Характеристика видимого випромінення

За шкалою електромагнітних випромінювань (табл. 4.1) види­ме випромінення знаходиться у межах 380—760 нм (1 нм = 10⁹м). Це випромінення, яке діє на очі людини і викликає відчуття світ­ла. Видиме випромінення з довжиною хвилі 380 нм межує з уль­трафіолетовим, а більше 760 нм — з інфрачервоним.

Випромінення може бути монохроматичним (однієї довжини хвилі) і складним. В останньому випадку випромінення складаєть­ся з монохроматичних променів, що утворюють лінійний спектр (наприклад, натрієві або ртутні лампи) і суцільний (лампи роз­жарювання).

Залежно від довжини хвилі випромінення, око людини сприй­має той або інший колір. Як видно з рис. 4.1\ око людини найбільш сприятливо відчуває світлові промені з довжиною хвилі 555 нм.

Діючи на очі, світло тим самим впливає на весь організм люди­ни. При неправильному освітленні зорова здатність очей знижу­ється й у людини можуть виникнути короткозорість, опіки від світла, різь в очах і розвинутися катаракта. Неправильне освіт­лення часто є причиною виробничого травматизму. '"

Наявність різких тіней у робочій зоні порушує постійний рівень пристосованості очей до зміни яскравості, тобто призводить до частої переадаптації — здатності очей пристосовуватися при пе­реведенні погляду від світлого до темного, тобто пристосування до меншої адаптації (темнова адаптація) складає 45 хв, а від тем­ного до світлого (світлова адаптація) — 3—10 хв.

Технічні засоби виробничої санітарії — це такі технічні засо­би у вмісті основних виробничих фондів підприємства, які запо­бігають дії шкідливих виробничих чинників, захищають від них або зменшують, локалізують збуджену зону їх дії чи ступінь впли­ву на організм людини.

Чільне місце в системі загальних заходів, спрямованих на дідвищення культури праці, відводиться організації раціональ­ного освітлення робочих місць і території будівельного майдан­чика. Правильна організація освітлення передбачає не тільки дотримання норм освітленості, які регламентують мінімальну освітленість для кожного виду будівельно-монтажних робіт, але i виконання гігієнічних вимог до якості освітлення, таких як рівномірність освітлення робочих поверхонь, недопустимість над­мірної яскравості, блиску, засліплюючої дії, наявність тіней і кон­трастів. Створення найбільш раціонального освітлення сприяє підвищенню працездатності і запобігає травматизму. Напружена зорова робота у робочих низки будівельних професій, а також і нераціональне освітлення робочих місць можуть бути причиною порушення зору.

Гігієна праці вимагає, насамперед, максимального використання природного освітлення, тому що денне світло краще сприйма­ється органами зору.

Велике значення має колір стін, стелі, підлоги, обладнання, меблів. Встановлено, що за правильного фарбування і раціонального освітлення приміщення при одній і тій же втраті електроенергії продуктивність праці підвищується на 15—17 % . Особливу увагу необхідно приділити освітленню всередині приміщень під час штукатурних, ізоляційних, плиточних, малярних та шпалерних робіт. Освітленість робочих під час обробних робіт змінюється у процесі їх проведення: сирі поверхні знижують кількість відбитого світла.