Поняття та засади адміністративної відповідальності за порушення виборчих прав

Дослідження наукових праць та вітчизняного законодавства дозволяє зробити висновок, що основними рисами адміністративної відповідальності за порушення виборчих прав є наступні:

1) підставою для настання адміністративної відповідальності за порушення виборчих прав є адміністративний проступок, який посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення;

2) адміністративна відповідальність за порушення виборчих прав встановлена нормами адміністративного законодавства;.

3) суб’єктом адміністративної відповідальності за порушення виборчих прав є фізична особа (громадяни, посадові особи тощо);

4) вчинення адмінделіктів, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення тягне застосування таких видів адміністративного стягнення, як штраф, розмір якого диференціюється залежно від суб’єкту проступку.

З урахуванням положень вітчизняної доктрини адміністративного права та адміністративного законодавства, адміністративну відповідальність за порушення виборчих прав можна визначити як сукупність адміністративних правовідносин, що виникають у зв’язку із застосуванням уповноваженими органами (посадовими особами) до осіб, які вчинили адміністративний проступок, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, передбачених адміністративними нормами адміністративних стягнень з метою захисту правопорядку, покарання винної особи, недопущення вчинення порушником та іншими особами нових правопорушень.

Аналіз статей КУАП, зокрема Глави 15-А, в якій містяться склади адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його здійснення свідчить, що єдиним адміністративним стягненням, що може бути застосований до порушника, є штраф.

На нашу думку, потребує доповнення ст. 212-13 КУАП “Виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск”, що передбачає відповідальність за виготовлення або замовлення виготовлення під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно; а також за розповсюдження (рознесення, вивішування, роздавання) під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, а так само організація такого розповсюдження. Такі дії тягнуть в чинній редакції накладення штрафу, однак у статті не йдеться про конфіскацію зазначених матеріалів, що є суттєвим упущенням законодавця, тому нова редакція статті має передбачати поряд із штрафом застосування конфіскації предметів, що стали безпосереднім об’єктом адміністративного порушення виборчого права.

Розміри штрафів в санкціях правових норм, що передбачають адміністративну відповідальність за посягання на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його здійснення, визначаються в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, причому в усіх нормах Глави 15-А КУАП України санкції є відносно визначеними, що дозволяє використовувати диференційований підхід до застосування адміністративного стягнення, враховуючи характер адміністративного проступку, майнове положення порушника, особу притягненого до адміністративної відповідальності тощо.

Родовим об’єктом адміністративного порушення виборчих прав є суспільні відносини, що складаються в ході здійснення виборчого (пасивного і активного) права та права на участь у референдумі на усіх стадіях виборчого процесу.

Розподіл на видові об’єкти може проводитися відповідно до стадій виборчого процесу, наприклад:

− відносини, що складаються при формуванні списків виборців;

− відносини, що складаються при веденні передвиборчої агітації тощо.

Безпосереднім об’єктом адміністративного проступку, передбаченого ч. 3 ст. 212-7 КУАП є суспільні відносини, що виникають при виготовленні нового примірника списку виборців для повторного голосування.

Основним елементом об’єктивної сторони адміністративного проступку, в тому числі і такого, що посягає на здійснення народного волевиявлення і встановлений порядок його забезпечення є діяння, що поділяється на дію та бездіяльність. Протиправні дії, за які настає адміністративна відповідальність полягають у:

– наданні недостовірного списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі;

– порушенні права громадянина на ознайомлення в установленому законом порядку зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі;

– порушенні заборони протягом визначеного законом часу у будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми відповідного кандидата, політичної партії (блоку), давати будь-яку інформацію щодо цього кандидата, цієї політичної партії (блоку) власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації;

– супроводженні офіційних повідомлень у період виборчого процесу коментарями, що мають агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписами, кінозйомками, фотоілюстраціями про дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як кандидатів у депутати та на посади сільських, селищних, міських голів;

– здійсненні передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом; здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України;

– виготовленні або замовленні виготовлення під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно;

– розповсюдженні (рознесенні, вивішуванні, роздаванні) під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, а так само організації такого розповсюдження;

– замовленні або виготовленні виборчих бюлетенів понад встановлену рішенням відповідної виборчої комісії кількість і т.д.

