Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Адміністративна відповідальність неповнолітніх




Читайте также:
  1. Адміністративна відповідальність
  2. Адміністративна відповідальність юридичних осіб
  3. Адміністративна відповідальність.
  4. Види правопорушень, за які наступає відповідальність
  5. Відповідальність державних службовців
  6. Відповідальність у бізнесі - обов'язок юридичних осіб відповідати за свої дії, дотримання встановлених державою і суспільством правил бізнесу.
  7. Вік, з якого настає адміністративна відповідальність
  8. Владні повноваження, відповідальність і делегування
  9. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства

Відповідно до міжнародно-правових стандартів особи, які не досягли 18 років є неповнолітніми і належать до категорії “діти”. Проте факт неповноліття не завжди стримує особу від вчинення протиправних адміністративно караних діянь, тому законодавець і передбачає можливість притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності.

Адміністративна відповідальність неповнолітніх – це регламентована адміністративно-правовими нормами реакція з боку уповноважених суб’єктів на діяння неповнолітніх осіб, що проявилися в порушенні ними, встановлених законом заборон або невиконанні, покладених на них обов’язків, що виражається в застосуванні до винних осіб заходів впливу у вигляді позбавлення особистого або майнового характеру.

Неповнолітніми вважаються особи, що не досягли 18 років, тобто віку, з досягненням якого закон пов’язує настання повної дієздатності. Неповнолітні, котрі не досягли 16-и років відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення є малолітніми і до адміністративної відповідальності не притягуються, оскільки визнаються державою нездатними правильно усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Варто відзначити, що вчинення адміністративного проступку неповнолітнім суб’єктом завжди є обставиною, яка пом’якшує відповідальність.

До адміністративної відповідальності можна притягнути неповнолітнього тільки в тому випадку, якщо 16 років виповнилося йому саме до моменту здійснення протиправного діяння, а не на час вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Незважаючи на те, що неповнолітні особи можуть вчиняти адміністративні проступки різного ступеня суспільної шкідливості, законодавець, керуючись гуманними міркуваннями, вважає за необхідне застосувати до них не заходів адміністративної відповідальності, а заходи примусового впливу. Зокрема, до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років, що вчинили адміністративні проступки, можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУАП, починаючи від менш тяжких до більш тяжких, а саме:

· зобов’язання привселюдно чи в іншій формі попросити вибачення в потерпілого. Цей захід впливу застосовується у тих випадках, коли неповнолітній усвідомив неправомірність своєї поведінки, суспільну шкідливість вчиненого діяння і розкаявся у ньому. Публічність вибачення полягає в тому, що винуватий робить це у присутності інших осіб, а не лише у присутності потерпілих. На жаль зміст поняття „іншої форми” у законодавстві не визначено, тому можна припустити, що воно передбачає вибачення через засоби масової інформації, якщо відповідна неправдива інформація була повідомлена саме через ЗМІ;



· застереження полягає у тому, що орган адміністративної юрисдикції в усній формі від імені держави оголошує офіційний осуд та незадоволення поведінкою неповнолітнього, яка виражається у вчиненні адміністративного проступку невеликої суспільної шкідливості. Головною метою застереження є попередження протиправної поведінки неповнолітнього у майбутньому. Цей захід впливу застосовується у присутності батьків або осіб, що їх замінюють. Як правло, про факт застосування застереження складається протокол, проте його форма та зміст офіційно не визначені;

· догана чи сувора догана являють собою заходи морально-психологічного впливу, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників у випадку систематичного невиконання ними встановлених правил поведінки та вчиненні правопорушень. Догана і сувора догана також проголошуються від імені держави і супроводжуються строгим осудом неповнолітнього правопорушника та вчиненого ним діяння. Факт застосування догани чи суворої догани фіксується в особовій справі неповнолітнього правопорушника за місце роботи або навчання;



· передача неповнолітнього під нагляд батьків, чи особам, їх що заміняють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу з їхньої згоди, а також окремим громадянам на їхнє прохання. Цей вид адміністративного стягнення полягає в тому, що на означених осіб органом адміністративної юрисдикції покладаються обов’язки посилити виховний вплив на неповнолітнього правопорушника, здійснювати культурно-виховні заходи, ввести роз’яснювальну роботу, систематично контролювати поведінку неповнолітнього та інше.

Не допускається передача неповнолітнього під нагляд батьків, які позбавлені батьківських прав, а також батькам чи іншим особам, які за своїм рівнем культури та характером поведінки нездатні позитивно впливати на неповнолітнього правопорушника (наприклад, особи, які зловживають алкогольними напоями та наркотичними речовинами, ведуть аморальний спосіб життя). Не можуть бути передані під нагляд батьків також неповнолітні, якщо батьки перебувають у місцях позбавлення волі або ж тривалий час перебувають поза місцем свого постійного проживання (у тривалому відрядженні, на роботі, яка має роз’їзний характер тощо). Передача під нагляд трудовому колективу можлива лише за умови, що неповнолітній є членом такого колективу і суд вважає, що такий колектив здатний здійснити перевиховання неповнолітнього та здійснювати постійний контроль за його поведінкою. Такі ж вимоги висуваються і до педагогічного колективу, в якому навчається неповнолітній. Згода педагогічного колективу не вимагається, якщо неповнолітній перебуває на повному утриманні держави та проживає й навчається у спеціалізованих закладах (будинках дитини, будинках-інтернатах тощо). Передача неповнолітнього правопорушника під нагляд окремих громадян може здійснюватися лише за їх проханням, але також за умови, що вони зможуть здійснювати належний виховний вплив на неповнолітнього та забезпечувати контроль за його поведінкою.



Названі заходи не є адміністративними стягненнями, вони суттєво відрізняються від них за суворістю, хоча й застосовуються уповноваженим юрисдикційним органом у примусовому порядку незалежно від бажання неповнолітнього та носять виховний характер. Вони можуть бути застосовані до неповнолітніх 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції прийде до висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього більш строгого адміністративного стягнення.

У випадку ж здійснення особами у віці від 16 до 18 років особливо небезпечних адміністративних проступків, таких, зокрема, як дрібне хуліганство (ст. 173 КУАП), дрібне розкрадання чужого майна (ст. 51), незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44) і інших небезпечних правопорушень, неповнолітні притягуються до адміністративної відповідальності на загальних підставах, тобто до них можуть бути застосовані ті ж стягнення, які застосовуються і до повнолітніх правопорушників.

Разом з тим, керуючись гуманними міркуваннями і приймаючи до увагу виховну силу заходів громадського впливу, законодавець установив, що до неповнолітніх, що вчинили названі адміністративні проступки, з урахуванням характеру діяння й особистості правопорушника, можуть бути застосовані не санкції відповідних статей, що передбачають склади вчинених неповнолітніми проступків, а більш м’які заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУАП. Винятком є тільки ст. 185 КУАП, яка передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, народного дружинника, військовослужбовця або їх образу.

В КУАП не вирішується питання про те, як можуть бути застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення тяжкого проступку, якщо його вчинила особа до 18 років, проте згідно з цивільним законодавством вона набула повноліття раніше (наприклад, вступила у шлюб до досягнення 18 років, записана матір’ю чи батьком дитини, зареєстрована як підприємець тощо).

Крім загальних ознак, адміністративна відповідальність неповнолітніх має свої, притаманні тільки їй, специфічні особливості.

1. Адміністративна відповідальність неповнолітніх в більшій мірі, ніж адміністративна відповідальність дорослих правопорушників переслідує, насамперед, морально-виховні цілі, так як перевиховання і виправлення їх в більшості випадків можливе й без застосування заходів адміністративної відповідальності. Тому до неповнолітніх найчастіше застосовуються засоби суспільного, морально-виховного впливу, а адміністративні стягнення накладаються тільки в крайніх випадках, що чітко визначені в законі.

2. Обмеженість деліктоздатності як одна з особливостей адміністративної відповідальності проявляється в тому, що хоча адміністративна відповідальність і настає з шістнадцятирічного віку, але за окремі правопорушення особи віком від 16 до 18 років не можуть притягатися до відповідальності. Так, за порушення правил військового обліку, за порушення правил керування транспортними та електротранспортними засобами адміністративна відповідальність настає лише з 17 чи 18-річного віку.

3. Особливістю адміністративної відповідальності неповнолітніх в порівнянні з адміністративною відповідальністю дорослих є й те, що при визначенні міри покарання за вчинення того чи іншого правопорушення, факт вчинення правопорушення неповнолітньою особою є обставиною, що пом’якшує відповідальність (ст.34 Кодексу України про адміністративні правопорушення). В той же час втягнення неповнолітнього у правопорушення, є обставиною, яка обтяжує адміністративну відповідальність (ст.35 КУпАП).

4. Специфічною ознакою адміністративної відповідальності неповнолітніх є можливість її перекладення „трансмісії” на інших осіб, тобто, мова йде про випадки, коли неповнолітні вчинили адміністративне правопорушення або скоїли злочин, але в силу своїх вікових особливостей не можуть бути деліквентами даних протиправних діянь. Або ж, якщо неповнолітні своїми протиправними діями заподіяли матеріальну шкоду, але не мають самостійного джерела прибутку, то за їхні вчинки несуть відповідальність батьки, або особи які їх замінюють.

5. Встановлення додаткових гарантій для неповнолітніх при притягненні їх до відповідальності (присутність при проведенні певних процесуальних дій батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють чи захисника неповнолітнього).

6. Застосування обмеженого кола адміністративних стягнень. Навіть в тих випадках, коли неповнолітні правопорушники притягаються до адміністративної відповідальності на загальних підставах, до них не можуть застосовуватись деякі адміністративні стягнення: такі, наприклад, як адміністративний арешт. Крім того, хоча це не закріплено в законодавстві, до неповнолітніх не застосовуються виправні роботи, оскільки більша частина з них в цьому віці навчається.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 415; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты