Циклони і антициклони.

На межі холодних східних і теплих західних повітряних течій, а точніше – на поверхні фронту з’являються хвилі повітряних мас, які доходять аж до землі. Тепла маса, що вторглася в холодну область, просувається вперед і утворює теплий фронт.

При утворенні циклону на північ вириваються сектори теплого повітря, на південь – холодного. Як правило, тепле повітря розміщується південніше від фронту, холодне – північніше. А хвилі повітряних мас рухаються із заходу на схід.

Циклон має форму вихора, у центрі якого знижений тиск і висхідний рух повітря. До периферії атмосферний тиск поступово зростає , Вихор закручується проти годинникової стрілки. Рухаючись у середніх широтах на схід, циклони мають швидкість 400-800 (1000 )км за добу. У фазі нормального становлення циклону чітко проглядається фрагмент теплої повітряної маси, оточеної з обох боків фронтами. Пізніше теплий сектор скорочується , фронти наближаються і з’єднуються – настає оклюзія циклону. З цього моменту циклон послаблюється, уповільнюється.

Здебільшого на фронті виникає кілька хвиль, що спричинюють серію циклонів. У тилу кожного з них холодні маси повітря проникають усе далі і далі на південь, що призводить до зміщення фронту в південному напрямі. Кожен новий циклон серії з’являється південніше від попереднього.

Щорічно на Європу приходить до 60 серій циклонів з Атлантики і Арктики.

У Південній частині циклону характер погоди такий самий, як в зоні теплого холодного фронтів. Змінюються фронти послідовно. Спочатку на дану територію переміщується теплий фронт, за ним – теплий сектор циклону та холодний фронт. Насуванню теплих повітряних мас передують перисті, перисто - шаруваті, високошаруваті та шарувато-дощові хмари, з останніх випадають опади. При цьому температура повітря підвищується, тиск знижується, а сила та швидкість вітру зростають.

Зміна теплого фронту на холодний супроводжується утворенням перисто-купчастих, висококупчастих, високошаруватих, купчасто-дощових хмар. З купчасто дощових хмар випадають зливові грозові дощі та дощі з градом. При цьому тиск знижується, вітер посилюється.

Там, де циклон проходить північною частиною і фронту немає, погода більш- менш стала.

У тилу циклонів, де холодне повітря по фронту вклинюється на південь, утворюється область підвищеного тиску, зароджуються антициклони. В антициклонах уповільнюється рух повітряних мас. Тут в центрі спостерігається максимальний атмосферний тиск, який до периферії поступово знижується, виникають вихрові рухи повітря за годинниковою стрілкою, ізобари найчастіше замкнені. Це зумовлює тиху і спокійну погоду, а вітер, якщо і виникає, то дуже слабкий. Тому горизонтальні баричні градієнти в антициклоні незначні.

У цілому в зоні антициклону триває суха і сонячна погода – холодна взимку і тепла влітку. Проте суха малохмарна погода протягом вегетаційного періоду нерідко спричинює посуху. Добовий хід метеоелементів помітно виражений. Фронтів тут немає. Швидкість просування незначна –25-30 км/год.

Антициклон охоплює значні території – до 2000 км. Над континентами в зимові місяці можуть установлюватися тривалі антициклони.

Отже, зародження, розвиток і переміщення циклонів та антициклонів є вирішальними факторами зміни погоди.