Принципова схема аналізу «лікарських» отрут

Вибір схеми аналізу «лікарських» отрут залежить від ряду факторів:

· Біологічного об'єкта дослідження (органи і тканини, біологічні рідини трупа, біологічні рідини живої людини);

· Проведення спрямованого або неспрямованого азналізу препаратів;

· Оснащення судово-хімічної або хіміко-токсикологічної лабораторії (апаратура, розчинники і реактиви).

Залежно від вищевказних факторів аналіз «лікарських» отрут проводиться в двох напрямках:

· Судово-хімічне дослідження біологічного матеріалу, взятого з трупа (аналіз «лікарських» отрут в токсичних і летальних дозах -10⁴ -10⁶ г у пробі);

· Хіміко-токсикологічне дослідження біологічних рідин живої людини (аналіз «лікарських» отрут у терапевтичних і токсичних дозах - 10⁶ - 10¹² г у пробі);

Вибір методів дослідження «лікарських» отрут залежить від напрямку аналізу, етапу і чутливості методики:

Судово-хімічне дослідження біологічного матеріалу трупа	Етапи	Хіміко-токсикологічне дослідження біологічних рідин живої людини
Хроматографія на папері	Розділення	Хроматографія в тонкому шарі сорбенту
Хроматографія в тонкому шарі сорбенту	Газо-рідинна хроматографія
Екстракція	Високоефективна рідинна хроматографія
Хімічні методи	Виявлення	Фізико-хімічні методи
Фізико-хімічні методи
Фармакологічні дослідження на тваринах	Імунохімічні методи
Фізико-хімічні методи	Визначення отрути	Фізико-хімічні методи Імунохімічні методи

Оцінка різних методів за чутливістю:

• Хімічні методи - 10⁴-10⁶ г у пробі.

• Фізико-хімічні методи - УФ-спектрометрія - 10⁶-10⁷ г у пробі, ТСХ - 10⁶-10⁷ г у пробі ГРХ - 10⁸- 10¹⁰ г у пробі; ВЕРХ - 10⁸- 10¹⁰ г у пробі;

• Імуннохімічні методи - 10¹⁰ -10¹² г у пробі.