адміністративної відповідальності говорять і в кожному конкретному випадку її застосування. Тут підставою, як правило, є вчинення особою особливого виду порушення – адміністративного.

Під широким розумінням підстав адміністративної відповідальності слід вважати право держави на застосування примусових заходів до суб’єкта, який вчинив протиправне діяння; причини, з приводу яких держава встановлює юридичну відповідальність. Якщо характеризувати підстави з суб’єктивної точки зору, то підставою необхідно вважати, по-перше те, на основі чого особа може нести юридичну відповідальність (нормативна підстава); по-друге те, за які діяння вона може її нести (фактична).

Як відомо із загальної теорії права, динаміка правовідносин по­в’язана з реальними життєвими обставинами, тобто юридичними фактами. Юридичний факт — це конкретна життєва обставина, з настанням якої норма права пов’язує виникнення, зміну, припинен­ня правовідносин. Із цього визначення випливає, що юридичний факт складається з двох частин — правової і фактичної. Правова частина — це правова норма, що містить описання конкретних життєвих обставин, а фактична — власне самі конкретні життєві обставини.



Відповідно до цього в науці адміністративного права виділяють фактичні та юридичні (правові) підстави адміністративної відпові­дальності. Фактичну підставу адміністративної відповідальності скла­дає адміністративне правопорушення (проступок). Юридичні ж підстави адміністративної відповідальності пов’язують з поняттям „склад адміністративного правопорушення (проступку)”. Під скла­дом адміністративного правопорушення (проступку) розуміється сукупність встановлених законом об’єктивних і суб’єктивних оз­нак, що характеризують дію або бездіяльність як адміністративне правопорушення.

Проступок є фактом реальної дійсності. Склад проступку, у свою чергу, це логічна конструкція, правове поняття про нього, що відоб­ражає суттєві властивості реальних явищ, тобто певних антисуспільних явищ. Законодавець не створює ознак проступків, а лише відби­рає з них суттєві, відмінні і конструює склади.



Взагалі у правовій науці панує думка про те, що універсальною підставою юридичної відповідальності є саме склад правопорушен­ня. Але досить часто виділяють суб’єктивні підстави юридичної відповідальності (зокрема, вину) і правосуб’єктні підстави (при­пускають відповідальність лише по відношенню до певних осіб, які здатні нести відповідальність за вчинені ними діяння). При цьому слід зазначити, що в кінцевому підсумку все збігається до елементів складу правопорушення (відповідно суб’єктивної сторони, суб’єкта тощо).

Нині основною підставою адміністративної відповідальності фізич­них осіб за чинним законодавством України визнається адміністра­тивне правопорушення (проступок). Поняття адміністративного пра­вопорушення (проступку) міститься у статті 9 КУАП. Склади конкретних адміністративних правопорушень (проступків) містять­ся в главах 5-15 Особливої частини КУАП, а також у деяких інших законодавчих актах (наприклад, Митному кодексі України).

Якщо говорити більш конкретно, то фактичною (об’єктивною) підставою адміністративної відповідальності фізичних осіб є вчинен­ня діяння, передбаченого у статті Особливої частини КУАП та в деяких інших законах. Суб’єктивною підставою є вина, форми якої визначені у статтях 10 і 11 КУАП. Правосуб’єктні підстави адмін­істративної відповідальності визначені у статтях 12-16, та 20 КУАП. До них, зокрема, відносяться вік відповідальності, осудність, а та­кож ознаки спеціального суб’єкта, зокрема, неповнолітніх, посадових осіб, іноземних громадян та осіб без громадянства, військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів.



Деякими статтями Кодексу України про адміністративні правопо­рушення передбачена відповідальність ще одного різновиду спеціаль­них суб’єктів, а саме — суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб. Така відповідальність, зокрема, передбачається за порушення правил торгівлі та надання послуг (ст. 155), порушення правил проведення розрахунків із споживачами (ст. 155-1), порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156-1), недобросовіс­ну конкуренцію (ст. 164-3), ухилення від реєстрації в органах Пенсій­ного фонду України, Фонду соціального страхування України та порушення порядку обчислення і сплати внесків на соціальне стра­хування (ст. 165-1). Усього на цей час КУАП містить у собі близько 20 складів правопорушень, суб’єктами яких є громадяни-підприємці, тобто суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи. Крім цього, багатьма законами України передбачається відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності без поділу їх на фізичних і юридичних осіб.

Хоча загальна частина КУАП визначає деякі особливості відпові­дальності таких спеціальних суб’єктів, як неповнолітні, посадові особи, військовослужбовці, а також іноземні громадяни і особи без громадянства, суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа також повинен відповідати певним вимогам, зазначеним у законах, які й обумовлюють його спеціальний статус, і це повинно бути відоб­ражено в Кодексі.

Щодо підстав адміністративної відповідальності юридичних осіб, то, на відміну від адміністративної відповідальності фізичних осіб, у чинному законодавстві відносно них існують суттєві прогалини. Зокрема, практично відсутні загальні норми, яки б визначали суб’єктивні і правосуб’єктні підстави їх адміністративної відповідальності, а та­кож обставини, що її виключають. Використовувати ж відносно юридичних осіб положення КУАП неможливо, оскільки весь зміст цього кодифікованого акта, його концепція виходять з інших по­зицій, визнаючи суб’єктом адміністративного проступку лише фізичну особу.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 44; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.022 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты