Розрахунок потоків

Однією з основних характеристик потоку є час виконання кожної операції. Залежно від часу виконання різних операцій потоки бувають:

- ритмічними, коли тривалість виконання усіх операцій є однаковою;

- кратно ритмічний, коли тривалість виконання різних операцій є кратною;

- неритмічний – коли тривалість виконання різних операцій є різною.

Потік графічно може бути представлений у вигляді лінійного календарного графіка або циклограми. В лінійному графіку для кожного виробу виділена горизонтальна полоса, а період виконання кожної операції зображується зміщенням їх відносно суміжних (рис.8.1а). В циклограмах горизонтальні полоси відображують операції, а час виконання кожної операції відображується похилою лінією від початку здійснення операції до її закінчення (рис. 8.2б).

Рис. 8.2. Лінійний графік (а) та циклограма (б) ритмічного потоку: 1, 2, 3 – вироби; І, ІІ, ІІІ, ІУ - операції; тривалість виконання однієї операції – 3 од.

Для ритмічного потоку

Т_ц = (n – 1) · t + m · t = (n + m – 1) · t (8.1)

де: n – кількість виробів;

m – кількість операцій;

t – ритм потоку – тривалість виконання однієї операції.

У випадках, коли тривалість виконання окремих операцій відрізняється у кратне число разів, організовують кратноритмічні потоки. Для цього організовують паралельні робочі місця (про це говорилось раніше). Ритм потоку при цьому приймається рівним найменшій тривалості операції.

Приклад. Визначити тривалість кратно ритмічного потоку для 4-х виробів, якщо тривалість виконання операцій наступна: І – 2 дн.; ІІ – 4 дн.; ІІІ – 2 дн., ІУ – 6 дн. Для побудови циклограми розраховуємо необхідну кількість паралельних робочих місць для операцій з довшою тривалістю: для другої операції 4/2 = 2; для четвертої – 6/2 = 3.

Будуємо циклограму (рис. 8.3)

Рис. 8.3. Циклограма кратноритмічного потоку.

Загальну тривалість виконання обробки можна визначити за формулою:

Т_ц = (n + N – 1) · T (8.2)

де N – кількість робочих місць.

Для наведеного вище прикладу

Т_ц = ( 4 + 7 – 1) · 2 = 20

Найчастіше зустрічаються потоки у яких тривалість виконання операцій є різною. Це є неритмічний потік. Розрахувати такий потік можна графічним, табличним та матричним способами.

Графічний спосіб базується на побудові циклограми. Розглянемо приклад.

П р и к л а д.Розрахувати тривалість виробничого циклу обробки партії з 4-х деталей на 5 операціях, якщо час обробки на кожній операції становить відповідно: t₁= 1 хв.; t₂ = 3 хв.; t₃ = 1 хв.; t₄ = 3 хв., t₅ = 2 хв.

Будуємо циклограму (рис. 8.4)

Рис. 8.4. Циклограма неритмічного потоку

Порядок ув‘язки обробки деталей і побудови циклограми

1. Наносимо графік обробки першої деталі відповідно з часом тривалості операцій ( на графіку – 1)

2. Наносимо пунктиром графік обробки другої деталі, починаючи зразу після закінчення першої операції з обробки першої деталі (на графіку 2 ф).

3. Перевіряємо чи на графіку немає суміщення у часі виконання одночасно 2-х однакових операцій і визначаємо час такого суміщення (а). Такі суміщення є при виконанні ІІ, ІV і V операцій.

4. Визначаємо a _max – максимальне суміщення.

5. Проводимо зміщення початку обробки другої деталі на величину a _max і наносимо графік обробки другої деталі.

6. На величину a _max зміщуємо початок обробки усіх наступних деталей відносно попередніх деталей.

Таким чином, час між початками обробки двох деталей буде такий:

S = t₁ + a _max (8.3)

де: t₁ – час виконання першої операції.

Загальну тривалість обробки партії деталей можна визначити за формулою:

Т_ц = (n – 1) S + t (8.4)

де: n – кількість виробів;

t – сумарний час виготовлення однієї деталі.

Для нашого прикладу

Т_ц = (4 – 1 ) 3 + 10 = 19 хв.

Простими, але менш наочним є табличний та матричний методи розрахунку неритмічних потоків.

Матричний метод

П р и к л а д. Виробничий процес розгортається на 5 захватках. Ритми роботи бригад на захватках наступні:

n N	1	2	3	4
І
ІІ
ІІІ
ІV
V

Розрахувати загальну тривалість потоку.

Послідовність розрахунку

1. Визначаємо тривалість роботи бригад .

2. В верхньому куті записуємо початок роботи 1-ї бригади на першій захватці (0), а в нижній - закінчення роботи бригади, яке рівне сумі початку і тривалості роботи.

3. Переносимо значення закінчення в верхній лівий кут - визначаємо початок виконання роботи на другій захватці і т.д. до кінця.

4. Здійснюють ув'язку роботи двох суміжних бригад: якщо тривалість роботи наступної бригади більша, ніж попередньої, то виконується ув'язка по початку, а якщо менша - то по кінцю. Якщо по початку, то значення закінчення роботи попередньої бригади переноситься і записується як початок роботи наступної бригади на першій захватці і виконується все як і в попередньому випадку. Якщо по кінцю - то переноситься значення закінчення роботи попередньої бригади як початок роботи наступної бригади на останній захватці і все виконується в зворотньому порядку.

При розрахунку необхідно чітко дотримуватися: значення початку роботи наступної бригади на захватці може бути тільки більше або рівне попередньої бригади на цій же захватці.

Цифра в нижньому куті останньої клітки матриці показує загальну тривалість роботи.

5. Розраховуємо простої захваток, і .

6. Визначаємо коефіцієнт густини потоку

с =

		бригади
захватки	І	2	6 2	2 2	1 2
ІІ		5 1	3 3	0 4
ІІІ		2 3	3 1	3 3
ІV		2 1	3 2	4 5
V		0 5	0 2	7 3
					с=