Продукти конденсації та сублімації на підстилаючі поверхні.

Перехід водяної пари з газоподібного стану в рідкий називаютьконденсацією. За низьких температур водяна пара може відразу, минаючи рідкий стан, переходити у тверду фазу – лід. Таке явище називають сублімацією.

При зниженні температури повітря до точки роси водяна пара досягає максимального насичення. Коли температура продовжує знижуватися, то надлишок водяної пари ущільнюється, згущується, утворюючи краплини води чи кристалики льоду. Можна зробити висновок, що охолодження повітря нижче точки роси – одна з головних умов конденсації повітряної водяної пари. Таке охолодження відбувається внаслідок надходження теплих шарів повітря в верхні холодні атмосферні маси, при зіткненні теплого повітря з холодною підстилаючою поверхнею, при втраті тепла земною поверхнею внаслідок випромінювання.

Другою важливою умовою конденсації водяної пари є наявність ядер конденсації. Процес конденсації водяної пари можливий і без ядер конденсації, але тоді насиченість водяної пари повинна бути в 6 – 8 разів більша ніж вона буває при данні температурі. Ядра конденсації – це аерозолі, які знаходяться в атмосфері (гігроскопічні кристалики солей, частинки попелу, продукти повного та неповного згорання сировини).

Продукти конденсації та сублімації водяної пари, що утворюються на підстилаючі поверхні або на наземних предметах, називають гідрометеорами – це іней, роса, паморозь, ожеледь.

Два гідрометеори – іней та роса належать до однієї групи. Вони виникають у тихі безхмарні ночі при від’ємному радіаційному балансі й охолодженні підстилаючої поверхні та прилеглого шару повітря. Незначний вітер сприяє утворенню цих гідрометеорів, але при збільшенні швидкості вітру вони не встигають утворюватись або збиваються повітрям. Роса являє собою мілкі краплини води, які формуються на поверхні грунту, рослин та інших предметів при температурі повітря 0 ⁰С. Роса є істотним ресурсом вологи в грунті, за рахунок роси в грунт може поступити до 30 мм вологи. При конденсації вологи при утворенні роси виділяється тепло, яке буде корисним для запобігання приморозків.

Іней – це мілкі кристали льоду, які покривають підстилаючу поверхню. Походження інею таке саме що й в роси, але температура повітря при цьому нижче 0 ⁰С.

Паморозь – рихлий, снігоподібний осад, який утворюється на деревах, лініях електромереж. Виникає паморозь при вторгненні в холодне повітря теплої, вологої повітряної маси. При температурі – 2 – 7 ⁰С утворюється зерниста паморозь, яка нагадує пухкі, голко- чи ниткоподібні льодо-снігові утворення. При більш низьких температурах - 15 ⁰С – кристалічна, схожа на скупчення зернистих кристалів.

Негативно впливає на рослини та завдає шкоди народному господарству ожеледь. Вона утворюється на поверхні грунту і різних предметах у вигляді прозорого, гладкого шару льоду, здебільшого з навітряного боку. Ожеледь утворюється коли переохолоджені краплини води потрапляють на певні предмети і відразу замерзають. Були випадки, коли з невисокого дерева струшували до 130 – 150 кг льоду, а на тонкому стеблі бур’яну (масою 12 г) льоду було 300 г.

Ожеледь може утворюватись і внаслідок випадання дощу на охолоджену підстилаючу поверхню.

Туман – продукт конденсації чи сублімації, він являє собою дрібні краплини води або льодові кристалики, щільно нагромаджені у повітряному просторі. Туман утворюється в нижньому шарі повітря при його радіаційному охолоджені або при адвекції теплого повітря до холодної підстилаючої поверхні, в залежності від умов утворення вони поділяються на радіаційні та адвективні.