Адміністративні правопорушення в галузі сільського господарства і ветеринарії

Велика кількість правопорушень вчиняються у сфері сільського господарства та ветеринарії. Здавалося б, ця група правопорушень не повинна бути значною та не є резонансною, оскільки, на перший погляд, стосується виключно суб’єктів, які здійснюють свої права та обов’язки в означеній сфері. Та детальний аналіз відповідної групи правопорушень дозволяє дійти висновків про велике значення вказаних проступків для осіб, яких вони безпосередньо не стосуються – для споживачів та виробників сільськогосподарської продукції і сировини.

Об’єктом складів адміністративних правопорушень, передбачених статтями глави 9 КУАП, є суспільні відносини в сфері сільського господарства. Норми вказаної глави передбачають адміністративну відповідальність за: потраву посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи фермерських господарств (ст. 104), порушення порядку та умов ведення насінництва та розсадництва (ст. 104¹), порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів (ст. 105), ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об’єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю (ст. 106), невжиття заходів щодо охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки (ст. 106¹), незаконні посів та вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 106²), порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (ст. 107), порушення законодавства про племінну справу в тваринництві (ст. 107¹), грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації сільськогосподарських машин і техніки безпеки (ст. 108).

Даним адміністративним правопорушенням властиві наступні особливості:

1. Здійснення прав юридичних і фізичних осіб на діяльність, передбачену ст. 104-108 КУАП, регламентується актами органів виконавчої влади або така діяльність можлива на ліцензійній основі.

2. Статті 107-108 регулює особливий різновид правовідносин, що виникають у сфері обороту об’єктів тваринного світу – домашніх і інших тварин, що відносяться до рухомих майнових об’єктів. Порушення ветеринарних правил, передбачених законодавством, тягне за собою штрафні санкції. До подібного роду правопорушень відноситься, наприклад, відмова від імунізації тварин.

3. При накладенні штрафних санкцій за порушення правил карантину тварин, варто керуватися не тільки КУАП, але й іншими нормативними актами (зокрема, Законом України “Про ветеринарну медицину”).

4. Суб’єктивна сторона може виражатися у формі умислу і необережності (так, вирощування снотворного маку і конопель та їх обробка здійснюються тільки у формі прямого умислу, а потрава посівів може бути здійснена у формі необережності).

5. Суб’єктивна сторона окремих правопорушень передбачає наявність визначеної мети (заготівля насіння з метою наступного продажу), без доведеності якої особа не може бути притягнута до відповідальності.

6. Суб’єктами правопорушень можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи в особі їх керівників (вивезення матеріалів, що не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку).

7. В багатьох правопорушеннях цієї групи визначаються ознаки спеціального суб’єкта, що характеризують трудові правовідносини осіб: механізатор, ветеринарний лікар, посадова особа тощо.