Дж. Локк. Розвиваюче навчання.

Вчений — прихильник раннього розвивального навчання. Він

стверджує, що як тільки дитина почала говорити, її можна в ігрові формі навчати читати. Педагог рекомендує використовувати для навчання кубики з наклеєними на гранях літерами, кулю з алфавітом, змагання між дітьми й дорослими: хто першим знайде названу літеру серед інших тощо.

Сам процес навчання доцільно обставити так, щоб дитина була впевнена, що освіта — прерогатива дорослих і ознака дорослості, світської витонченості, престижне заняття для найдостойніших. Таке переконання викличе в дитини ентузіазм, стане основою самовиховання й формування сили волі, цілеспрямованості. Дитина навчатиметься без додаткових стимулів. Покарання й примус відштовхують від науки, тому що і дорослі, і маленькі діти отримують задоволення від читання, писання, музики та ін. в той момент, коли їм хочеться цим займатись, і відчувають огиду до нав’язаних занять. Тому Дж. Локк, подібно до М. Монтеня, радить спостерігати за самопочуттям і настроєм учня і навчати його тільки тоді, коли вдасться викликати інтерес до навчальної діяльності.

Оскільки людина не спроможна опанувати за життя всі науки, її доцільно навчати того, що найбільше знадобиться в житті саме їй. Коли учень засвоїть основи читання, необхідно через цікаві для його віку й доступні його розумінню книги заохотити його до читання літератури, виробити цю цінну звичку. Для початку бажані книги з ілюстраціями. Для розуму й душі учня корисне вивчення молитов і поступове засвоєння змісту "Біблії".

Після того, як дитина навчиться добре читати, слід взятися до навчання письма. Педагог рекомендує "трафаретний спосіб навчання". Він полягає в тому, що спочатку учень наводить літери, написані рукою вчителя, а тільки-но навчиться робити це більш-менш вправно, починає писати сам. Те, що дитина вже добре читає, перетворює письмо на вдумливий процес.

Як тільки малюк навчиться розмовляти рідною мовою, відразу розпочинають вивчення іноземних (послідовно, по одній). Для легшого засвоєння учнем іноземної мови Дж. Локк обирає методику М. Монтеня. За нею гувернер спілкується з вихованцем іноземною мовою. Батьки ж у цей час розмовляють з дитиною рідною мовою, щоб запобігти забуванню.

Одночасно з вивченням іноземних мов радить розпочинати засвоєння з дитиною арифметики, географії, історії й геометрії, як корисних для життя кожної людини дисциплін. За ними мають йти інші корисні науки: право, риторика та ін.

Після засвоєння граматики Дж. Локк визнає за потрібне вправляння у написанні приватних та ділових листів — вміння, яке знадобиться учневі у житті. Вміння доводиться до досконалості, тобто до вироблення хорошого власного стилю.

Учений вважає доцільними заняття:

1) танцями, які формують у дітей на все життя вишуканість рухів;

2) фехтуванням і верховою їздою — з метою укріплення здоров’я і вдосконалення фізичного розвитку;

3) фізичною працею - вивченням цікавого вихованцеві ремесла, тому що ремесла удосконалюють координацію рухів дитини, її спритність, укріплюють організм фізично. Останнім штрихом у формуванні особистості Дж. Локк, як і М. Монтень, називає закордонні подорожі, які допомагають молодій людині удосконалювати знання мов і сприяють підвищенню рівня знань та збагаченню практичним досвідом.

Як бачимо, дидактична система Дж. Локка така ж ефективна, як і його виховна система. Вона розроблена настільки майстерно, що більшість її положень залишаються актуальними і можуть з користю застосовуватись в сучасних умовах в Україні.