Видатки бюджетів на фізичну культуру і спорт

Фізична культура і спорт є особливою сферою, яка впливає на розвиток духовних і фізичних якостей людини. Фізична культура – це складова частина загальної культури суспільства, яка спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості (Закон України „Про фізичну культуру і спорт”).

Функціонування сфери фізичної культури залежить від рівня розвитку суспільства (соціального, політичного, економічного, наукового, духовного тощо), а також наявності та стану матеріальної бази (стадіонів, басейнів, спортивних кортів і майданчиків, залів, палаців, спортивних приладів та інвентарю, спортивної форми тощо). Специфіка послуг, які надаються у сфері фізкультури і спорту, обумовлена виконанням наступних соціально-економічних функцій: виховної, лікувально-оздоровчої, рекреаційної, відтворювальної, інформаційно-дозвільної, пізнавальної, національно-патріотичної, оборонної та рекламної.

Основними показниками розвитку фізичної культури держави є:

— рівень здоров’я, фізичний розвиток та підготовленість різних верств населення;

— ступінь використання фізичної культури в різних сферах діяльності;

— рівень розвитку системи фізичного виховання;

— рівень розвитку самодіяльного масового спорту;

— рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами;

— рівень впровадження у фізичну культуру досягнень науково-технічного прогресу;

— відображення явищ фізичної культури в засобах масової інформації, у творах мистецтва і літератури;

— матеріальна база;

— рівень спортивних досягнень тощо.

Згідно із Законом України „Про фізичну культуру і спорт”, фінансове забезпечення заходів з фізичної культури і спорту здійснюється за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів; коштів фонду соціального страхування, а також позабюджетних надходжень: внесків підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян, окремих осіб, коштів від фінансово-господарської діяльності закладів фізичної культури і спорту та організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, а також від продажу прав на використання спортивної символіки і на телевізійну трансляцію спортивних змагань, від проведення фізкультурно-спортивних та інших видовищних заходів, спортивних лотерей тощо.

Відповідно до розподілу видатків між бюджетами, встановленого Бюджетним кодексом, з державного бюджету фінансуються заходи з підготовки резерву та складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення, підготовка і участь національних збірних команд в олімпійських та параолімпійських іграх; державні програми з інвалідного спорту та реабілітації тощо. З місцевих бюджетів утримуються дитячо-юнацькі спортивні школи; дитячо-юнацькі спортивні школи інвалідів та спеціалізовані спортивні школи параолімпійського резерву республіканського і обласного значення; заходи з фізичної культури і спорту та організації фізкультурно-спортивної спрямованості та спортивні споруди місцевого значення тощо. За рахунок видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при значенні обсягу міжбюджетних трансфертів, також фінансуються місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту.

З державного бюджету фінансується значна кількість бюджетних програм у сфері фізкультури і спорту. Це такі програми: „Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді”; „Державна підтримка Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства „Колос” на організацію та проведення роботи з розвитку фізичної культури і спорту серед сільського населення”; „Фінансова підтримка параолімпійського руху в Україні”.

Видатки місцевих бюджетів на фізичну культуру і спорт враховуються при розрахунку обсягів дотацій вирівнювання і плануються відповідно до порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Установи фізичної культури і спорту, як і інші бюджетні установи складають фінансовий план – кошторис. Існує певна специфіка при плануванні кошторисних показників у цих закладах. Зокрема, розрахунок фонду оплати праці передбачає врахування певних особливостей галузі.

Важливим нормативним актом при плануванні видатків на оплату праці в установах фізичної культури і спорту є Наказ Міністерства України у справах молоді та спорту „Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту” від 23 вересня 2005 року, який було прийнято з метою виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (зі змінами і доповненнями). Цим наказом затверджено:

— розміри тарифних розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту;

— схеми тарифних розрядів посад працівників бюджетних установ, закладів та організацій фізичної культури і спорту за розрядами Єдиної тарифної сітки;

— показники для віднесення установ, закладів та організацій до груп за оплатою праці керівників і спеціалістів.

Також працівникам, які працюють у сфері фізичної культури і спорту законодавством передбачені надбавки і доплати.

Планування інших статей кошторису відбувається у загальноприйнятому для бюджетних установ порядку.

Крім коштів, які надходять закладам фізичної культури і спорту з бюджетів різних рівнів, вони також мають право одержувати доходи від власної некомерційної діяльності. Перелік дозволених платних послуг у цій галузі визначено постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами фізичної культури і спорту, що утримуються за рахунок бюджетних коштів” від 14 квітня 2009 року № 356.

Згідно цієї постанови, заклади фізичної культури і спорту можуть надавати платні послуги за організацію і проведення фізкультурно-спортивних та спортивно-видовищних заходів; проведення групових та індивідуальних занять з фізичної культури і спорту згідно з абонементами та квитками; надання спортивних споруд для проведення спортивно-видовищних заходів, занять з фізичної культури і спорту, організацію спортивно-оздоровчих таборів; проведення семінарів з питань фізичної культури і спорту; надання послуг з прокату спортивного спорядження, обладнання та інвентарю тощо.