Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Основні терміни, що застосовуються у вітчизняному законодавстві та фінансовій практиці




Читайте также:
  1. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  2. IV. Основні напрями реалізації Національної стратегії
  3. VI. Основні етапи заняття
  4. Анотація, реферат, тези, наукова стаття, дисертація, монографія, підручник, посібник як основні жанри наукових робіт
  5. Види колізійних норм та основні формули прикріплення.
  6. Визначення добутку на множині цілих невід’ємних чисел, його існування та єдиність. Операція множення та її основні властивості (закони).
  7. Визначення суми на множині цілих невід’ємних чисел, її існування та єдиність. Операція додавання та її основні властивості (закони).
  8. Виникнення й основні етапи становлення природоохоронного законодавства і права на території сучасної України.
  9. Випробування риштувань і помостів. Основні принципи розрахунку риштувань.
  10. Виробничий шум та його основні характеристики
Термін Визначення
Боргові зобов’язання держави Зобов’язання, що виникають у держави як у безпосереднього позичальника, оформлені шляхом випуску державних боргових цінних паперів, укладення кредитних договорів (договорів про позику)
Боргові зобов’язання суб’єктів господарювання – резидентів Зобов’язання, що виникають у суб’єктів господарювання – резидентів як безпосередніх позичальників, оформлені шляхом випуску боргових цінних паперів, укладання кредитних договорів (договорів про позику)
Відсотки (дохід) Ціна, що підлягає сплаті кредитору за користування кредитом (позикою), плата, що отримується внаслідок розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитних рахунках
Видатки з управління державним боргом Видатки державного бюджету, пов’язані з оплатою послуг, потреба в яких виникає при управлінні державним боргом;
Гарантійні зобов’язання держави Зобов’язання, що виникають у держави внаслідок надання державної гарантії щодо повного або часткового виконання державою боргових зобов’язань суб’єкта господарювання – резидента перед кредитором (позикодавцем)
Державна гарантія Спосіб забезпечення повного або часткового виконання державою боргових зобов’язань суб’єкта господарювання – резидента України перед кредитором (позикодавцем)
Державні боргові цінні папери Цінні папери, емітентом яких є Міністерство фінансів України
Економія коштів Скорочення фактичних витрат на обслуговування та погашення державного боргу відповідно до умов укладених кредитних договорів (договорів про позику) та умов випуску державних боргових цінних паперів порівняно з витратами, що передбачаються законом про Державний бюджет України
Кредит (позика) Інструмент державного запозичення, здійсненого шляхом укладення кредитного договору (договору про позику), випуску державних боргових цінних паперів
Обслуговування боргу Видатки зі сплати відсотків (доходу), комісій, штрафів та здійснення інших платежів, пов’язаних із виконанням боргових зобов’язань, та видатки з управління державним боргом
Плата за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою Здійснення платежів до державного бюджету позичальниками за користування бюджетними коштами (сплата відсотків, комісій тощо), що були надані з державного бюджету у вигляді позик за рахунок залучених внаслідок державного запозичення коштів
Платежі з виконання гарантійних зобов’язань Здійснення платежів з державного бюджету на виконання державою гарантійних зобов’язань за кредитами, залученими під державні гарантії
Погашення боргу Повернення позичальником кредитору отриманих кредитів (позик) відповідно до умов кредитних договорів (договорів про позику) та умов випуску боргових цінних паперів
Позики на фінансування державного бюджету Позики, що залучаються державою з метою фінансування державного бюджету і не мають цільового призначення
Управління державним боргом та гарантованим державою боргом Сукупність заходів, що здійснюються державою, пов’язаних із утворенням, обслуговуванням та погашенням державного й гарантованого державою боргу та спрямованих на зменшення ризиків, оптимізацію витрат і структури при здійсненні державних запозичень та наданні державних гарантій
Фінансування державного бюджету Надходження та витрати державного бюджету, пов’язані зі зміною обсягу державного боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна, використання вільного залишку бюджетних коштів, що використовуються для покриття дефіциту державного бюджету або визначення профіциту державного бюджету

До операцій з управління державним боргом належать:



— державне запозичення.



— погашення державного боргу.

— обслуговування державного боргу.

— операції з активного управлінням державним боргом.

Видатки з управління державним боргом спрямовуються на:

— вжиття заходів, спрямованих на інформаційну і рейтингову підтримку залучення коштів на ринках капіталу, оплату інших послуг, пов’язаних із розміщенням державних боргових цінних паперів;

— оплату агентських, аудиторських, дорадчих, юридичних та інших послуг, що надаються з питань управління державним боргом, у тому числі з питань управління ризиками, розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів, оптимізації структури державного боргу, випуску і обігу похідних інструментів, а також оплату перекладацьких послуг, необхідних при підготовці відповідних документів у процесі управління державним боргом;

— оплату впровадження та подальшу підтримку сучасних апаратних і програмних засобів опрацювання інформації та зв’язку в структурах, пов’язаних із управлінням державним боргом;

— оплату супроводження та розвитку інформаційно-аналітичних систем управління державним боргом у Міністерстві фінансів України і Державній казначейській службі України;

— вжиття заходів щодо заощадження коштів державного бюджету, передбачених на погашення і обслуговування державного боргу, та поліпшення його структури, в т. ч. здійснення дострокового викупу боргових зобов’язань держави, а також резервування коштів на майбутні платежі для погашення і обслуговування державного боргу, зменшення ризиків, пов’язаних із борговим навантаженням, зокрема ризиків рефінансування, валютних та процентних ризиків.



Державні внутрішні та зовнішні запозичення здійснюються в межах граничного обсягу державного боргу

Стаття 18 Бюджетного кодексу визначає граничні обсяги боргу та гарантій. Граничний обсяг державного (місцевого) боргу, граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій визначаються на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП України.

У разі перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргів у відповідність до встановленого законодавством рівня.

Специфічність обслуговування державного боргу України полягає у внесенні до планових витрат держави з обслуговування державного боргу витрат, пов’язаних з обслуговуванням іноземних гарантованих урядом кредитів.

Обслуговування внутрішнього державного боргу відбувається і рахунок розміщення нових внутрішніх боргових зобов’язань держави. Зазвичай, дата погашення внутрішніх боргових зобов’язань збігається з датою проведення аукціонів з розміщення нових боргових паперів. Платежі з обслуговування здійснюються через перерахування коштів до фінансового агента кредитора або через взаємозаліки вартості нових і старих боргових паперів.

Витрати на обслуговування та погашення державного (місцевого) боргу здійснюються Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) відповідно до кредитних договорів, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобов’язання (боргові зобов’язання АР Крим чи територіальних громад), незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Якщо очікуваний обсяг витрат на обслуговування та погашення державного боргу перевищить обсяг коштів, визначений законом про Державний бюджет України на таку мету, Міністерство фінансів України невідкладно інформує про це Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України невідкладно інформує про очікуване перевищення таких витрат Верховну Раду України та подає у двотижневий строк пропозиції про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Якщо очікуваний обсяг витрат на обслуговування та погашення місцевого боргу перевищить обсяг коштів, визначений рішенням про місцевий бюджет на таку мету, Верховна Рада АР Крим, міська рада вносять відповідні зміни до рішення про місцевий бюджет.

Планування видатків бюджету на обслуговування державного боргу

Процес обслуговування державного боргу є складовою бюджетного процесу. Під час складання проекту державного бюджету а наступний рік Міністерство фінансів враховує планові розрахунки департаменту державного боргу щодо обсягів платежів за державним боргом у наступному бюджетному році. Зазначені розрахунки виконуються у валютах кредитів і національний валюті. Перерахунок а національну валюту проводиться за прогнозним курсом валют до гривні з урахуванням оплати за конверсію. В умовах нестабільності міжнародних фінансових ринків це досить складний процес.

Застосування реструктуризації та інших методів, за допомогою яких відбувається зміна обсягів і термінів погашення боргу, може призвести до зменшення витрат з обслуговування боргу в найближчій перспективі, але в довгостроковому періоді загальні витрати можуть зростати. На такий крок уряди йдуть, зазвичай, у разі боргової кризи.

Відмова від виконання боргових зобов’язань має значні негативні наслідки і застосовується окремими країнами лише як винятковий захід. Тому її не варто розглядати як спосіб скорочення витрат з обслуговування державного боргу.

Перевищення ж фактичних витрат над плановими можливе за умов коливання курсу валют і як наслідок порушення термінів виплат (графіка платежів), коли до боржника застосовують різні фінансові санкції. Це, зазвичай, пеня, що нараховується на всю суму простроченого платежу за кожну добу його прострочення.

Під час планування витрат на обслуговування зовнішнього державного боргу здійснюються прямі фінансові розрахунки, відповідно о підписаних кредитних угод, наданих урядом гарантій і випущених боргових зобов’язань.

Обчислення загальних планових витрат для фінансування платежів із погашення основного боргу та сплати відсотків за чинними кредитними лініями враховує такі суми у валюті платежу:

— основний борг;

— відсотки за кредит;

— сплата комісій за зобов’язаннями;

— сплата комісій банку-агента за обслуговування. Розрахунки видатків держави здійснюються відповідно до бюджетної класифікації видатків за функціональною структурою та за типом боргового зобов’язання (з обліком витрат відповідно до коду бюджетної класифікації).

Для своєчасного та повного виконання обов’язків гаранта повернення іноземних кредитів планові платежі обчислюються за кожною конкретною лінією з виділенням сум основного боргу, відсотків за кредит і витрат, пов’язаних зі сплатою комісій за зобов’язаннями.

Особливість розрахунків планових платежів за експортними кредитами іноземних країн полягає в тому, що розміри заборгованості визначаються за конкретною позикою та, зазвичай, обчислюються за такою формулою:

З = ОБ + ПКП + КВ + СП + КЗ + Ш, де:З – загальна сума заборгованості;ОБ – сума основного боргу;ПКП – платежі за підготовку кредитного проекту;КВ – сума комісійної винагороди;СП – сума страхової премії;КЗ – сума комісійних за зобов’язаннями;Ш – сума штрафів за порушення умов позики.

Сума комісійних за зобов’язаннями звичайно розраховується за такою формулою:

КЗ = КД + КВ + КНР, де:КЗ – сума комісійних за зобов’язаннями;КД – сума за доступ до позикових коштів;КВ – сума комісійних за використання коштів;КНР – сума комісійних за невикористання зарезервованих кредитних ресурсів.

Відсоткові витрати мають здійснюватися з урахуванням сум заборгованості за період з нарахуванням відсотків.

Якщо сплата основного боргу та/чи відсотків має відбуватися не разовим платежем, то, залежно від кількості періодів виплат за рік, визначаються окремі суми на кожну дату платежу (зазначену в кредитній угоді) та загальні обсяги на рік. Відсоткові ставки можуть бути тверді та плаваючі (наприклад ставка „LIBOR – 0,06%”).

Департамент управління державним боргом Міністерства фінансів складає графік платежів, де з урахуванням умов кожної кредитної угоди та в розрізі кредиторів зазначаються суми витрат держави з обслуговування державного боргу. Мінфін України передає його на виконання Державній казначейській службі України та здійснює контроль за проведенням платежів. У разі уточнення суми до настання терміну чергового платежу з погашення основної суми боргу або сплати відсотків Міністерство фінансів складає уточнений графік і надсилає його до Державної казначейської служби України для виконання. Останнє здійснює перерахування коштів на рахунки банків-агентів, які в подальшому проводять платежі на користь іноземного кредитора.

Специфіка планування витрат з погашення основного боргу полягає в тому, що якщо виплата платежу припадає на перші числа січня наступного за плановим року, то ці суми теж враховуються під час планування витрат з обслуговування боргу.

Розрахунок загальних обсягів витрат щодо сплати відсотків за державним боргом, сформованим за допомогою підписання кредитних угод, передбачає здійснення розрахунків відсоткових сум на кожну дату погашення та їх додавання. Проведення розрахунків відповідає, зазвичай, такій формулі:

%КК = (ОБ(кін) × і × Т(і)) / 360, де:%КК – сума відсотків за користування кредитом;ОБ(кін) – обсяг боргу на дату погашення;і – відсоткова ставка відповідно до кредитної угоди;Т(і) – термін позики, діб.

Іноді в кредитних угодах визначається, що проведення розрахунків відсоткових платежів здійснюється з урахуванням 365 діб за рік.

В обчисленні відсоткових платежів відсотки стягуються окремо за використаний і невикористаний кредит (комісійна винагорода становить, зазвичай, 0,25%).

Для визначення обсягів витрат з обслуговування позик планові витрати обчислюються в доларах США та валюті кредиту. Для цього використовується розрахунковий курс на дату отримання платежу.

Особливість планування витрат з обслуговування фідуціарних позик полягає у необхідності врахування не тільки витрат з погашення основного боргу, сплати відсотків, а й інших витрат, що можуть снувати під час обслуговування цих позик. До них треба віднести такі витрати:

— можливі комісійні винагороди лід-менеджерам;

— можливі витрати на оплату послуг юридичних радників;

— можливі видатки на проведення презентацій;

— можливі видатки на лістинг фондових бірж;

— витрати з підготовки та друку проспектів емісій;

— витрати на переклад документації;

— витрати на оплату послуг рейтингових агентств.

Врахування цього призводить до збільшення розмірів витрат на обслуговування боргу.

Значні витрати держави з обслуговування державного боргу пов’язані й з витратами на співробітництво з рейтинговими агентствами (тільки щорічні комісії рейтингових агентств дорівнюють 200 тис дол. США).

Планові витрати з обслуговування державного боргу можуть бути меншими чи більшими за фактичні витрати. Скорочення витрат з обслуговування державного боргу можливе за умов застосування методів управління державним боргом, проведення реструктуризації боргів, списання боргів кредиторами чи відмови країни-позичальника виконувати власні боргові зобов’язання.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 26; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.022 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты