Соціально-економічна сутність бюджету держави

Бюджет держави відіграє значну роль як у самій структурі ринкових відносин, так і у механізмі їхнього регулювання з боку держави. Він – невід’ємна частка ринкових відносин і водночас є важливим інструментом реалізації державної політики.

Бюджет держави є однією з ланок економічної системи України. Серед економічних категорій бюджет займає одне з центральних місць. Будучи об’єктивною економічною категорією він відображає грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності та фізичними особами – з іншого, з приводу утворення основного централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших суспільних потреб відповідно до функцій держави. Завдяки бюджету згідно з Конституцією України держава повинна мати можливості зосередити фінансові ресурси на важливих ділянках економічного та соціального розвитку.

Централізація коштів має важливе економічне і політичне значення, оскільки доходи, які мобілізуються до бюджету держави, є втіленням у життя державних заходів. Це надає можливість маневрувати коштами, зосереджувати їх у важливих галузях економічного та соціального розвитку, здійснювати єдину економічну і фінансову політику на території України.

У розвинених країнах бюджет держави не лише забезпечує акумулювання коштів, необхідних для фінансування конституційних повноважень й функцій органів державної влади, управління, місцевого самоврядування, а й використовується для часткового перерозподілу доходів із метою підтримання сприятливого соціального становища у суспільстві, впливу на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси у країні і провадження вищими органами влади відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки.

Вперше визначення Державного бюджету України було дано у Законі України „Про бюджетну систему України”, де під бюджетом вважали план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади АР Крим та місцевими радами народних депутатів. Це визначення, але з несуттєвими доповненнями було перенесено у Бюджетний кодекс України і використовується як офіційне по сьогоднішній день. Відповідно до Кодексу бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади АР Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

За сутністю бюджет держави є об’єктивною економічною категорією, яка пов’язана з розподілом і перерозподілом ВВП з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів держави. Бюджетні відносини мають такі ознаки:

— розподільчий характер. За допомогою цих відносин здійснюють розподіл та перерозподіл ВВП і частини національного багатства країни з метою забезпечення держави таким обсягом бюджетних ресурсів, якого вона потребує для виконання своїх функцій;

— вартісне вираження. Носієм бюджетних відносин служать гроші;

— кінцевою метою бюджетних відносин є формування і використання основного централізованого фонду грошових коштів держави.

Бюджет держави формується за рахунок внутрішніх (ВВП, частина національного багатства) і зовнішніх джерел.

Основним джерелом формування бюджету держави є ВВП. Держава, як учасник розподільчих процесів, організує розподіл і перерозподіл ВВП в інтересах усіх членів суспільства та суб’єктів суспільного відтворення. З одного боку, держава як власник засобів виробництва має право на певну частку ВВП на стадії його первинного розподілу. З іншого – держава виконує суспільні функції (управлінську, соціальну, економічну), що конституційно закріплені за нею. Без необхідного обсягу грошових коштів ці функції виконати неможливо. Тому держава організовує перерозподільчі процеси з метою централізації частини ВВП у відповідному бюджетному фонді, що є, по суті, платою суспільства за виконання державою своїх функцій.

Серед розмаїття бюджетних відносин можна виділити такі основні групи грошових відносин:

— між державою та підприємствами, організаціями й установами державної форми власності;

— держави з підприємствами й організаціями змішаної форми власності (акціонерні товариства, спільні підприємства тощо);

— між державою та підприємствами, організаціями й установами, що перебувають у приватній власності;

— держави з громадськими організаціями;

— між державою і населенням;

— між Україною та іншими державами і міждержавними організаціями.

Сукупність перерахованих відносин характеризує бюджет як економічну категорію і знаходить матеріальне відображення в основному централізованому фонді грошових коштів держави.

Суб’єктами бюджетних відносин виступають, з одного боку, держава, з іншого – юридичні та фізичні особи, об’єктом – ВВП і національне багатство. Отже, бюджетними відносинами охоплені всі юридичні особи, кожен громадянин держави і кожна державна структура, при цьому стосунки можуть бути двосторонніми або односторонніми. Характер і масштаби участі держави у розподільчих процесах залежать від моделі фінансових відносин у суспільстві.

