Видатки бюджету на зовнішньополітичну діяльність

Від рівня фінансування зовнішньополітичної діяльності залежить не тільки імідж України в геополітичному просторі, а й забезпечення національної цілісності та непорушності кодонів, захист інтересів громадян за її межами. Щоправда, на сучасному етапі ринкових перетворень обсяг видатків на вказані цілі настільки малий, що не дає змоги в повній мірі виконати функції по досягненню загальної безпеки, розвитку дружніх стосунків і різносторонньої співпраці з іншими країнами світу. Більше того, інтернаціоналізація міжнародних відносин потребує перегляду структури видаткової частини державного бюджету на зовнішньополітичну діяльність, надаючи їй найвищого ступеня пріоритетності, з тим, аби забезпечити придатні умови для подальшої трансформації нашої держави на міжнародній арені.

Зовнішньополітична діяльність України в цілому відповідає принципу єдності, позаяк у розвитку міжнародних відносин наша держава виступає одним суб’єктом. При цьому Президент, Верховна Рада і Кабінет Міністрів здійснюють цю діяльність виключно від імені держави та в її інтересах. Особливими повноваженнями у сфері зовнішньої політики наділені центральні органи виконавчої влади, головним чином, Міністерство закордонних справ. Натомість поза межами нашої держави розвитку міжнародних відносин сприяють дипломатичні, консульські, торгівельні та інші представництва. За дорученням уповноважених органів державної влади й управління безпосередню участь у зовнішньополітичній діяльності можуть також брати органи місцевого самоврядування. Така розгалуженість суб’єктів міжнародних відносин характеризує структуру видаткової частини держаного бюджету на дані цілі.

Як видно з рис. 11.10, склад видатків державного бюджету на зовнішньополітичну діяльність має різнобічних характер.

Рис. 11.10. Склад бюджетних видатків на зовнішньополітичну діяльність

Загалом же, бюджетні видатки на зовнішньополітичну діяльність можна умовно об’єднати за класифікаційними ознаками у декілька груп. Так, перша група включає видатки на керівництво й управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин, функціонування Міністерства закордонних справ, дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном, представництв нашої держави при міжнародних організаціях. До другої групи належать капітальні видатки на будівництво та реконструкцію приміщень для розміщення дипломатичних установ, а також на розширення мережі власності України за кордоном у вигляді нерухомого майна для потреб дипломатичних установ. Третя група видатків забезпечує фінансування візитів за кордон Президента, народних депутатів, урядових делегацій і працівників органів виконавчої влади з метою реалізації зовнішньополітичних інтересів нашої держави. За рахунок видатків четвертої групи сплачуються внески до бюджетів міжнародних організацій: від бюджету ООН до бюджетів різних інституцій, напрями діяльності яких не мають вузькогалузевого характеру та членство в яких набуто на підставі міждержавних договорів.

Зважаючи на комплекс проблем, характерних для практики фінансування зовнішньополітичної діяльності в Україні, Міністерством закордонних справ у даному контексті визначено пріоритетні завдання. В найближчій перспективі вони мають стати тими основоположними заходами, на яких базуватиметься механізм виділення бюджетних коштів на управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин, на функціонування Міністерства закордонних справ, дипломатичних представництв і консульських установ, представництв при міжнародних організаціях, на будівництво та реконструкцію приміщень для розміщення дипломатичних установ, а також на розширення мережі власності України за кордоном, на фінансування візитів за кордон Президента, народних депутатів, урядових й інших делегацій з метою реалізації зовнішньополітичних інтересів нашої держави.

Таким чином, структурні зміни в зовнішньополітичній діяльності сприятимуть оптимізації дипломатичної служби України відповідно до кращих загальносвітових стандартів. Проте без належної фінансової підтримки вказаних заходів з боку держави буде унеможливлено їх реалізацію у практичній площині. Адже, коли мова йде про Міністерство закордонних справ у системі органів виконавчої влади, то його діяльність безпосередньо або опосередковано стосується практично усіх аспектів суспільного життя. Тим часом від ефективності взаємодії й інтенсивності діяльності посольств, консульських установ і представництв при міжнародних організаціях залежатиме європейська та євроатлантична інтеграція, зовнішньоекономічна активність, вихід нашої держави у світовий простір.