Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Сфери енергоаудиту




Читайте также:
  1. I. плоского конденсатора; II. шара; Ш. сферического конденсатора; IV цилиндрического конденсатора.
  2. Види та сфери аудиту
  3. Види та сфери аудиту
  4. Наявність розвиненої соціальної сфери.
  5. Організація фінансового забезпечення соціальної сфери
  6. Основні сфери використання різних програм регулювання соціально-трудових відносин у міжнародній практиці
  7. Рівняння біжучої хвилі. Фазова швидкість. Сферична хвиля
  8. Сфери духовного буття
  9. Сфери застосування та приклади використання СППР

Україна відноситься до енергодефіцитних країн, яка задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах (ПЕР) за рахунок власного їх видобутку менш, ніж на 50 %.

Видобуток власних ПЕР проводиться в таких гірничо-геологічних умовах, які роблять їх неконкурентоздатними з імпортованими ПЕР. Це перш за все відноситься до видобутку нафти і газу. Не краща сучасна ситуація і у вугільній промисловості, де більшість шахт мають низькі економічні показники. Хоча Україна має великі поклади вугілля, якого вистачило б на сотні років, однак для їх розробки необхідні великі капітальні вкладення, яких в умовах економічної кризи держава не може забезпечити.

Поряд з цим ефективність використання ПЕР в економіці України та соціальній сфері дуже низька, що обумовлює потребу у аудиті енергоресурсів. Проблема енергопостачання та раціонального використання енергоресурсів є актуальною для держави, населення підприємств.

Мета енергоаудиту – визначення енергоспоживання, його витрат та втрат з иетою заощадження та раціонального споживаня.

Для енергозбереження характерна висока економічна ефективність. Витрати на тонну умовного палива, отриманого за рахунок енергозбереження, в декілька разів менші за витрати на його видобуток чи купівлю. Тому в умовах України підвищення енергоефективності та енергозбереження стає стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери.

Енергію у вільній формі неможливо накопичувати на тривалий час. Тому процеси виробництва та споживання енергії повинні співпадати у часі або відбуватися безпосередньо друг за другом і бути пов'язані між собою ланкою передачі. Це впливає на характер виробничих, технічних та економічних зв'язків енергетики з іншими галузями матеріального виробництва, на структуру і форми розвитку власно енергетики та систем енергопостачання. Тому ціобєкти вимагають аудиту.

Енергопостачання – сукупність послідовних процесів виробництва, передачі та використання енергії.

Система енергопостачання – сукупність установок та обладнань, які необхідні для цілей енергопостачання.

Ланка перетворення енергії. На практиці часто використовується термін „види енергії”, під якими розуміють різні джерела енергії або види палива.

Паливо – горюча речовина, яку економічно доцільно використовувати для отримання значної кількості теплоти.



Теплота згорання – кількість теплоти, яка виділяється при повному згоранні палива. Розрізняють вищу Qрв та нижчу Qрн теплоту згорання (теплотворна властивість палива).

Вища Qрв – теплота згорання, яка виділяється при згоранні 1 кг твердого, рідкого або 1 м3 газоподібного палива при перетворенні водяної пари, яка міститься в продуктах згорання, в рідину. Нижча теплота згорання менша вищої на величину пароутворення вологи, яка мається в паливі (Wр) або яка утворюється в результаті згорання водню палива (Нр).

Умовне паливо як визначення використовується з метою порівняльних розрахунків.

Умовне паливо – паливо, теплота згорання якого прийнята рівною 29,35 МДж/кг (7000 ккал/кг). Перевод дійсної кількості палива в умовне виробництво відбувається помноженням кількості даного палива на його еквівалент Э= Qрн /29,35.

Основними природними (первинними) об’єктами енергетичного аудиту є паливно-енергетичні ресурси (ПЕР), на яких базується сучасна енергетика, є видобувне паливо (вугілля, торф, нафта, сланці, горючі гази), продукти його переробки (моторне мастило, мазут, брикети), водяні потоки (ріки), ядерне горюче (уран, торій). Існують і інші види палива або джерела енергії, наприклад, біомаса, енергія сонця, енергія вітру, енергія хвиль, гідроресурси, геотермальна енергія. Це поновлювальні, найбільш екологічно чисті, так звані альтернативні джерела енергії.



Сфери енергоаудиту можна розподілити за видами ресурсів, що споживаються, визначаються напрямки розвитку енергетики: теплоенергетика, яка використовує ПЕР та визначає масштаби паливодобувної промисловості; гідроенергетика, яка розвивається на базі гідроенергетичних ресурсів як галузь по комплексному використанню водних запасів країни; атомна енергетика, яка заснована на перетворенні внутрішньоядерної енергії в інші види; вітроенергетика, геліоенергетика та інші.

Всі ці види палива представляють первинні енергетичні ресурси та утворюють першу ланку ланцюга перетворення енергії – енергетичного ланцюга (рис.1.1). На діаграмі показаний шлях від джерела енергії до її кінцевого споживання. Наприклад, сира нафта, яка видобувається з землі, і є первинним джерелом енергії, але має обмежене застосування. Вона може бути перетворена в більш калорійні вторинні джерела енергії, такі як бензин, газ, нафта, мазут, важке дизельне паливо та інші. Подібна обробка пов'язана з втратами енергії. Доведення вторинної енергії до споживача також пов'язано з додатковими втратами енергії на транспортування та розподіл. На кінцевому етапі енергоносій перетворюється для отримання корисної енергії та подання її в пункт споживання.

 

Відновлювальні джерела енергії
ПЕРВИННІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ
Невідновлювальні джерела енергії
Корисні копалини: Реакція розпаду - вугілля та синтезу: - нафта - уран - газ - торій - торф
енергія сонця геотермальні припливи- відливи енергія вітру гідроресурси
Перетворення
ВТОРИННА ЕНЕРГІЯ
Втрати
Тверді: Газоподібні Рідкі - деревина - природний газ - бензин - вугілля - штучний газ - газойль - біомаса - водень
Електроенергія    
Тепло: Районне паливо. Втрати тепла
Неенергетичне споживання
Траснпор-тування та розподіл
Втрати
КІНЦЕВА ЕНЕРГІЯ
У вигляді первинної та вторинної енергії
Перетво-рення
Втрати
КОРИСНА ЕНЕРГІЯ
Тепло Енергія Освітлення
Необхідність
Відновлювальні джерела енергії



 


Рис.15.1. Структура енергопостачання.

 

Наприклад, в процесі спалювання мазуту в топці опалювальної котельної отримуємо теплоносії (водяну пару, гарячу воду), які подаються також на опалення та гаряче водоспоживання міських об'єктів.

Основними сферами аудиту енергетичного виробництва є електрична та теплова енергія, у формі яких відбувається споживання енергетичних ресурсів на кінцевій стадії їх використання. Обладнання, на якому енергія природних енергетичних ресурсів перетворюється в інші види енергії, називається енергогенеруючим (або енергогенераторами), а такі, що використовують перетворені види енергії – енергоприймачами (споживачами та абонентами).

Таким чином, виходячи з задач енергопостачання та ланцюга перетворення енергії, будь-яка система енергопостачання базується на визначених енергетичних ресурсах та включає в себе три головних елементи: джерело енергії (енергогенератор), мережі (розмежувальні та транспортні) та енергоприймач (споживач, абонент).

Структура передаточних ланок в системі визначається рівнем концентрації та централізації енергозбереження.

Концентрація – процес зосередженості виробництва енергії на великих енергетичних підприємствах, тобто збільшення одиночної потужності та виробності енергетичного обладнання та устаткування. Концентрація – важливий фактор здійснення технічної бази та підвищення ефективності виробництва.

Централізація – об'єднання споживачів енергії єдиними для них енергетичними мережами та джерелами енергії, яке визначається, в першу чергу, нерозривністю у часі виробництва та споживання енергії. Централізація в енергетиці – форма раціональної організації енергопостачання споживачів.

Концентрація та централізація енергопостачання збільшують дальність передачі енергії. Це пов'язано з додатковими затратами та втратами енергії в розподільній системі.

Знизити ці втрати та збільшити дальність транспортування дозволяє підвищення потенціалу енергоносіїв, які використовуються для передачі та розподілення енергії.

Основною формою енергопостачання в Україні є централізовані системи. Об'єднуючи енергогенеруючі установки, які трансформують, та обладнання, яке розподіляє, та енергоприймачі, вони характеризуються спільністю принципів формування та режиму роботи усіх ланок, взаємозалежністю процесів виробництва, розподілу та використання енергії.

Електроенергетика охоплює сукупність процесів з виробництва, транспорту та розподілу електричної та теплової енергії, які реалізуються атомними електростанціями (АЕС), тепловими електростанціями на органічному паливі (ТЕС, ТЕЦ), гідравлічними (ГЕС), гідроакумулюючими (ГАЕС) електростанціями та котельними; лініями електропередач, електричними та тепловими мережами; електростанціями, котельними та утилізаційним обладнанням відомчих організацій та підприємств; розподільними електричними та тепловими мережами; енерго- та паливно-постачальними організаціями. Крім перелічених потужних джерел теплової та електричної енергії, існує значна кількість малих систем теплоелектрогенерування, які розташовані по містах, населених пунктах та різним галузям промисловості. Ці районні опалювальні та опалювально-виробничі котельні, заводські ТЕС, ТЕЦ та котельні, промислові печі, побутові енергоустановки, які призначені для обслуговування декількох будівель та споруд, індивідуальних будівництв, котеджів, приватних будинків та інш. Всі ці енергогенеруючі джерела мають ознаки окремої галузі зі своєю продукцією, іноді досить істотним внеском в загострення екологічної обстановки. По суті, це паливно-енергетичний комплекс, який прийнято називати малою енергетикою. До числа об'єктів нетрадиційної малої енергетики можна віднести також установки та споруди, які використовують сонячну енергію, енергію вітру, геотермальну енергію, біомасу, низькопотенційну енергію та ін.

При здійсненні енергоаудиту варто враховувати наступні основні тенденції:

- підвищенню питомого розходу енергоресурсів на потреби міського господарства;

- випереджуючі темпи росту енергоспоживання відносно до темпів росту споживання ПЕР в цілому;

- зменшення долі безпосереднього використання палива за рахунок підвищення ролі перетворених видів енергії в задоволення енергетичних потреб міст;

- покращення екологічних показників виробництва енергії та енерговикористання;

- підвищення рівня газифікації та збільшення частки природного газу в паливно-енергетичному балансі міст;

- ріст концентрації споживання енергії у великих містах, який відбувається шляхом підвищення енергетичної щільності навантаження на 1 км2 міської території та питомого розходу ПЕР на одного мешканця;

- поєднання переважного централізованого електропостачання з децентралізованим теплопостачанням;

- подальший розвиток газопостачання міст шляхом удосконалення структури та схеми розподільних мереж, покращення їх параметрів, модернізації роботи міського господарства.

Порівняно з іншими видами енергії нетрадиційні відіграють малу роль, але спостерігається також чітка тенденція поступового розвитку вітроенергії (східне узбережжя Європи, Каліфорнія, південь України), геліоенергетики (Нідерланди, США, Японія).

Оскільки сьогодні основою енергопостачання міст є централізоване створення практично всіх енергоресурсів, тому необхідно розглядати перспективи розвитку визначаючої складової ПЕК – електроенергетики.

Забезпечення надійного та стабільного енергопостачання народного господарства України електричною та тепловою енергією при значному зменшенню шкідливого впливу на навколишнє природне середовище здійснюється:

- шляхом технічного переобладнання та реконструкції діючих електростанцій, електричних та теплових мереж;

- впровадження нових технологій спалювання вугілля шляхом створення відповідного обладнання та парагазових установок, в тому числі з внутрішньою газифікацією вугілля;

- введенням до числа діючих енергоблоків АЕС високого та середнього ступеня готовності;

- подальшим розвитком гідроенергетики шляхом освоєння гідроресурсів Західної України та модернізації малих ГЕС, а також будівництво ГАЕС;

- подальшим розвитком теплофікації з комбінованим відпрацюванням теплової та електричної енергії на ТЕЦ;

- створенням в Україні повного ядерного паливно-енергетичного циклу;

- орієнтацією на забезпечення енергетичним обладнанням вітчизняного виробництва;

- створенням необхідних умов для повного та своєчасного забезпечення ТЕС українським вугіллям;

- поширенням об'ємів використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 18; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.018 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты