КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Несприятливі явища зимового періоду.Вимерзання. Зниження температури нижче критичної на глибині вузла кущення (3 – 5 см). Критична температура залежить від біологічних особливостей культури і її сорту, а також від погодних умов зимового періоду. При поступовому зниженні температури в клітинах рослин накопичуються цукристі речовини, які підвищують морозостійкість сільськогосподарських культур (табл.37). Вимерзання рослин характеризується зміною тургору клітин, побурінням тканин та їх відмиранням. Характер пошкодження залежить від ураження вузла кущення, тривалості та інтенсивності морозів. Умови виникнення вимерзання: зниження температури повітря та невеликий сніговий покрив.
Випрівання озимих культур відбувається при тривалому перебуванні їх під снігом (товщиною понад 30 см) і слабкому промерзанні грунту, за таких умов на глибині вузла кущення встановлюється температура близько 0 0С. За таких умов рослини швидко втрачають запаси цукру, ослаблюються і стають схильними до грибкових захворювань.
Вимочування рослин спричиняється застоєм талої води на полях. Навесні при підвищенні температури вище 5 0С посіви зріджуються та гинуть, якщо затоплення триває понад 20 днів.
Випирання рослин виникає при замерзанні води у верхньому шарі грунту після відлиги. При цьому поверхневий шар грунту здимається, піднімаючись разом із слабко вкоріненими рослинами. Це часто призводить до розривання кореневої системи, а при подальшому відтаненні грунту – до осідання його, оголення вузла кущення і кореневої шийки, які легко піддаються впливу низьких температур. Найчастіше випирання рослин спостерігається в районах надмірного зволоження на важких суглинкових грунтах, а також в нестійку зиму з тривалими відлигами й морозами.
Таблиця 38. Критична температура сільськогосподарських культур.
Льодова кірка – це шар льоду, що утворився на поверхні грунту внаслідок замерзання води, яка скупчилась у результаті відлиги або при випаданні опадів. Товщина льодової кірки буває від 20 до 50 мм. Вона може бути притертою (змерзатися з землею) чи підвішеною (між поверхнею землі і шаром льоду існує певний простір). Найпоширеніший засіб збереження рослин від вимерзання – снігозатримання. Для запобігання утворення льодової кірки і височуванню рослин з посівів відводять талі води, проводять щілювання грунту.
|