Модель групи OpenUp

Технологія розробки ПЗ OpenUp позиціонується авторами як легкий гнучкий варіант RUP, в основі якого лежать наступні принципи:

- знаходження компромісу з метою максимального задоволення зацікавлених осіб;

- постійне спілкування з метою збереження спільності інтересів і розуміння;

- постійний розвиток в процесі отримання зворотного зв’язку і проведення покращень;

- концентрація на чітко сформульованій архітектурі [18].

Підвищення мотивації співпрацівників до роботи в групі здійснюється за рахунок її самоорганізації, що дозволяє членам групи:

- колективно планувати і розподіляти обов’язки;

- самостійно висувати свої кандидатури на виконання ролі;

- давати бачення своєї участі в проекті, як в якості ролі, так і в якості члена колективу.

Для ефективної реалізації самоорганізації і усунення перешкод в процесі розробки ПЗ членам групи допомагає інструктор.

Вражається, що інструктором повинен бути керівник проекту, якому прийдеться відмовитися від директивно – контролюючого стилю управління і стати для членів групи наставником та помічником.

Учасники групи виконують нижче перелічені ролі.

Користувачі представляють інтереси груп, зацікавлених в розробці програмного забезпечення. Цю роль може виконувати будь – яка зацікавлена в проекті людина (клієнт, замовник, інвестор, користувачі ПЗ та інші).

Менеджер проектів здійснює планування проекту у співпраці з користувачами і групою, координує їх взаємодію, контролює процес розробки з точки зору досягнення цілі проекту.

Аналітик взаємодіє зі всіма зацікавленими особами (замовником, користувачами, розробниками та інш.) в реалізації проекту, збирає дані від них, розставляє пріоритети для вимог користувачів.

Архітектор відповідає за проектування архітектури програмного забезпечення, приймає ключові технічні рішення.

Розробник відповідає за проектування, реалізацію і тестування компонент, об’єднання компонент системи.

Тестер планує і здійснює тестування системи, реєструє і аналізує результати тестування.

Будь – яка Роль виконується будь – якою особою в групі, яка може виконувати загальні завдання проекту.

Використання технології розробки ПЗ OpenUp передбачає поділ проекту на ітерації – плановані і обмеження в часі інтервали, тривалість яких вимріюється тижнями. Кожна ітерація розпочинається з наради, присвяченої плануванню ітерації. На цій нараді колектив самостійно вирішує питання визначення і виконання завдань ітерацій і передачі результату.

Більша частина часу в процесі ітерації призначається на виконання мікрококів. Мікрокрок являє собою результат роботи (тривалість від декількох годин до декількох днів) однієї людини або декількох осіб, приймаючих участь в спільній діяльності спрямованій на досягнення цілей ітерації.

Концепція мікрококів допомагає окремим членам колективу розбити свою роботу на дрібні одиниці, щоби кожний міг внести вимірювальний вклад в роботу колективу. Мікрокроки забезпечують виключно короткі цикли зворотнього зв’язку, які сприяють прийманню адаптивних рішень в ході кожної ітерації.

Для обговорення ходу виконання мікрококів і стану справ команда проводить щоденні «збори стоячи» за участю всіх членів. Проблеми на щоденних зборах не обговорюються. На виході кожного мікрокроку повинен генерувати код для збирання, а також перевірені артефакти, а результатом ітерації є версія, роботу якої можна продемонструвати або передати для ознайомлення всім зацікавленим особам.

Вся робота назначається, записується і відстежується за допомогою Списку робіт (Work Item List). Учасники команди використовують його в якості єдиного репозитарія для всіх завдань, які необхідно записати і відстежувати, включаючи всі запити на зміни, дефекти і вимоги користувачів.

Технологія призначена для невеликих команд нерозподілених географічно. Необхідною умовою ефективної роботи є можливість щоденного спілкування обличчя до обличчя.

Переваги моделі групи OpenUp: прозорість процесу розробки ПЗ; розуміння членами колективу роботи інших.