Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Будова органа слуху і рівноваги




Читайте также:
  1. Атмосфера. ЇЇ хімічний склад та будова
  2. Базис і надбудова та їх діалектичний зв'язок.
  3. Будова 3D-акселератора
  4. Будова двигунів внутрішнього згорання.
  5. БУДОВА ІНСТРУМЕНТА ДЛЯ РУЧНОГО СТРУГАННЯ
  6. Будова кристалів. Фізичні типи ґраток
  7. Будова органа зору
  8. Будова рецепторів нюху
  9. БУДОВА СЕРЦЯ

Слуховий аналізатор складається з вуха, слухового нерва і частини кори головного мозку, яка аналізує слухові подразнення. Вухо частково розташоване в товщі скроневої кістки черепа і складається із трьох основних відділів: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Перші два служать для проведення звуків, третій – містить звукосприймальний апарат і апарат рівноваги.

Зовнішнє вухо представлене вушною раковиною, зо­внішнім слуховим ходом. Вушна раковина вловлює і спрямовує звукові хвилі в слуховий хід, але у людини вона майже втратила своє основне значення. Зовнішній слуховий хід проводить звуки до барабанної перетинки. В його стінках є сальні залози, які виділяють вушну сірку. Середнє вухо складається із бара­банної порожнини, яка через Євстахієву слухову трубу сполучається з носоглоткою. Барабанна порожнина об'є­мом близько 1 см3, має барабанну перетинку, слухову трубу, містить три слухові кісточки, що сполучені між собою: молоточок, коваделко і стремінце. Ці кісточки пе­редають звукові коливання з барабанної перетинки до овального вікна внутрішнього вуха, зменшуючи амплітуду і збільшуючи силу звуку. Барабанна перетинка розташована на межі між зовні­шнім і середнім вухом. Це округла за формою пластинка розміром 9 х 11 мм. Вона сприймає звукові коливання. Слухова труба сполучає середнє вухо з порожниною носової частини глотки. Внутрішнє вухо, що складається з перетинчастого і кісткового лабіринту, являє собою систему порожнин і каналів, заповнених рідиною. Функцію слуху виконує завитка – спірально закручений на 2,5 оберти канал. Решта частин внутрішнього вуха забезпечує збереження рівноваги тіла в просторі. Остання функція забезпечується вестибулярним апаратом.

Функцію вестибулярного апарату в цілому можна уявити таким чином. Рух рідини, яка є у вестибулярному апараті, викликається перемі­щенням тіла, трусінням, хи­танням, що викликає збудження рецепторних клітин. Збудження пе­редається по черепно-мозкових нервах у довгас­тий мозок, міст. Звідси вони ідуть у мозочок, а також спинний мозок. Цей зв'язок із спинним мозком обумовлює умовно-рефлекторні (мимовільні) рухи м'язів шиї, тулуба, кінцівок, завдяки чому коригується положення голови, тулуба, запобігається падіння.



При усвідомленому визначенні положення тіла збудження надходить з довгастого мозку і мосту через зорові горби в кору великого мозку. Вважається, що кіркові центри контролю рівноваги і положення тіла в просторі розташовані в тім'яній і скроневій частках мозку. За­вдяки кірковим центрам аналізатора можливий усві­домлений контроль рівноваги і положення тіла, забезпечу­ється прямоходіння.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 80; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты