Комп’ютерні мережі патентних баз даних

Компанії, що займаються розробленням нових технологій, зацікавлені в їх патентній охороні, оцінці та використанні нематеріальних активів, що накопичуються в такий спосіб. Обов’язковим інструментом створення необхідних для цього “патентних досьє” є відповідні бази даних.

Формування “досьє” варто починати з визначення змісту “ідеальної БД” і вимог потенційних користувачів. Така БД дозволить:

- ідентифікувати дорогі й усе ще не використовувані патенти, а також активи, що не приносять прибутків, але які можна продати чи списати;

- вчасно вносити зміни в основні напрями діяльності компанії;

- групувати патенти, що стосуються подібних технологій, виділяти серед них як найважливіші, так і менш значущі аналоги;

- виявляти реальних і потенційних конкурентів стосовно кожного патенту.

У БД має надходити нова інформація з багатьох джерел, однак потрібно враховувати, в якому ступені буде відкрито доступ до цих відомостей для різних категорій користувачів.

Користувачами подібної БД можуть стати фахівці зі стратегічного планування та ліцензійної діяльності, штатні патентознавці, керівники виробництва й інноваційних проектів, інженери. Працюючи з БД, вони будуть залежно від професійних обов'язків виявляти сильні (з погляду конкуренції) патенти, а також патенти, що зацікавлять потенційних партнерів у спільній діяльності, або придатні для розроблення нових напрямів, ліцензування тощо.

З метою забезпечення максимальної ефективності БД за мінімальних витрат рекомендується проаналізувати технологічну схему керування інтелектуальною власністю.

Основним джерелом відомостей для управління інтелектуальною власністю варто вважати дані про підприємницьку стратегію вичікуваної реалізації запатентованих інновацій у продукції своєї компанії та конкурентів або про можливе перетворення їх в об’єкти Ліцензування. Для цього в БД треба регулярно вводити обновлювані перехресні посилання “патент – продукт” та інші засоби ідентифікації ймовірних сфер комерційного застосування накопичуваних інтелектуальних активів.

Поширення інформації неможливе без застосування нових інформаційних технологій. Останніми роками найпоширенішим засобом доступу до світових патентно-інформаційних ресурсів став інтернет. Цьому сприяє та обставина, що більшість патентних відомств провідних країн світу забезпечує безкоштовний доступ до своїх патентних фондів у мережі інтернет. Охарактеризуймо коротко деякі з найдоступніших баз даних патентних відомств провідних країн світу.

Від кінця 2002 року функціонує інтерактивна спеціалізована база даних “Винаходи в Україні” (www.ukrpatent.org). де накопичено відомості про понад 70 тисяч патентів, зареєстрованих в Україні: бібліографічні дані, реферати, формули та описи винаходів. Оперативний пошук інформації в цій базі даних здійснюється за допомогою механізму ефективної пошукової системи, який на запит користувача реалізує такі види пошуку: предметний (тематичний) пошук; іменний пошук; нумераційний пошук; пошук за ключовими словами в назвах винаходів і текстах рефератів. Доступ до бібліографічних даних та рефератів винаходів у цій базі даних безоплатний, а до фор мул і описів винаходів – на договірних засадах. Умови користування вміщено на сайті за вищевказаною інтернет-адресою.

Для пошуку зарубіжної патентної документації в інтернеті можна використовувати безоплатні патентні бази даних, перелік яких наведено в табл. 1.

Багато корисної інформації з питань інтелектуальної власності в Україні, патентно-інформаційних ресурсів та послуг вміщено в інтернеті на сайті Державного департаменту інтелектуальної власності (www.sdip.kiev.ua) та на сайті філії ДП “Український інститут промислової власності” – Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг (www.ip-centr.kiev.ua) та Інституту інтелектуальної власності та права (www.iipl.ukrpatent.org).

Федеральний інститут промислової власності (РФ) пропонує користувачам інтернету три БД, створені на основі офіційних публікацій Роспатенту:

- безкоштовний доступ до БД з рефератами описів винаходів до заявок і патентів РФ російською (RUABRU) і англійською (RU-ABEN) мовами з 1994 року;

- доступ за підпискою до описів винаходів російською мовою (RURAT) до патентів РФ із 1994 року;

- доступ за підпискою до БД із рефератами описів корисних моделей російською мовою (RUABUI) з 1994 року (адреса в інтернет: http://www.fips.ru).

Таблиця 1

Перелік адрес патентних баз даних, до яких надається

безоплатний доступ в Інтернеті

Європейське патентне відомство (ЕПВ) надає доступ до БД ЕПВ, що містить інформацію про патентні документи Франції, Німеччини, Швейцарії, США, ЕПВ і ВОІВ (бібліографічні дані, реферати англійською мовою та повні описи винаходів), Китаю і Японії (бібліографічні дані, реферати англійською мовою), а також до біб­ліографічних БД патентних документів 47 національних і 3 регіональних патентних відомств, зокрема й РФ, низки країн СНД і Євразійське патентне відомство (ЕАПВ) (адреса в інтернеті: http://www.european-patent-ofrice.org).

Патентне відомство США надає безкоштовний доступ до БД рефератів і повних описів винаходів США з 1976 року, рефератам описів винаходів англійською мовою до патентів ЕПВ і Японії (адреса в інтернеті: http://www.uspto.gov).

Патентне відомство Японії оголосило про відкриття доступу до масивів своєї електронно-цифрової бібліотеки з промислової власності. З квітня 1998 року був відкритий доступ до масиву рефератів англійською мовою (Patent Abstracts of Japan). У березні того ж року до нього додалися БД заявок на товарні знаки, а з 2000 року – під’єднано нові БД (адреса в інтернеті: http://www.jpomiti.go.jp).

Відомості про патенти Великої Британії можна одержати за адресою: http://www.patent.gov.uk. З грудня 1998 року діють сайти таких патентних відомств:

Австрії (at.dips.org, patent.bmwa.gv.at

Сайти фірми “IBM” забезпечують безкоштовний доступ до мережі “Intellectual Property Network”, що дозволяє проводити пошук і переглядати формули винаходів та повні описи винаходів до патентів США, патентів і заявок ЄПВ, японські патентні документи і заявки ВОІВ за адресою в інтернеті: http://www.ibm.com.

Патентний пошук тепер простий як ніколи. Більшість країн, що мають патентні відомства, присутні в інтернеті, а багато з них, зокрема й США, мають дуже повні сайти з корисною інформацією. На сайті американського патентного відомства <http://www.uspto.gov> можна знайти опубліковані американські патенти з кресленнями, починаючи з 1976 року. Наразі триває робота з підготування іншої інформації, і найближчим часом з’являться всі дані.

Британська бібліотека створила міжмережевий інтерфейсний сайт з міжнародних патентів під назвою “Посилання на джерела інформації з патентів та інтелектуальної власності”: <http://www.bl.uk/services/stb/etalmenu.html>.

Юридичні фірми та деякі інші компанії також розміщують на сайтах досить повну та корисну інформацію про патенти. Мережа інтелектуальної власності Delphion (колишній патентний сервер IBM) на сайті <http://patent.womplex.ibm.com/> надала доступ до опублікованих у США патентів (починаючи з 1971 року) ще до того, як це зробило патентне відомство США. Вона пропонує дуже потужну пошукову машину, патенти можна роздрукувати або, якщо необхідна висока якість, купити. Недавно на сайті з'явилася можливість пошуку міжнародних патентів, зокрема і європейських та японських. Юридичні фірми й університети розміщують на сайтах статті, есе та рекомендації для винахідників і тих, хто здійснює патентний пошук.

Перед поданням патентної заявки винахідник повинен здійснити патентний пошук найближчих аналогів (тобто наявних винаходів). Література для такого пошуку легко доступна завдяки інтернетові. Багато баз даних безкоштовні, наприклад, MEDLINE (корисна під час пошуку в галузі ліків і медичного устаткування), деякі БД доступні за передплатою (Elsevier, ProQuest, IEEE).

Допомогти винахідникам можуть також сайти вищезгаданих національних патентних відомств і компаній, які є спонсорами цих сайтів. Винахідники користуються інтернетом і з метою допомоги один одному. Такі сайти, як “Patent Cafe” <http://www.patentcafe.cc-m/>, пропонують поради від людей-практиків у будь-який сфері — від вибору патентного повіреного до оскарження заявки.

На завершення наведемо кілька корисних посилань в інтернеті: Канадська патентна база даних. Пошук і огляд патентів <http://gb.espacenet.com/> esp@cenet Home.

Патентне відомство Великої Британії “Європейська мережа патентних баз даних”. Пошук і огляд європейських патентів <http://www.european-patent-office.org/>.

Інформація про ЄПВ – Європейське патентне відомство. Посилання на Esp@cenet для патентного пошуку <http://www.ipdl.jpomiti.go.jp/homepg_e.ipdl>.

Цифрова бібліотека індустріальної власності – Японія. Пошук і відображення японських патентів англійською мовою <http://www.ipaustralia.gov.au/>.

При проведенні пошуку можна скористатися всіма доступними базами даних, представленими в інтернеті. При цьому пошук можна проводити за класифікаційними рубриками МПК, ключовими словами, фразами (сполучення слів, обмежене лапками), ключовими словами, доповненими булевими операторами й іншими пошуковими елементами. У результаті пошуку на моніторі з’являється список виявлених патентів з указівкою їхніх номерів і назв винаходів. Цей список може бути систематизований у хронологічному порядку або за ступенем релевантності документів.

Далі на екран монітора можна вивести реферат з бібліографічними даними або титульний лист документа, що містить такі дані, реферат і основне креслення, і за потреби можна вивести й роз друкувати повний опис винаходу, зокрема й пункти формули винаходу та всі креслення (БД Патентного відомства США або ЄПВ).

Пошук за зазначеними вище пошуковими елементами на наступному етапі можна доповнити ще й за назвами фірм або прізвищами винахідників, установленими шляхом вивчення бібліографічних даних документів, відібраних на попередньому етапі.

Основними перевагами використання інтернету для цілей пошуку “на новизну” є:

а) різке скорочення витрат часу на проведення пошуку;

б) зменшення матеріальних витрат, обумовлених відряджанням фахівців у відповідні інформаційні центри;

в) підвищення якості та повноти пошуку;

г) підвищення зручності проведення пошуку (пошук можна проводити в домашніх умовах, що, наприклад, роблять експерти деяких патентних відомств закордонних країн);

д) спрощення складання звіту про пошук (звіт про пошук складається на основі матеріалів, отриманих шляхом роздруківки відібраних документів).