Тема 2.1. Загальні положення. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих і допоміжних приміщень.

1. План лекції

1. Визначення цілі та завдання виробничої санітарії.

2. Загальна характеристика виробничих факторів робочої зони.

3. Характеристика шкідливостей в робочих зонах, їх дія на організм людини.

4. Санітарно-побутове забезпечення працюючих.

1. Визначення цілі та завдання виробничої санітарії.

Науковою базою в санітарії є гігієна праці, тобто галузь медичних досліджень, яка вивчає взаємозв’язок та взаємодію працівника чи виробничого колективу з зовнішнім середовищем та розробляє норми і практичні рекомендації по оздоровленню умов праці. При цьому гігієна праці ставить своєю метою не лікування хворих, а попередження захворювань.

При недоотриманні гігієнічних вимог організм людини підлягає дії різних факторів, котрі можуть привести до зниження працездатності та можливості захворювання. Такі несприятливі фактори виробничого середовища називаються виробничими шкідливостями.

Виробнича санітарія –це система організаційних, гігієнічних та санітарно-технічних заходів та засобів, які попереджують дію шкідливих факторів виробництва на працівника.

Загальним завданням виробничої санітарії є створення здорових та безпечних умов праці на підставі встановлених допустимими концентраціями виробничих шкідливостей.

2. Загальна характеристика виробничих факторів робочої зони.

Усі небезпечні і шкідливі виробничі фактори за природою дії поділяються на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні.

До складу фізичних факторів відносяться машини та механізми, наявність пилу та газів в повітрі робочої зони, рівень шуму, вібрації, різноманітних випромінювань, освітленість робочих приміщень.

Клас хімічних факторів розділений у відповідності з характером дії хімічних речовин на організм людини: загально токсичні речовини, подразнюючі, канцерогенні, мутагенні; а також у відповідності до шляхів проникнення у організм людини: речовини, котрі проникають через органи дихання, шкіру, систему споживання їжі.

До біологічних факторів віднесені мікроорганізми: бактерії, віруси, гриби, рослини, тварини.

Клас психофізіологічних факторів включає фізичні перевантаження (динамічні, статичні), нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, розумове перевантаження, емоційне перевантаження).

Робочою зоною є простір висотою до 2 м над рівнем грунту або площадки, на якій розміщено місце постійного або тимчасового перебування працюючого. Під постійним розуміють місце, на якому працюючий знаходиться більшу частину ( понад 50 % або більше 2 годин безперервно) свого робочого часу.

3. Характеристика шкідливостей в робочих зонах, їх дія на організм людини.

За ступенем впливу на організм людини шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки:

1-й клас – надзвичайно небезпечні – ГДК <0,1 мг/м3 (ртуть, свинець);

2-й клас – високо небезпечні –ГДК 0,1–1 мг/м3 (сірчана кислота, хлор)

3-й клас – помірно небезпечні – ГДК 1—10 мг/м3 (чай, тютюн);

4-й клас – малонебезпечні - ГДК більш 10мг/м3 (бензин, аміак, зерновий пил).

Згідно ГОСТу 12.1.005.88 “ССБТ. Воздух робочей зони. Общие санитарно-гигиенические требования” Існує більш 700 речовин, для котрих встановлені ГДК.

При наявності в повітрі робочої зони кількох речовин односпрямованої дії для забезпечення безпеки роботи слід дотримуватися наступних умов:

С1 / ГДК1 + С2 / ГДК2 + ... + Сn / ГДКn < 1,

Де С1, С2, ... С n -- концентрації відповідних шкідливих речовин в повітрі, мг/м3;

ГДК1, ГДК2,...,ГДКn -- гранично-допустимі концентрації відповідних шкідливих речовин, мг/м3.

До шкідливих речовин односпрямованої дії відносяться шкідливі речовини, котрі близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.

4. Санітарно-побутове забезпечення працюючих.

Зокрема гігієнічні дослідження стверджують, що для нормального функціонування людини необхідно:

- об’єм виробничого приміщення не менш 15 м3 на 1 людину;

- площа приміщення не менш 4,5 м2 на одну людину, для користувачів ЕВМ – 6 м2

Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення санітарно-побутових приміщень диктуються санітарними нормами та правилами (СНіП). До загальних і спеціальних побутових приміщень належать гардеробні (1,8 м2/люд.), кімнати відпочинку (0,2 м2/люд.), душові (2 душова сітка на 1 люд.),умивальні кімнати (1 кран на 10 працюючих), кімнати особистої гігієни жінок, пункти харчування, місця для паління, приміщення для прання, хімічної чистки, сушки та ремонту робочого одягу і взуття, приміщення для обігріву працюючих.

2 Термінологічний словарь

1. Гранично - допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин – це такі їх концентрації у повітрі робочої зони, які при щоденній роботі у віддалені строки життя сучасного й наступного поколінь не можуть спричинити захворювань чи змін у стані здоров’я, виявлених сучасними методами досліджень.

2. Небезпечний виробничий фактор, згідно ГОСТ 12.0.002-80 – це такий, дія якого на працюючого у певних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров’я (трапляється нещасний випадок).

3. Шкідливий виробничий фактор – це такий, дія якого на працюючого у певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності (трапляється професійне захворювання).

3 Рекомендована література .

1. Закон України "Про охорону праці". Ж. Охор. праці № 1 2003 р.

2. Кодекс Законів про працю в Україні. Збірник законів України про працю. К.: 2002

3. Шкрабак В.С., Казлаускас Г.К. Охрана труда. М.: Агропромиздат, 1989.

4. Гряник Г.Н. Охорона праці. К.: Урожай, 1994.

5. Денисенко Г.Ф. та інш. Охорона праці. К.: Урожай, 1993.

6. Бутко Д.А. та інш. Практикум по охороні праці. К.: Урожай, 1993.

7. Конституція України

8. Буракова С.А. Охрана труда в сельском хозяйстве. М., Агропромиздат, 1989.

Михайлов В.Н. Охрана труда в сельском хозяйстве. Справочник. М., Агропрпомиздат, 1989

Лекція