Таким чином, бюджет держави як об’єктивна економічна категорія – це сукупність грошових відносин, пов’язаних з розподілом і перерозподілом ВВП і національного багатства, з метою формування і використання основного централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.

Будучи об’єктивною економічною категорією, за умови її матеріалізації бюджет набуває конкретних речових форм. Як матеріальне вираження категорії бюджет доцільно розглядати:

— за явищем;

— за змістом;

— за формою;

— за організаційною будовою;

— за правовим характером;

— за рівнем впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

За явищем бюджет є сукупністю реальних грошових потоків у розрізі їхніх окремих видів, які забезпечують формування і використання бюджетного фонду. Під бюджетним фондом розуміють об’єктивно обумовлену економічну форму руху тієї частини ВВП, яка пройшла певні стадії розподілу і надійшла у розпорядження держави для задоволення загальнодержавних потреб.

За матеріальним змістом бюджет є основним централізованим фондом грошових коштів держави. Поряд із такими централізованими фондами, як Пенсійний фонд України, державні соціальні фонди, державні резерви, бюджету відведена основна роль, хоча у більшості джерел його називають або централізованим грошовим фондом, або фондом фінансових ресурсів держави.

Категорія змісту бюджету тісно пов’язана з його сутністю та явищем. Сутність, відображаючи розподільчі відносини, містить їхню мету – формування і використання централізованого фонду грошових коштів держави, що є змістом бюджету держави як економічної категорії. З іншого боку, сукупність елементів бюджету як явища теж постає його змістом, а спосіб зв’язку – формою.

За формою бюджет є основним фінансовим планом держави, займає центральне місце серед інших фінансових планів, які існують у країні. Крім цього, формою бюджету як економічної категорії є доходи і видатки як складові централізованого фонду грошових коштів та основного фінансового плану держави.

За організаційною будовою бюджет України є центральною ланкою фінансової системи суспільства та основною ланкою державних фінансів, яка має власну структуру, відображену у бюджетній системі. Бюджет держави поєднує державний бюджет та місцеві бюджети, за допомогою яких реалізують увесь обсяг бюджетних відносин, причому, в кожній із цих ланок бюджетні стосунки визначаються місцем відповідного бюджету в ієрархічній структурі бюджетної системи.

За правовим характером бюджет держави є юридичним актом. Так, закон про Державний бюджет України – один із основних законів України економічного спрямування. Він визначає основну спрямованість фінансової політики держави, зміст і структурні основи фінансової діяльності країни, органів державної влади та державного управління. Рішення Верховної Ради АР Крим та місцевих рад є основними нормативними документами місцевого значення. Як закон, так і рішення про бюджет обов’язкові для виконання всіма суб’єктами відносин, пов’язаних із формуванням доходів і використанням коштів бюджетів.

За рівнем впливу на соціально-економічний розвиток суспільства бюджет є одним із найважливіших інструментів регулювання всіх соціально-економічних процесів. Здатність регулювати ці процеси закладена у сутності бюджету як економічної категорії. Саме завдяки розподільчим якостям держава за допомогою бюджетних відносин може стимулювати або стримувати розвиток економіки, зовнішньоекономічної діяльності, соціального захисту населення, адміністративно-територіальних утворень.

Призначення і роль бюджету держави у суспільстві в економічній літературі розглядається дуже широко. Частина економістів вважає, що це призначення проявляється, в першу чергу, в процесі формування і розподілу ВВП, здійснення і забезпечення розширеного відтворення бюджетних коштів та виконання зобов’язань держави. Інші вчені акцентують свою увагу на такій важливій ролі, як регулювання економіки із застосуванням економічних методів. Окремі науковці вбачають призначення бюджету у забезпеченні фінансовими ресурсами потреб економічного й соціального розвитку на основі розподілу і перерозподілу ВВП в державі.

Однак, основне призначення бюджету полягає у мобілізації до основного централізованого фонду грошових коштів держави такого обсягу фінансових ресурсів і у такі терміни, які б дали її можливість у повному обсязі та своєчасно профінансувати усі заходи, пов’язані з якісним виконанням своїх функцій. Забезпечення такої мобілізації і використання коштів централізованого грошового фонду держави здійснюються у процесі розподілу і перерозподілу ВВП.