Грунтова волога.

Наявність води в грунті обумовлюється атмосферними опадами І відображає зв’язок між двома екологічними середовищами – літосферою та атмосферою. Але пересування, ємність і закріплення води в грунті обумовлюється фізичними властивостями грунту В метеорології властивості грунту, які визначають поведінку води в грунті називають гідрологічними константами або гідрологічними характеристиками.

Гідрологічні характеристики грунту:

Ø загальні запаси вологи;

Ø вологість стійкого в’янення;

Ø продуктивна волога;

Ø непродуктивна волога;

Ø польова вологоємність;

Ø капілярна вологоємність.

Загальні запаси вологи – сума всіх форм вологи, які є в грунті (продуктивна, вологість стійкого в’янення). Визначається термостатно-ваговим методом.

Вологість стійкого в’янення – це волога, яка не може бути використана рослинами тому, що молекули води, які знаходяться в грунті сорбовані на поверхні грунтових колоїдів або входять до складу хімічних речовин. Сисна сила коріння набагато менша, ніж сила, яка утримує воду в грунті. Якщо кількість вологи в грунті досягла межи вологості стійкого в’янення, то тургор рослин не відновлюється. Вологість в’янення залежить від механічного складу грунту (табл. 29).

Таблиця 29.

Вологість стійкого в’янення, в % від маси абсолютно сухого грунту.

Піщані грунти мають найменшу вологість стійкого в’янення. Глинисті та торф’яні грунти утримують більшу кількість вологи, але ця волога так само недоступна для рослин тому, що дуже міцно зв’язана із грунтом.

Продуктивна волога – це волога , яку використовують рослини для своїх процесів життєдіяльності. Продуктивна волога чисельно перевищує вміст в грунті непродуктивної вологи. Продуктивна волога розраховується як різниця між загальним вмістом вологи та кількістю недоступної вологи.

Кількість продуктивної вологи розраховується не в %, а в запасах її в певному шарі грунту, наприклад в метровому шарі. Запаси продуктивної вологи, а також загальні запаси вологи, а також і загальні запаси виражають в мм шару води. Це зручно для розрахунку водного балансу поля.

Непродуктивна волога –волога, яка не засвоюється рослинами, тобто волога, яка утримується в грунті силами, які перевищують осмотичний тиск клітинного соку кореневих волосків. Вона не використовується рослинами, тобто настає стійке в’янення рослин. В грунті залишається вода, яка сильно зв’язана з грунтом.

Максимальна гігроскопічність грунту– кількість вологи, яке може сорбувати сухий грунт з повітря при його відносні вологості 100%. Максимальна гігроскопічність грунту залежить від механічного складу грунту (пісок – 1%, глина 8-12% від маси грунту).

Атмосферні опади, які надходять в грунт, зволожують її. Вода при цьому утримується грунтом. Здатність грунту вміщувати та утримувати вологу називають вологоємністю.

Найменша вологоємність грунту (польова вологоємність)– максимальна кількість води, яка може знаходитись у грунті, після того, як стече надлишок води. При вологості близької до польової грунт знаходиться в м’яко-пластичному стані. Цей показник знаходиться в широких межах ( піщані грунти 80-120 мм, глинисті 170-190 мм в метровому шарі грунту). Величина найменшої вологоємності грунту являє собою верхню межу зволоження грунту. Якщо від величини найменшої вологоємності відняти непродуктивну вологу, то отримаємо максимально можливі запаси вологи для конкретного грунту (таблиця 30).

Таблиця 30.

Основні водно-фізичні властивості грунтів України, в мм в метровому шарі.

Максимально можливі запаси вологи в грунтах України складає 68-190 мм. Найбільші запаси відповідають грунти важкого механічного складу.

Повна вологоємність –стан грунту, коли всі пори заповненні водою. Вода витісняє повітря із всіх пор, тобто припиняється аерація грунту, що викликає пригнічення рослин. Таке надмірне зволоження в природі спостерігається, коли грунтові води піднімаються до поверхні грунту під час танення снігу. Проведення польових робіт при цьому неможливе.

Капілярна вологоємність – кількість води, яка утримується в грунтових капілярах за рахунок підтока грунтових вод або пересувається із вологих місць на ділянки з меншою вологістю. Вода здатна пересуватись по капілярам на 3 – 4 м, якщо це глинисті грунти.