Організація трудових процесів

Трудовий процес – це сукупність дій виконавців по здійсненню виробничого процесу.

Існує більш широке визначення: трудовий процес – це матеріально і технічно обумовлений, організований процес прик5ладання працівниками розумових і фізичних зусиль з метою перетворення матеріальних ресурсів у потрібні суспільству корисні цінності та блага [15.с.216].

Трудові процеси розрізняються за такими основними ознаками:

· за характером предмету праці і продукту праці;

· за функціями працівників;

· за рівнем механізації праці.

За першою ознакою виділяють матеріально-енергетичні та інформаційно-трудові процеси. Матеріально-енергетичні процеси реалізовуються переважно робітниками, а інформаційно-трудові – керівниками та спеціалістами.

Функціональний поділ праці на підприємстві проводиться на основі виділення виробничих функцій та участю працівників у виробничому процесі. Він служить основою для визначення необхідної професійної спеціалізації працівників. Кожна група поділяється за ознакою виконуваних функцій, а вони – за професіями. Усі працівники підприємства поділяються на робітн7иків і спеціалістів. Відповідно до поділу трудових процесів на основні і допоміжні, виділяють робітників основних і допоміжних. До основних відносять робітників основних цехів, а до допоміжних – робітників зайнятих у підрозділах виробничої інфраструктури.

Спеціалістів підприємства за виконуваними функціями поділяють на три категорії: керівники (різних рівнів і підрозділів); спеціалісти (менеджери, економісти, конструктори, технологи); технічні працівники.

Керівники приймають рішення і забезпечують їх виконання: спеціалісти – готують різного роду інформацію для прийняття керівниками відповідних рішень; технічні працівники – забезпечують необхідні умови для роботи керівників і спеціалістів.

Залежно від характеру участі робітника у їх здійсненні трудові процеси поділяються на ручні, машино-ручні, машинні та автоматизовані.

При ручних процесах робітник виконує роботу без застосування додаткових джерел енергії або за допомогою ручного інструменту з додатковим джерелом енергії (електродрель, шліфувальні пристрої тощо).

Машинно-ручні процеси виконуються машинами, але переміщення інструменту стосовно предмета праці або предмета праці стосовно інструмента здійснюється робітником.

Машинні процеси здійснюються машиною без втручання робітника, а функція робітника полягає у доставці в робочу зону предмета праці та його вилучення з неї після обробки, керування машиною.

При автоматичних процесах усі технологічні та інші операції здійснюються машиною без участі робітника, функції якого полягають у контролі за роботою машини, її налагодженні, зміни інструментів тощо.

Крім розглянутого вище, слід виділяти на підприємстві технологічний та кваліфікаційний поділ праці.

Технологічний поділ праці здійснюється на підставі розчленування виробництва на стадії, технологічні процеси і операції. На цій підставі виділяються різні професії і спеціальності.

Кваліфікаційний поділ праці обумовлений різною складністю, точністю робіт, різними умовами, що ставляться до виконавця тощо.

Великий вплив на ступінь і форми поділу праці має тип виробництва (одиничне, серійне, масове), від якого залежить складність, а відповідно і вимоги до робітників та ІТП.

Поділ праці нерозривно пов’язаний з її кооперуванням.

На підприємстві усі його форми зводяться до таких основних: міжцехової, внутрішньоцехової і внутрішньодільничої кооперації праці.

Поділ і кооперування має встановлені раціональні границі:

· економічна границя – збільшення сукупного фонду робочого часу або виробничого циклу;

· технічна границя– залежить від технічних можливостей виробництва;

· фізіологічна границя– пов’язана з допустимими фізичними і психологічними навантаженнями;

· соціальна границя – визначається мінімальною різноманітністю виконуваних функцій, що забезпечують привабливість праці.

Кооперація праці залежить від організаційних та економічних границь:

· організаційна границя: для виконання будь-якої роботи можна об’єднати мінімум дві особи, а максимальна їх чисельність визначається нормами керованості;

· економічна границя зумовлена можливістю зниження затрат уречевленої праці на одиницю виготовлюваної продукції.

Основним елементом трудового процесу є операція.

Операція –це частина виробничого процесу, який виконується над предметом праці робітником (групою робітників) на одному робочому місці.

Найменшим трудовим елементом операції є рух. Трудовий рух – це однократне переміщення робочого органу виконавця (рук, ніг, корпусу, очей) при виконанні трудової дії.

Трудова дія – це сукупність трудових рухів, які виконуються без перерви одним або декількома робочими органами виконавця при незмінних предметах і знаряддях праці.

Сукупність трудових дій і рухів працівників при незмінних предметах і знаряддях праці, що виконуються у певній послідовності і мають конкретне цільове призначення є трудовий прийом.

Трудовим прийомом створюється певна завершена робота. Знання складу трудових прийомів та послідовність їх виконання дозволяє визначити раціональні методи праці.