Бездіяльність як форма протиправного діяння адміністративного правопорушення, що посягає на народне волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення вчинюється шляхом:

– ненадання у випадках та порядку, встановлених законом, головою відповідної виборчої комісії або особою, яка відповідно до закону виконує його обов’язки, копії виборчого протоколу;

– невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму, прийнятого в межах їх повноважень;

– відмови у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов’язків за основним місцем роботи на час виконання ним повноважень члена виборчої комісії;

– відмови у видачі громадянину копії мотивованого рішення про відхилення його скарги (заяви) про внесення змін до списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі тощо.

Така ознака як час є істотною для встановлення складу адмінправопорушення, передбаченого:

– ст. 212-7 КУАП, що включає порушення встановлених законом порядку та строків подання відомостей про виборців, порушення встановлених законом порядку та строків надання списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, відповідним виборчим комісіям, комісіям з референдуму;

– ст. 212-9 КУАП: порушення заборони протягом визначеного законом часу у будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми відповідного кандидата, політичної партії (блоку), давати будь-яку інформацію щодо цього кандидата, цієї політичної партії (блоку) власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації; супроводження офіційних повідомлень у період виборчого процесу коментарями, що мають агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписами, кінозйомками, фотоілюстраціями про дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як кандидатів у депутати та на посади сільських, селищних, міських голів;

– ст. 212-10 КУАП: проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом; агітація в день проведення референдуму тощо.

Юридичне значення має такий елемент об’єктивної сторони як місце, зокрема, для адмінделіктів, передбачених:

– ст. 212-10 КпАП України – проведення передвиборної агітації в місцях, що заборонені законом;

– ст. 212-14 КпАП України – розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами у заборонених законом місцях тощо.

Одним із важливих елементів об’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення є шкідливі наслідки, залежно від наявності яких в статті КпАП України можна визначити чи це адмінделікт із матеріальним складом, чи з формальним. Більшість складів, передбачених Главою 15-А КпАП України, є формальними, тобто передбачають встановлення тільки факту власне діяння.

Суб’єктом адміністративні правопорушення, що посягають на народне волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення є фізична особа що володіє адміністративною деліктоздатністю.

Спеціальним суб’єктом адміністративного правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення є фізична особа, яка володіє окрім загальних ознак (віку, осудності) додатковими, що характеризують адміністративно-правовий статус особи та передбачені у відповідній статті КУАП. Аналіз статей Глави 15-А КУАП дозволяє виокремити такі групи спеціальних суб’єктів:

– посадова особа, на яку покладено обов’язок подавати відомості про виборців, складати список виборців, громадян, які мають право брати участь у референдумі, надавати список виборців, громадян, які мають право брати участь у референдумі;

– члени виборчих комісій; голова виборчої комісії або особа, яка відповідно до закону виконує його обов’язки;

– власники, посадові чи службові особи, творчі працівники засобів масової інформації;

– посадові особи, що не є суб’єктами виборчого процесу.

Суб’єктивна сторона може проявлятися як умисел або необережність.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть характерні ознаки адміністративних правопорушень, що посягають на трудові права громадян і здоров'я населення.

2. Проаналізуйте об’єкти адміністративних правопорушень, що посягають на власність та правопорушень в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’ятників історії і культури.

4. Які діяння складають об’єктивну сторону адміністративних правопорушень в галузі сільського господарства і ветеринарії?

5. Назвіть найбільш типові санкції, що застосовуються за правопорушення на транспорті.

6. Визначте об’єктивну та суб’єктивну сторону складів правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління.

7. Які найбільш типові адміністративні правопорушення проти громадського порядку ви знаєте? Охарактеризуйте їх склади.