Основні риси товарного господарства

По-перше, виробництво товарів засновано на суспільному поділі праці, що складається між окремими господарськими одиницями. Його розвиток передбачає прогрес виробництва: підвищення кваліфікації й уміння робітників, а також винахід машин, що полегшують і скорочують працю, дозволяють одній людині виконувати роботу декількох. Збільшення випуску благ на спеціалізованому підприємстві створює можливість і необхідність обмінювати зайву їхню кількість на інші корисні речі.

Товарне господарство дає широкий простір загальному економічному закону поділу праці, згідно з яким економіка прогресує внаслідок все більшої диференціації трудової діяльності. В результаті виникає декілька форм поділу праці:

· міжнародна (між країнами);

· загальна (між великими галузями народного господарства, землеробством, промисловістю і т.п.);

· особлива (поділ усередині великих галузей на підгалузі, види виробництва на окремих підприємствах);

· одинична (поділ усередині підприємства на підрозділи).

По-друге, товарне господарство є відкритою системою організаційно-економічних відносин. Робітники створюють корисний продукт не для власного споживання, а для продажу їх іншим людям. Весь потік нових речей виходить, як правило, за межі кожної виробничої одиниці і направляється на ринок для задоволення попиту покупців.

По-третє, товарному господарству властиві непрямі, опосередковані зв’язки між виробництвом і споживанням. Вони розвиваються за формулою: виробництво – обмін – споживання. Виготовлена продукція спочатку надходить на ринок для обміну на інші вироби (або на гроші) і лише потім потрапляє в сферу споживання. Ринок підтверджує або не підтверджує необхідність виготовлення даної продукції. Саме через ринковий обмін встановлюються економічні відносини між виробниками і споживачами товарів.

Розвиток поділу праці, відкритість і ринковий характер господарських зв’язків зняли перепони для прогресу економіки, що мали місце в натуральному господарстві. Потенціал можливості товарного виробництва у тому, що йому властивий закон розширеного відтворення.

Як конкретно-історичний тип організації суспільного виробництва, товарне господарство характеризується постійним рухом. Товарне виробництво й обіг у своєму розвитку проходять дві стадії: нижчу – бартерне господарство – та вищу – грошове господарство. В бартерному будь-який товар можна безпосередньо обміняти на інший без використання грошей. У грошову існує особливий товар – гроші, який можна обміняти на будь-який інший товар, а останній – на гроші. В господарстві, заснованому на грошовому обміні, суспільні витрати нижчі, ніж там, де обмін здійснюється за допомогою бартеру.

Специфіка товарного виробництва насамперед пов’язана з існуванням різних його типів.

Товарне виробництво поділяється на просте та розширене (або розвинуте).Між простою і розвинутою (яка застосовує найману працю) формами товарного виробництва є спільні риси й відмінності.

Спільні риси:

Приватна власність на засоби виробництва.

Ринкова форма зв’язку між виробниками.

Конкуренція між товаровиробниками.

Відмінності:

Просте товарне виробництво Розвинуте товарне виробництво:

Виробник продукту та Виробник продукту –

власник засобів виробництва - найманий робітник, власник

одна особа товару - капіталіст

Експлуатація, як правило, відсутня Експлуатація існує

Виробництво товарів спрямоване Виробництво товарів

на задоволення потреб здійснюється задля одержання

виробника прибутку

Виробництво здійснюється Виробництво ведеться на базі

на базі індивідуальної, спільної, об’єднаної праці

відособленої праці найманих робітників

Виробництво товарів має Товарне виробництво набуває

підпорядковане значення стосовно загального характеру

натурального господарства