Вологість повітря, її визначення та вимірювання.

Вологість повітря кількісно виражається слідуючими характеристиками:

а - абсолютна вологість повітря – г/м³ - кількість водяної пари у грамах, що знаходиться в 1 м³ повітря;

a = 0.81 e : ( 1 + α t) ( мбар ) а = 1,06 е : ( 1 + α t ) ( мм ) а = 81 е : ( 1 + t ) ( Па )

е – насиченість водяної пари в відповідних одиницях;

α - коефіцієнт розширення газів ( для повітря 0,004);

t – температура повітря, ⁰С;

е – фактична насиченість водяної пари , гПА – це парцинальний тиск;

Е^/ - максимальне насичення водяної пари при відповідні температурі змоченого термометра ( визначається за психрометричними таблицями );

t і t^/ - температури повітря відповідно за сухим та змоченим термометрами, ⁰С;

р – атмосферний тиск повітря, Па ;

А – психрометричний коефіцієнт, що залежить від швидкості вітру ( для стаціонарного психрометра в будці 0,0008, для аспіраційного психрометра 0,0007);

f – відносна вологість повітря -інтегральний показник для характеристики вологості повітря, відношення фактичної насиченості водяної пари в повітрі до максимальної насиченості при даній температурі у відсотках:

Е – максимальне насичення водяної пари за сухим термометром;

Якщо е = Е, то відносна вологість дорівнює 100 %.

d – дефіцит насиченості водяної пари (гПа),різниця між максимальною і фактичною насиченістю при даній температурі: