Традиційний патентний пошук

Патентна інформація – це технічна та правова інформація, що міститься в офіційних періодичних публікаціях відомств інтелектуальної власності, які є в усіх країнах, де законодавством передбачена правова охорона об'єктів права інтелектуальної власності. Майже дві третини технічної інформації, що розкривається в патентній інформації, більш ніде не публікується. Загальна кількість патентних документів у світі сягає нині 40 млн. Як результат, патентна інформація є єдиною всеохопною добіркою систематизованої технічної інформації. Крім цього, патентні документи класифікуються за технічними галузями відповідно до єдиної детально розробленої Міжнародної патентної класифікації, що значно полегшує пошук потрібної інформації.

Для підприємств патентна інформація корисна передусім тим, що завдяки її оперативності вона може з успіхом використовуватись для стратегічного планування в сфері бізнесу. Вона дає змогу дізнатися про поточні дослідження та інновації раніше, ніж з’явиться на ринку відповідна продукція.

У галузі комерційної стратегії бізнесу патентна інформація допоможе:

- відстежувати передові досягнення у Вашій сфері;

- знайти бізнесових партнерів;

- знайти постачальників і матеріали;

- відстежувати діяльність реальних і потенційних конкурентів;

- знайти відповідні ринки.

Патентну інформацію підприємство може використовувати для того, щоб:

- уникнути можливих проблем з порушенням прав власників охоронних документів на результати науково-технічної діяльності;

- оцінити патентоспроможність власних винаходів;

- заперечувати проти видачі патентів, які знаходяться у протиріччі з патентом, що належить даному підприємству. Найважливіша частина патентної інформації складається з офіційних публікацій відомств, відповідальних за правову охорону об'єктів промислової власності: винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг у кожній державі (національна патентна документація) та регіональних і міжнародних організацій з охорони інтелектуальної (промислової) власності.

Патентна інформація є однією із головних складових елементів системи охорони промислової власності, що забезпечує її безперебійне функціонування.

Патентна інформація – це сукупність відомостей про результати науково-дослідної, проектно-конструкторської та інших видів творчої діяльності, заявлених та/чи визнаних винаходами, корисними моделями, промисловими зразками та іншими об’єктами промислової власності Вона також включає відомості про охорону прав винахідників, заявників, власників охоронних документів. Тобто, патентна інформація – це інформація стосовно усіх об’єктів промислової власності, яка публікується у виданнях патентних відомств різних країн, регіональних патентних відомств, міжнародних організацій, інформаційних центрів.

Патентна інформація публікується у вигляді повних описів до заявок та виданих охоронних документів, рефератів або формул винаходу та бібліографічних даних (видання патентних відомств та інформаційних центрів).

Публікацію патентної документації та інформації, здійснює понад 120 країн світу і 5 міжнародних та регіональних патентних організацій. Створена регіональними патентними організаціями та національними патентними відомствами документація складає світовий потік патентної інформації.

У залежності від розподілу світового потоку патентної інформації по країнах встановлюється і питома вага патентних документів на тій чи іншій мові (найбільша кількість описів винаходів публікуються на англійській та японській мовах). За своїм якісним складом світовий потік патентної інформації не є однорідним. Патентна документація та інформація, що входять до нього, розрізняється за:

- об’єктами промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг тощо);

- етапами діловодства (реєстрація заявок, видача патентів та свідоцтв тощо),

- повнотою публікацій (бібліографічні дані, реферати, повні описи тощо);

- національною належністю, мовою публікацій та оперативністю публікування;

- видом носія інформації (паперовий, мікрофіші, магнітні стрічки, CD-ROM тощо).

Патентний фонд являє собою упорядковане зібрання патентних документів та довідково-пошукового апарату до нього, патентно-правової, патентно-економічної, патентно-асоційованої літератури, нормативно-методичних матеріалів з питань охорони промислової власності.

Світовий патентний фонд містить на сьогодні понад 30 млн. описів, зокрема: біля 4 млн. описів до чинних охоронних документів на винаходи; понад 8 млн., зареєстрованих знаків для товарів і послуг (до цього числа не входять біля 300 000 міжнародних реєстрацій, здійснених згідно з Мадридською угодою, і які відповідають приблизно 3 млн. національних реєстрацій); понад 1,35 млн. чинних реєстрацій промислових зразків.

Щорічно він поповнюється більш, ніж 800 тис. описів винаходів, в тому числі 400 тис. описів винаходів до нерозглянутих заявок, 100 тис. – до акцептованих заявок, 300 тис. – до виданих патентів. Так, у 1995 р. у світі було видано 710 000 патентів. Щорічно здійснюється, орієнтовно, 2,5 млн. публікацій про передбачувані або офіційно визнані винаходи, а також різних офіційних повідомлень процедурного характеру. До орієнтовного щорічного обсягу необхідно включити також приблизно 300 тисяч публікацій про корисні моделі, 400 тисяч публікацій про знаки для товарів і послуг. Але, наприклад, у 1995 р. здійснено 1,0 млн. реєстрацій та продовжень реєстрації знаків, до числа цих реєстрацій не входить 22 660 міжнародних реєстрацій і продовжень, які здійснено згідно з Мадридською угодою, і які відповідають, приблизно, 226 000 національних реєстрацій, а також 235 тисяч реєстрацій промислових зразків, до числа яких не входять 5 613 реєстрацій, здійснених згідно з Гаазькою угодою.

Темпи зростання обсягу світового потоку патентної інформації складає в середньому 2-3 % на рік.

Ефективність використання патентної інформації здебільшого визначається здатністю забезпечувати оперативний та зручний доступ до неї. Для цього необхідно добре орієнтуватись у масиві патентної інформації: розрізняти інформацію різного призначення та змісту, відбирати найбільш оперативні, повні та зручні для використання повідомлення, що досягається шляхом систематичного аналізу якісних та кількісних характеристик патентних документів, що надходять до країни. Дослідження якісних характеристик передбачає відстежування зміни порядку публікування інформації в патентних відомствах світу, її змісту та форми, мовного складу, строків публікації та надходження до країни, повноти та оперативності відображення у виданнях та банках даних. Дослідження кількісних характеристик, у свою чергу, пов'язано із збиранням даних стосовно винахідницької активності у країнах світу та визначенням кількості документів по кожній з країн, що публікує документи, із диференціацією за об’єктами, що охороняються, стадіях патентного діловодства, тематиці тощо.

Використання патентної інформації, зокрема проведення пошуку її у таких значних масивах, пов’язано з великими труднощами. Жорсткі вимоги щодо повноти патентного пошуку та інформаційних масивів, на базі яких він проводиться, останнім часом викликають сумніви фахівців щодо виправданості зазначених вимог.

Для фахівців з питань патентної інформації давно вже не секрет, що можливість 100%-ної повноти пошуку – це більш бажаний, ніж реально досяжний результат.

Згідно із ст. 15 Договору про патентну кооперацію (РСТ) і Правилом 34 Інструкції до нього при проведенні “міжнародного” пошуку рекомендується використовувати так званий “мінімум документації РСТ”. До нього включаються описи винаходів 10 національних патентних відомств провідних країн світу, Міжнародного бюро ВОІВ, ЄПВ, ARIPO (Африканської регіональної організації промислової власності) та ОАРІ (Африканської організації інтелектуальної власності), які опубліковані починаючи з 1920 році та пізніше. Причому документи СРСР (Росії) та Японії включаються до пошукових масивів тільки за умови наявності загальнодоступних англомовних рефератів. Міжнародні вимоги щодо використання патентно-асоційованої літератури при проведенні патентної експертизи обмежуються переліком провідних журналів світу на глибину не менше 5 останніх років, який складається і періодично переглядається ВОІВ і включає від 130 до 240 видань.

Патентна експертиза змушена підлаштовуватись до обмежених можливостей її інформаційного забезпечення. Саме тому більшість патентних відомств, документація яких включена до зазначеного мінімуму РСТ, перейшла на так звану “відкладену експертизу”.

Однак патентні фонди використовуються не тільки в системі охорони промислової власності. Проведені дослідження довели, що 80% відвідувачів патентних бібліотек звертаються туди не з метою патентної експертизи передбачуваних винаходів, а для оцінки сучасного рівня і тенденцій розвитку у конкретній галузі техніки, технічного рівня та конкурентоспроможності продукції, що створюється, умов її просування на ринку. Ця тенденція особливо посилилась останнім часом.

Можливості та рівень інформаційного забезпечення патентної експертизи об'єктів промислової власності та інших видів патентних досліджень залежить від якісного та кількісного складу інформаційних ресурсів, якими володіє патентне відомство.

Патентні відомства, організації, установи, фірми мають різноманітні можливості формування своїх патентно-інформаційних ресурсів. Це, по-перше, міжнародний обмін, який здійснюється згідно з встановленими правилами. Патентні відомства, які з різних причин не можуть одержувати зарубіжну патентну документацію за обміном (зокрема, відсутність національної патентної документації на CD-ROW), змушені витрачати значні кошти, купуючи її безпосередньо у патентних відомств-власників або у фірм-ділерів. Для країн з перехідною економікою однією з можливостей безоплатного одержання зазначеної документації є міжурядові та міжвідомчі угоди або договори, а також міжнародні програми технічної допомоги (наприклад, TACIS). Патентні відомства – члени відповідних Союзів та Договорів ВОІВ отримують патентну документацію безоплатно (наприклад, документи РСТ). Але усі патентні відомства, які планують і надалі формувати свої патентно-інформаційні ресурси зарубіжною патентною документацією, мають враховувати, що згідно з прийнятою у 1995 р. ВОІВ “Заявою про принципи переходу на електронні носії даних для обміну патентними документами”, починаючи з 2000 року, якщо одержуюче відомство побажає мати патентні документи на традиційних (в т.ч., паперових) носіях, надаюче відомство може вимагати відшкодування вартості виробництва та пересилки таких документів. Тому одним з головних питань, які мають вирішити “молоді” патентні відомства до 2001 року, є випуск національної патентної документації на оптичних дисках з включенням до них рефератів, перекладених широко вживаною в світі, зокрема англійською мовою, з метою забезпечення подальшого обміну. Патентні відомства, впроваджуючи у свою діяльність технологію використання оптичних дисків, отримують можливість підвищення ефективності використання та зберігання патентних фондів. Але при цьому патентні відомства змушені вирішувати ряд пов’язаних з цим проблем, в тому числі технічних. На сьогодні існують декілька проблем, пов'язаних із переходом держав до створення та використання інформаційних продуктів на CD-ROM.

Для високорозвинених держав – це проблема поступового переходу поточної патентної документації мінімуму РСТ на оптичні носії при наявності ретроспективних пошукових фондів на традиційних носіях.

Для держав з перехідною економікою – це проблема формування пошукових фондів на оптичних дисках. Така ситуація зумовлює вибір розумного обмеження необхідних фондів за складом держав та міжнародних організацій. Надання ретроспективних фондів на оптичних дисках може забезпечуватись державами, які публікують свою патентну документацію на оптичних дисках.

Патентне відомство, яке вважає пріоритетним формування патентних фондів на оптичних дисках, потребує розробки стратегії їх формування та використання з урахуванням вимог національного законодавства, організації масивів на інших носіях, мовної підготовки персоналу та інших факторів для забезпечення ефективного використання цієї сукупності інформаційних продуктів.

Пошук патентної інформації

Пошук інформації – це сукупність дій, які забезпечують ідентифікацію (виявлення) і відбір за визначеними критеріями (ознаками) інформації (документів) з інформаційного масиву на будь-яких носіях та виконуються за певними правилами. Пошук здійснюється згідно з пошуковим запитом, в якому сформульовані умови релевантності – відповідності результатів пошуку певній інформаційній потребі. Відповідно до засобів, що використовуються, розрізняють ручний (у фондах на паперовому носієві), механізований (із застосуванням перфокарт) та автоматизований (за допомогою ЕОМ) пошук документів або відомостей, що відповідають інформаційному запиту, сформульованому відповідно до інформаційної потреби. Для автоматизованого пошуку інформації в галузі промислової власності створюються бібліографічні та реферативні бази даних, застосовується спеціальне програмне забезпечення, яке допомагає користувачеві правильно побудувати запит, здійснює пошук, відображає знайдені документи на екрані комп’ютера, роздруковує визначені користувачем документи. За видами пошуку розрізняють предметний (тематичний), іменний, нумераційний, пошук за ключовими словами, пошук у повних текстах.

Патентний пошук– різновид інформаційного пошуку, тобто регламентована процедура відбору з масиву патентної документації відповідних документів або інформації за однією або декількома ознаками (критеріями пошуку). Він виконується, зокрема, під час проведення патентних досліджень, метою яких є визначення патентної ситуації щодо об’єкта, який розроблюється, тобто визначення доцільності та можливості одержання чи надання правової охорони, ситуації щодо використання прав на об’єкти промислової власності в галузі, до якої належить цей об’єкт, попередити можливе порушення прав інших власників чинних охоронних документів та заявників. Розрізняють три основні види патентного пошуку: тематичний, іменний (фірмовий) та нумераційний. В автоматизованих базах даних можливий пошук за бібліографічними даними, індексами класифікації, словами з назв винаходів та ін. Для пошуку у великих за обсягом базах даних на компакт-дисках CD-ROM випускаються спеціальні пошукові диски.

Мета патентного пошуку– встановлення рівня техніки; визначення обсягу прав власника охоронного документа; визначення умов реалізації прав власників охоронних документів.

Звіт про пошук–це звіт про результати пошуку на рівень техніки, що виконується відомством промислової власності або на його замовлення. Звіт містить посилання на документи, які вважаються релевантними для визначення новизни та винахідницького рівня заявленого винаходу. Згідно із стандартом ВОІВ ST.14 посилання у звіті про пошук подаються відповідно до їх релевантності, ступінь релевантності позначається спеціальними кодами і наводяться пункти формули заявленого винаходу, яких стосуються дані посилання. Деякі відомства, зокрема ЄПВ, ВОІВ (за заявками РСТ), публікують звіти про пошук разом з описом винаходу або як окремий документ.

Ключове слово–- це слово або словосполучення з тексту документа або інформаційного запиту, яке є в даному тексті суттєвим для цілей інформаційного пошуку, тобто повинно використовуватися в пошуковому запиті для того, щоб знайти даний документ. В ролі ключових слів можуть використовуватися слова із заздалегідь складеного для певної галузі обмеженого переліку термінів, призначених для пошуку (тезауруса) або будь-які слова, що, на думку користувача, відображають об'єкт пошуку (вільний текст).

В офіційних публікаціях патентних відомств, в базах даних стосовно об’єктів промислової власності, а також у непатентній літературі деякі елементи інформації індексуються за допомогою кодів. Це дозволяє представити ці елементи в скороченій формі та допомагає користувачам інформації швидко ідентифікувати відповідні дані навіть без знання мови публікації та патентного законодавства. Стандартами ВОІВ рекомендуються для застосування такі коди:

- двобуквені коди для позначення назв держав світу, інших адміністративних одиниць та міжурядових організацій, які видають охоронні документи або реєструють права на об’єкти промислової власності (ST.3);

- коди INID для ідентифікації елементів бібліографічних даних патентних документів та свідоцтв додаткової охорони (ST.9), документів на промислові зразки (ST. 80), свідоцтв на знаки для товарів і послуг (ST.60);

- коди для ідентифікації видів патентних документів (ST.16);

- коди заголовків повідомлень в офіційних бюлетенях (ST.17).

Відомства промислової власності регулярно друкують переліки кодів, що застосовують, в своїх офіційних бюлетенях.

Коди INID. INID – абревіатура виразу «узгоджені на міжнародному рівні цифрові коди для ідентифікації бібліографічних даних» (Internationally agreed Numbers for Identification of bibliographic Data). Це цифрові коди елементів бібліографічних даних. Повні переліки та рекомендації щодо їх використання подані в стандартах ВОІВ. відповідно ST.9 (стосовно винаходів, корисних моделей, свідоцтв додаткової охорони). ST.60 (стосовно знаків для товарів і послуг) та ST.80 (стосовно промислових зразків). Відповідні бібліографічні дані разом із кодами розміщуються на титульному листі патентного документа, застосовуються у публікаціях в офіційних бюлетенях, в охоронних документах на об'єкти промислової власності. Як варіант, коди ІНІД можуть проставлятися не окремо для кожного повідомлення в офіційному бюлетені, а лише в повідомленні, яке подається на початку бюлетеня як зразок розміщення бібліографічних даних.

Види патентного пошуку:

Тематичний патентний пошук – цей вид пошуку ще називають предметним і здійснюється він з метою виявлення об’єктів промислової власності, що стосуються досліджуваного питання (досліджуваної галузі). В залежності від тематики та виду об’єкта промислової власності, за допомогою елементів інформаційно-пошукової мови, наприклад індексів рубрик Міжнародної патентної класифікації, визначається пошукова область стосовно патентного фонду кожної країни з урахуванням: переліку патентоспроможних (охороноспроможних) об’єктів: умов надання правової охорони: систем видачі охоронних документів правил розгляду заявок: прийнятого тлумачення принципів єдності винаходу (корисної моделі), правил виявлення прототипу; правил упорядкування та систематизації патентних документів; строків дії охоронних документів.

Тематичний пошук проводиться не тільки за фондами описів винаходів, але й за фондами опублікованих описів до заявок на винаходи, а також за фондами описів корисних моделей та промислових зразків. Пошуковим образом документа може бути як індекс рубрики відповідної класифікації, так і список ключових слів.

Іменний патентний пошук - пошук патентної інформації з використанням довідково-пошукового апарату за відомим найменуванням фірми або іменем (прізвищем) заявника та/або власника охоронного документа. Цей вид пошуку ще називають фірмовим. Іменний пошук здійснюється з метою контролю діяльності конкурентів, а також, як один з попередніх етапів тематичного пошуку (за найменуванням фірми-власника охоронного документа встановлюються номери виданих патентів (свідоцтв) та класифікаційних індексів). Як пошуковий образ при виконанні іменного пошуку використовується найменування (прізвище) власника охоронного документа, заявника, дійсного автора (авторів, представника заявника (патентного повіреного) тощо. При виконанні іменного пошуку важливо вміти орієнтуватись у фірмових покажчиках та інших кон’юнктурно-комерційних довідниках. При проведенні іменного пошуку необхідно звертати увагу на: правила подання у патентних документах найменувань, імен (прізвищ) заявника або власника охоронного документа; правила написання власних імен (особливо найменувань фірм); абревіатури; двобуквені коди для подання країн, правила транслітерації, які застосовуються для подання іншомовних найменувань тощо.

Нумераційний патентний пошук – пошук патентної інформації з використанням довідково-пошукового апарату за номером патентного документа (опублікованої заявки, патенту, свідоцтва). Нумераційний пошук є різновидом фактографічного пошуку, при виконанні якого встановлюється відповідність не тільки між різними номерами, що входять до бібліографічного опису патентного документа, але й іншими абетково-цифровими даними, які легко ідентифікувати за допомогою кодів ІНІД. До абетково-цифрових даних належать: номер акцептованої заявки, номер основного або додаткового охоронного документа, номер-основної, додаткової або попередньої заявки, дата подання заявки, дата акцептації, дата видачі охоронного документа, найменування або код країни пріоритету, дата пріоритету, номер пріоритетної заявки, дата викладки заявки, дата публікації заявки (патенту), дата публікації акцептованої заявки, код виду патентного документа тощо

Усі наведені дані можна поділити на таки групи: номери документів; дати, які стосуються патентного діловодства; коди INID для ідентифікації бібліографічних даних патентного документа.

Нумераційний пошук має на меті встановити ряд обставин, що стосуються конкретного охоронного документа, наприклад, до якої рубрики МПК він належить, правовий статус документа на визначену дату тощо.

Регламент патентного пошуку – це порядок (програма) пошуку патентної інформації в патентному фонді. Включає такі етапи: визначення мети пошуку; формулювання предмету пошуку з визначенням індексів рубрик МПК або національної патентної класифікації, за якими можуть бути знайдені документи, що відповідають інформаційному запиту; встановлення переліку країн, у фондах яких необхідно провести пошук; вибір ретроспективності (глибини) пошуку; визначення переліку джерел, за якими необхідно і достатньо провести пошук.

Повнота пошуку визначається як відношення кількості фактично знайдених релевантних документів до загальної кількості релевантних документів, наявних у пошуковому масиві.