Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Загальна характеристика групи. Фізичні і хімічні властивості речовин.




До групи речовин, які ізолюються з 6іологічного матеріалу полярними розчинниками (водою, спиртом) відносяться лікарські речовини рослинного походження (алкалоїди) і синтетичні препарати (саліцилова кислота і її похідні, барбітурати, похідні піразолону, фенотіазину, 1,4-6енздиазепіну й ін.). Лікарські препарати мають різну дію на організм (наркотичні і ненаркотичні анальгетики, нейролептики, спазмолітики, анестетики, снотворні речовини й ін. )

«Лікарські» отрути займають одне з перших місць серед токсичних речовин по кількості смертельних отруєнь, що обумовлено:

· приступністю препаратів в аптечній мережі, рослинах;

· передозуванням лікарських препаратів;

· самолікуванням хворих;

· індивідуальною непереносимістю окремих препаратів;

· сполученням з алкоголем і іншими лікарськими препаратами, що сповільнює

· метаболізм, потенціює токсичну дію речовин;

· явищами наркоманії і токсикоманії;

· випадками суїциду.

За фізико-хімічними властивостями «лікарські» отрути - це переважно білі або жовтуваті кристалічні порошки, які характеризуються різною розчинністю, кислотно-основними властивостями.

У полярних розчинниках - воді, спирті - добре розчинні солі речовин кислого й основного характеру (солі алкалоїдів, імідольна форма барбітуратів), що утворюють заряджені йони в розчинах.

В органічних розчинниках - хлороформ, ефір - добре розчинні лікарські речовини в нейонізованій формі (основи алкалоїдів, імідна форма барбітуратів).

Окремі «лікарські» отрути володіють властивістю леткості (похідні піридину і піперидину).

«Лікарські» отрути попадають в організм:

· через рот (таблетки, порошки, частини рослин);

· дихальні шляхи (нікотин, анабазин - при палінні; кокаїн - при явищі «кокаїнізму»);

· можуть бути введені парентерально, ректально.

Всмоктування, розподіл і локалізація отрут залежить від їхніх фізико-хімічних властивостей:

· речовини кислого характеру (саліцилова кислота, барбітурати) всмоктуються в шлунку (рН = 1);

· речовини основного характеру (алкалоїди, похідні фенотіазину, пара-амінобензойної кислоти) всмоктуються в тонкому кишечнику (рН = 5,07-7,07);

· нікотин і анабазин всмоктуються через слизові оболонки рота, в легенях.

Метаболізм «лікарських отрут» протікає головним чином в печінці. Розподіл і локалізація препаратів залежать від складу і функціональних особливостей органів і тканин. Добре розчинні в ліпідах токсичні речовини (барбітурати, похідні фенотіазину) легко проникають через мембрани клітин, швидко розподіляються в багатих ліпідами органах і тканинах, які добре забезпечуються кров'ю - у головному і кістковому мозку.

Локалізація ліків також залежить від характеру отруєння. При гострому отруєнні - в шлунку, кишковику, печінці, нирках, при хронічному - в головному, кістковому мозку.

Виводяться лікарські препарати в нативному вигляді й у вигляді метаболітів нирками, кишковиком і легенями.

Оскільки отрути поширюються в органах і тканинах нерівномірно, знання їх властивостей і поводження в організмі має велике значення для правильного вибору об'єктів хіміко-токсикологічного аналізу.


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 158; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты