Видатки бюджету на громадський порядок, безпеку та судову владу

Нормативно-правове поле кожної суверенної держави визначає її функції як найзагальніші та найважливіші напрями діяльності щодо здійснення стратегічних цілей і завдань, які стоять у конкретний історичний період. Причому за суспільно політичним призначенням вони знаходять свій прояв у збереженні конституційного ладу, законності та правопорядку, а їх безпосереднє виконання покладається на низку інституцій, що мають повноваження захисту від злочинності, підривної діяльності іноземних держав, техногенних катастроф, стихійних лих, соціальних конфліктів й інших загроз, у тому числі шляхом використання цілого арсеналу силових методів. Відповідним чином будується механізм витрачання бюджетних коштів на правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави, структура якого схематично представлена на рис. 11.9.

Рис. 11.9. Склад бюджетних видатків на громадський порядок, безпеку та судову владу

Як видно з рисунка, видатки на правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави мають достатньо розгалужену структуру та фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Зокрема, кошти бюджету спрямовуються на забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, внутрішніх військ, судів, прокуратури, кримінально-виправних закладів, прикордонних військ, митних органів, Служби безпеки України, професійно-пожежної охорони й інших правоохоронних органів. Причому прерогативою державного бюджету є видатки на забезпечення громадського порядку, боротьбу зі злочинністю й охорону державного кордону, протипожежний захист і рятування, судову владу, кримінально-виконавчу систему та виправні заходи, нагляд за додержанням законів і представницькі функції в суді тощо. Натомість виключно з місцевих бюджетів фінансується місцева пожежна охорона, заходи з організації рятування на водах, заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах повноважень, встановлених законом. Такий склад бюджетних видатків пояснюється природою функцій держави й, відповідно, формами і методами фінансування.

Отож, зважаючи на комплекс проблем фінансування правоохоронної діяльності та забезпечення безпеки держави слід зазначити низку стратегічних заходів та дій по їх вирішенню:

— по-перше, ввести систему довгострокового стратегічного планування видатків на утримання силових інститутів;

— по-друге, переглянути бюджетні програми у сфері правоохоронної діяльності та забезпечення безпеки держави, враховуючи обсяги їх виконання і можливості фінансового забезпечення;

— по-третє, забезпечити на законодавчому рівні бюджетне фінансування сектору внутрішньої та зовнішньої безпеки в обсягах, достатніх для його стратегічного реформування і розвитку;

— по-четверте, зменшити управлінські видатки в частині розмежування службових функцій та оптимізації чисельності правоохоронних органів з метою посилення їх матеріально-технічної бази;

— по-п’яте, налагодити співпрацю з країнами-членами ЄС для адаптації їх досвіду фінансування силових органів.