Опади їх класифікація, значення та динаміка.

Опади, які випадають на земну поверхню поповнюють запаси вологи в грунті В холодний період року вони утворюють сніговий покрив. Ці фактори мають важливе значення для сільськогосподарського виробництва.

Випадання опадів проходить внаслідок збільшення хмарних елементів (краплинок води. Кристалів льоду до розмірів, коли вони вже не можуть залишатись у зваженому стані і починають падати. Зростання краплин проходить внаслідок їх злиття. В змішаних хмарах це збільшення проходить за рахунок сублімаційного росту кристалів за рахунок випаровування переохолоджених крапель води.

Атмосферні опади класифікують за різними ознаками:

Ø за фазовим станом: рідкі, тверді та змішані;

Ø за характером випадання: обложні, зливи, мрячні;

Ø за характером утворення: утворюються на підстилаючі поверхні (іній, роса, ожеледь, паморозь).

Рідкі опади:

Обложний дощ – утворюється в шарувато дощових хмарах ( це хмари третього ярусу до 2 км), іде тривалий час і охоплює велики території, найбільш ефективні - тривалі обложні дощі незначної інтенсивності, які добре вбираються грунтом.

Злива – утворюється в купчасто-дощових хмарах ( четвертий ярус 0,5 – 10 км) і представляє собою короткочасні дощі великої інтенсивності ( від 0,5 мм/хв.). Кількість опадів може бути різна, короткотривалі, захоплюють невелику територію і супроводжуються сильним вітром. Зливи характеризують об’ємом зливи (в мм шару води ) та інтенсивністю (мм/хв).

Завдяки інтенсивному випаданню зливові опади накопичуються, утворюючи на рівних місцях шар води. Грунт не встигає поглинати цю воду і пропускати в нижні шари велику кількість накопиченої води. Якщо відсутні умови для поверхневого стоку, то виникає загроза повені. В умовах території із складним рельєфом зливи викликають водневу ерозію грунту.

Мряка – утворюється в шаруватих та шарувато купчастих хмарах ( третій ярус, до 2 км ), діаметр краплин не більше 0,5 мм, на водній поверхні не утворюють круги.

Змішані опади – це мокрий сніг.

Тверді опади:

Обложний сніг – випадає з шарувато-дощових, шарувато-купчастих та високо-шаруватих хмар ( другий ярус ). Формується за рахунок злипання або змерзання значної кількості кристалів, які утворюють сніжинки.

Крупа – у змішаних хмарах часто знаходяться сніжинки і переохолоджені кристали води, коли ці об’єкти поєднуються, то утворюється льодова крупа. Випадає крупа навесні або восени на нетривалий період часу.

Град – утворюється при конденсації водяної пари в купчасто-дощових хмарах (четвертий ярус, до 9 км). Наявні кристали льоду збільшуються в розмірах за рахунок намерзання водяної пари, а пізніше – внаслідок намерзання переохолоджених крапель. Маса може бути до 0,5 кг. Випадаєвлітку або навесні. Завдає великої шкоди народному господарству.

В холодний період року на земній поверхні утворюється сніговий покрив. Якість снігового покрову характеризується : висотою, щільністю та характером залягання.

Щільність – відношення маси до об’єму (це значення використовують для розрахунку запасів вологи в сніговому покрові).

Характер залягання – залежить від рельєфу, пануючих вітрів, їх швидкості, форми підстилаючої поверхні.

Середня висота залягання снігу в нашій зоні 50 см. В останні роки на території України сніговий покрив характеризується нестійкістю, особливо в Степу та Лісостепу.

Останні роки почали вивчати хімічний склад опадів. Атмосферні опади – це слабкий розчин солей. Загальна мінералізація знаходиться в межах 3-4 до 50-60 мг/л. В умовах помірного клімату опади вносять в грунт до 150 кг/га різних речовин. Найменша конденсація домішок в тундрі і в тайзі, найбільша – степ і пустелі (вітрова ерозія). В промислових районах мінералізація опадів збільшується в декілька разів за рахунок промислових викидів.

Радіоактивністьопадів стали вимірювати відносно недавно. Природна радіоактивність опадів дуже мала, але вона різко збільшується при радіоактивних забрудненнях. Починаючи з 50 років, коли СРСР. Англія, Франція, США. Китай та інші держави почали випробовування ядерної зброї, всі екологічні сфери почали набувати радіоактивність. Експлуатація атомних електростанцій в світі також пов’язана з викидами радіоактивних речовин в атмосферу. Величезним джерелом радіоактивного забруднення був вибух ядерного реактора на Чорнобильські АЕС в 1986 році. В результаті цієї аварії в атмосферу надійшло 77 кг радіоактивних речовин, що відповідає випроміненню в 1019 Бк (бекерель – стандартна міжнародна одиниця радіоактивності, рівна одному розпаду за секунду) або 50 млн. Кі (кюрі – традиційна одиниця виміру радіоактивності, дорівнює радіоактивності одного грама чистого радію-226). У нижніх шарах атмосфери вітер розніс радіонукліди на захід від Чорнобиля, в середніх шарах атмосфери на Білорусію та Скандинавію, а у верхніх шарах на Китай, Японію і США. Із загального радіонуклідного викиду в Україну потрапило 25%. Білорусію – 70%. Росію та інші країни – 5%.

В Україні від наслідків Чорнобильської аварії постраждало 2,5 млн. людей, які проживають в 11 областях. В Білорусії вражена територія 40 тис км² на якій проживало 2,2 млн. людей. В Україні в межі вираженого забруднення опинилось 169 населених пунктів і два міста – Чорнобиль і Прип’ять. Радіоактивне забруднення атмосфери створило радіоактивні опади, які викликали забруднення грунтів, води океанів та морів. В межах України забруднено 43,4 тис. км² цінних сільськогосподарських угідь, лісів. Виникла глобальна проблема радіоактивного забруднення грунтів, отримання продукції небезпечної для споживання.