Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Дж. Локк “Думки про виховання”.




Якщо Я. А. Коменський, попри ґрунтовні праці, присвячені вихованню, найбільш відомий як видатний спеціаліст з дидактики, то найвідомішим гувернером в історії світової педагогіки з повним правом визнаний Дж. Локк.

Видатний англійський педагог XVII століття Дж. Локк працював гувернером і домашнім лікарем у дворянських сім’ях. Свій гувернерський досвід він найбільш глибоко виклав у творі "Думки про виховання". Твір призначений допомогти усім бажаючим правильно організувати виховання дитини в домашніх умовах. Книгу умовно можна поділити на три частини: перша присвячена здоров’ю дитини, друга — вихованню, третя — навчанню.

"Здоровий дух у здоровому тілі", — так формулював Дж. Локк мету виховання. Надаючи формуванню душі пріоритетного значення у виховному процесі, вчений все ж починає свою книгу з питань, які стосуються тілесного здоров’я. Таку послідовність він мотивує тим, що здоров’я необхідне для професійної діяльності й особистого щастя кожному, хто хоче відігравати певну роль у світі. Педагог пояснює, що людині необхідна "міцна конституція, здатна переносити втрати і втому". Дж. Локк розглядає проблему виховання здорової дитини з позиції професійного домашнього лікаря й гувернера. Він розробляє систему загартовування, систему раціонального харчування та низку рекомендацій

щодо організації здорового способу життя в цілому.

Друга умовна частина книги об’єднує методичні рекомендації щодо виховання дитини. Перша рекомендація — не прищеплювати дітям шкідливих звичок. Однією з причин породження таких звичок є вседозволеність. Вона веде до того, що діти починають наказувати оточуючим і вимагати від них виконання кожного свого бажання, вередувати, ображати ровесників, без поваги ставитись до батьків та інших дорослих, переїдати, пишатись одягом особливих фасонів тощо. Інша причина — надто суворе поводження з дітьми. Постійні приниження і покарання не формують свідомої, добропорядної, розумної людини. Виховується або безвільна, жалюгідна істота, або агресивний суб’єкт, який усіх ненавидить і готовий до найжахливіших вчинків та витівок, варто тільки зникнути загрозі покарання. Третя причина — використання батьками підкупу: нагорода пряником за хорошу поведінку, яблуком — за добре вивчений урок та ін. Усі ці хибні методи виховання закладають у дітях основи майбутніх вад, програмують нещастя у їхньому подальшому житті.

Дж. Локк вважає, що нагороди й тілесні задоволення дають негативні результати. Нагороди й покарання, які позитивно впливають на формування особистості дитини, повинні бути інакші. На думку видатного педагога, честь і ганьба — найбільш могутні стимули для незіпсованої душі. Навчити вихованця дорожити своєю хорошою репутацією і страшитись ганьби — означає закласти правильний фундамент формування порядної людини.

Дж. Локка, подібно до Я. А. Коменського, турбує несприятливе оточення дитини, яке негативно позначається на вихованні. Дж. Локк вимагає навіть прислугу добирати з розумних і порядних людей, які не шкодили б вихованню.

Для того, щоб дитина поводилась правильно і робила менше поганих вчинків, необхідно заздалегідь пояснити їй, як слід і як не слід діяти. Проте дитина не здатна запам’ятати такого значного обсягу інформації або, навіть знаючи як і що робити, виконує це не завжди вдало. Дж. Локк пропонує навчати культури поведінки не теоретично, а в практичній ігровій формі, тоді дитина не переобтяжує пам’ять і краще засвоює необхідне, бо знання трансформуються в навички. Вчений проти великої кількості правил і заборон, під масою яких гине свобода дитини. Він за те, щоб маленький вихованець усвідомив лише кілька основних "законів" і щоб тільки після їх міцного практичного засвоєння дитину знайомили з наступним правилом етикету.

Діти мають різні природні задатки. Спостерігати й розвивати їх — турбота педагога. Паралельно завдання педагога полягатиме в організації виховання у такий спосіб, щоб усунути, пригасити, не дати розвинутись закладеним від природи недолікам. Природними, за Дж. Локком, є темперамент, схильності та інтелектуальний рівень. Педагог обстоює корисність виховання простої, щирої натури, у якої вчинки є виявом внутрішньої культури та глобальних переконань, а не штучної манірності.

Дж. Локк переконаний у тому, що корисніше виховувати і навчати дитину вдома, аніж віддавати її до школи. Він проти школи і навіть проти друзів-однолітків, тому що вбачає у них тільки джерело вульгарних манер. Навчання у школі (зміст, програми, методики, темп вивчення матеріалу) не орієнтовано на індивідуальний розвиток конкретної дитини. Тільки вдома є усі необхідні можливості, щоб гувернер виховав справді ерудовану людину і джентльмена (термін "гувернер" з книги при перекладі не знято).

Подальші міркування Дж. Локка спрямовано на питання навчання дитини правильно спілкуватися з оточуючими. Він пише, що, окрім виховання добропорядності й прищеплення хороших манер, дитину необхідно озброїти знанням звичаїв, уподобань, дивацтв, хитрощів, інтриг вищого світу. Вихованця слід навчити розбиратися в людях, "зривати маски", розрізняти нещире зовнішнє і глибинну натуру людини, щоб вихованець не сприймав одну річ за іншу, не піддавався спокусі до зовнішнього блиску, не ставився до оточуючих ні з надмірною довірливістю, ні з надмірною підозрілістю.

У виховній системі Дж. Локка істотне місце посідають:

– Навчання дітей керувати своїми почуттями, мужньо терпіти прикрощі, ніколи не плакати.

– Виховання бережливості.

– Навчання самостійно виготовляти іграшки з метою розвитку різнопланових трудових умінь, мислення, здатності знаходити вихід із ситуацій, коли чогось бракує.

– Виховання працьовитості.

– Привчання до чесності.

– Виховання душі у вірі й покірності Богові, довірі до Бога, який постійно охороняє дитину (лікар дослідив, що віруючих дітей значно менше переслідують страхи, аніж невіруючих).

– Формування мудрої поміркованої життєвої позиції.

– Запобігання двом розповсюдженим вадам: надмірній сором’язливості та непристойній недбалості й неповазі до оточуючих (для цього педагог рекомендував привчати вихованця не мати поганої думки ні про себе, ні про інших).

– Навчання скромності й доброзичливості, ввічливості.

Система Дж. Локка донині залишилась винятково гувернерською. Батьки її фактично не застосовували. Для них вона занадто складна, оскільки для практичного впровадження методики необхідні дві умови: 1) високий рівень психолого-педагогічних знань і педагогічної майстерності; 2) постійне перебування з дитиною. Окрім того, зазначена система настільки елітарна, що, можливо, людство в цілому інтелектуально й морально іще не піднялось до неї і у XXI столітті. На наш погляд, виховна система Дж. Локка — це "послання" до наших далеких нащадків.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 311; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2023 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты