Видатки бюджету на загальну освіту

Освіта є стратегічною основою розвитку особистості, суспільства і держави, гарантом майбутнього для людства. Освіта – найбільш масштабна й людиномістка складова сучасного державного устрою, його політичної, соціально-економічної, культурної та наукової організації. Від її якості залежить відтворення й нарощування інтелектуального та духовного потенціалу суспільства, виховання громадянина, модернізація суспільних відносин. Удосконалювання системи освіти є одним із заходів подолання кризових процесів, поліпшення життя людей, утвердження національних інтересів, зміцнення могутності й авторитету держави. Цим зумовлений зростаючий інтерес суспільства й держави до питань розвитку галузі освіти та визнання її загальнонаціональним пріоритетом.

У державному та місцевих бюджетах України передбачаються видатки на освіту, які згідно із бюджетною класифікацією включають видатки на фінансування таких закладів і заходів:

— дошкільна освіта;

— загальна середня освіта (загальноосвітні навчальні заклади, загальноосвітні спеціалізовані школи-інтернати, загальноосвітні спеціалізовані навчальні заклади);

— професійно-технічна освіта;

— вища освіта (вищі навчальні заклади І і ІІ рівнів акредитації, вищі навчальні заклади ІІІ і ІV рівнів акредитації);

— післядипломна освіта;

— позашкільна освіта та заходи із позашкільної роботи з дітьми;

— програми матеріального забезпечення навчальних закладів;

— дослідження і розробки у сфері освіти;

— інші заклади та заходи у сфері освіти.

Загальна освіта включає в себе дошкільну, загальну середню та позашкільну освіту.

Дошкільна освіта є первинною складовою системи освіти. Саме в період дошкільного виховання формуються моральні принципи та становлення особистості дитини. Право дитини на здобуття дошкільної освіти реалізується через діяльність дошкільних навчальних закладів.

Загальноосвітній навчальний заклад забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту, яка є обов’язковою основною складовою безперервної освіти. До загальноосвітніх навчальних закладів належать середні загальноосвітні школи, спеціалізовані школи (школи-інтернати), гімназії, ліцеї, колегіуми, загальноосвітні школи-інтернати, спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати), загальноосвітні санаторні школи (школи-інтернати), школи соціальної реабілітації, вечірні (змінні) школи.

Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань дітей, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Позашкільна освіта здійснюється переважно позашкільними навчальними закладами, до яких належать будинки, палаци, центри, станції дитячої, юнацької творчості, школи мистецтв, дитячо-юнацькі спортивні школи, студії, учнівські та студентські клуби, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади та інші.

Основним джерелом фінансування загальної освіти є бюджетні кошти. Додатковими джерелами фінансування є плата за надання додаткових освітніх послуг; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; дотації з місцевих бюджетів; добровільні внески у грошовій та матеріальній формах; інші кошти.

Розподіл видатків на фінансування загальної освіти між державним та місцевими бюджетами регламентується статтями 87–91 Бюджетного кодексу України. До видатків на загальну освіту, які здійснюються із Державного бюджету України, належать видатки на: загальну середню освіту (спеціалізовані школи (зокрема й школи-інтернати) державної власності, загальноосвітні школи соціальної реабілітації), позашкільні навчальні заклади та заходи з позашкільної роботи з дітьми згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Планування видатків Державного бюджету України на освіту передбачає розробку головним розпорядником бюджетних коштів галузі освіти – Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України бюджетного запиту для подання Міністерству фінансів України відповідно до вимог інструкції з підготовки бюджетних запитів, з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, у терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.

За рахунок коштів бюджету АР Крим та обласних бюджетів здійснюються видатки на загальну освіту, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, і включають видатки на загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації (спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного, розумового розвитку, санаторні школи-інтернати), загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків, які фінансуються із районного бюджету, бюджету міста республіканського АР Крим чи міста обласного значення, та дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей); позашкільну освіту (заходи республіканського АР Крим та обласного значення з позашкільної роботи з дітьми); інші державні освітні програми.

Із районних бюджетів, бюджетів міст республіканського АР Крим і міст обласного значення проводяться видатки, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, на:

— дошкільну освіту (у містах республіканського АР Крим та міст обласного значення);

— загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади (у тому числі: загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів, спеціалізовані школи (крім навчальних закладів, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету), ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірні (змінні) школи); навчально-виховні комплекси „дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад”, „загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад” (крім навчально-виховних комплексів, які фінансуються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань);

— заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячі будинки (у разі, якщо не менше 70% кількості учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячих будинків формується на території відповідного міста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, допомога на дітей, які перебувають під опікою і піклуванням;

— позашкільну освіту (заходи районного значення з позашкільної роботи з дітьми);

— інші державні освітні програми.

До видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань, враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на дошкільну освіту, загальну середню освіту (навчально-виховні комплекси „дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад”, „загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад” за умови, що загальноосвітній навчальний заклад – I ступеня). Видатки на позашкільну освіту також здійснюються із місцевих бюджетів, але вони не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Планування видатків місцевих бюджетів на освіту здійснюється із використанням формульного підходу, суть якого полягає у розрахунку обсягу видатків на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригувальних коефіцієнтів до них (зазначені коефіцієнти визначаються з розрахунку на одну дитину або учня).

Порядок розрахунку обсягу видатків на освіту бюджету АР Крим, обласного бюджету, бюджету міста республіканського АР Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, бюджету району визначається Кабінетом Міністрів України.

Фінансове планування у бюджетних навчальних закладах базується на складанні кошторисів. Цей документ є основним фінансовим планом навчальних закладів державної та комунальної форм власності, який надає повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Визначення обсягу видатків бюджетного навчального закладу проводиться на основі оперативно-сітьових показників діяльності закладу та встановлених норм і нормативів.

Дошкільний навчальний заклад – це навчальний заклад, який забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту. Основними оперативно-сітьовими показниками для планування видатків дошкільних навчальних закладів є кількість дітей та кількість груп за строком перебування в них дітей.

Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими, сімейними, родинними ознаками. Наповнюваність груп для дітей віком до одного року становить до 10 осіб, від одного до трьох років – до 15 осіб, від трьох до шести (семи) років – до 20 осіб, різновікові – до 15 осіб, з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей – до 10 осіб, в оздоровчий період – до 15 осіб. Засновник (власник) може встановлювати меншу наповнюваність груп дітьми у дошкільному навчальному закладі.

У дошкільних навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість дітей у групах визначається засновником (власником) залежно від демографічної ситуації.

Для дошкільного навчального закладу (ясел-садка) компенсуючого типу незалежно від підпорядкування і форми власності кількість дітей у групах визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у галузі охорони здоров’я та фінансів.

Штати навчально-виховного й адміністративно-обслуговуючого персоналу формуються залежно від кількості дітей, числа груп за строком перебування дітей у дошкільному закладі (10,5-годинні; 12-годинні та цілодобові) – садку чи яслах. Штатні розписи бюджетних дошкільних навчальних закладів встановлюються відповідним органом управління освітою на основі Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у галузі фінансів.

Педагогічне навантаження педагогічного працівника дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності відповідно становить: вихователя групи компенсуючого типу – 25 годин; соціального педагога – 40 годин; практичного психолога – 40 годин; практичного психолога дошкільного навчального закладу (ясел-садка) компенсуючого типу – 20 годин; музичного керівника – 24 години; інструктора з фізкультури – 30 години; вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда – 20 годин; вихователя-методиста – 36 годин на тиждень, що відповідає тарифній ставці.

Розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників дошкільного навчального закладу встановлюються Кабінетом Міністрів України. Оплата праці педагогічних працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу та інших працівників дошкільних навчальних закладів здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами.

Фонд заробітної плати навчально-виховного й адміністративно-обслуговуючого персоналу дошкільного навчального закладу розраховується множенням кількості штатних посад на середню заробітну плату, яка визначається на основі штатного розпису. Фонд заробітної плати, призначений для залучення додаткового персоналу у зв’язку із заміною працівників на період відпустки визначається множенням кількості днів відпустки працівників, яких замінюють на період відпустки, на середню зарплату. Середньоденну заробітну плату розраховують діленням місячної заробітної плати на кількість робочих днів на місяць.

Загальноосвітній навчальний заклад – це навчальний заклад, який забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту. Основними оперативно-сітьовими показниками для планування видатків кошторисів загальноосвітніх навчальних закладів є кількість учнів та класів, які відображають на 1 січня (фактична кількість на останню звітну дату) та 1 вересня (чисельність учнів розраховують відповідно до плану їх прийому, переходу з класу в клас і випуску) планового року. Кількість класів визначають, виходячи із граничної наповнюваності одного класу (не повинна перевищувати 30 учнів).

Зважаючи на те, що бюджетний рік не співпадає із календарним роком, кошторисні розрахунки видатків загальноосвітніх навчальних закладів базуються на середньорічних показниках кількості учнів і класів. Середньорічні показники кількості учнів (класів) (К) визначаються за формулою:

, де:

Кількість педагогічних ставок за певною групою класів загальноосвітнього навчального закладу визначають шляхом ділення кількості годин навчання учнів певної групи класів за навчальним планом (групи 1–4 класів – 85 годин, 5-9 класів – 130 годин, 10–11 класів – 90 годин) на тиждень на встановлену норму тижневого навчального навантаження педагогічного працівника (18 годин). Гранично допустиме навчальне навантаження учня на тиждень становить: 1–2 класи – 20 годин, 3–4 класи – 22,5 годин, 5–9 класи – 26 годин, 10–11 класи – 30 годин. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів на рік становить: 1–2 класи – 700 годин, 3–4 класи – 790 годин, 5 клас – 860 годин, 6–7 класи – 890 годин, 8-9 класи – 950 годин, 10–11 класи – 1030 годин.

Наведені вище показники дають змогу розрахувати розмір видатків на оплату праці персоналу, які займають найбільшу питому вагу у структурі видатків загальноосвітнього навчального закладу. Фонд оплати праці загальноосвітнього навчального закладу включає заробітну плату педагогічного персоналу, адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу. Тарифікаційний список є основним документом для розрахунку фонду оплати праці персоналу загальноосвітнього навчального закладу.

Фонд оплати праці педагогічного персоналу включає оплату навчальних годин та доплати за інші види педагогічної діяльності. Фонд заробітної плати педагогічного персоналу планується, виходячи із кількості педагогічних ставок і розміру середньої ставки заробітної плати педагогічного працівника на місяць. Середня ставка заробітної плати педагогічного працівника на місяць визначається на основі даних тарифікаційного списку педагогічних працівників у загальноосвітньому навчальному закладі шляхом ділення місячного фонду заробітної плати педагогічних працівників за кожною групою класів (1–4-ті, 5–9-ті, 10–11-ті) на відповідне цим групам класів число педагогічних ставок.

У зв’язку із зміною контингенту учнів на початку навчального року річний фонд заробітної плати педагогічного персоналу планується окремо за січень – серпень та вересень – грудень. У січні – серпні кількість педагогічних ставок на 1 січня по даній групі класів множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (у міських школах на 8,5 місяця). За вересень – грудень кількість педагогічних ставок на 1 вересня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці.

Розмір заробітної плати педагогічного працівника залежить від освіти, кваліфікаційної категорії та тарифного розряду. Кожному тарифному розряду відповідає тарифний коефіцієнт. Посадові оклади працівників за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника першого тарифного розряду (відповідає розміру мінімальної заробітної плати) на відповідний тарифний коефіцієнт.

Величину заробітної плати педагогічного працівника за навчальні години (ЗП_нг) визначають так:

, де:

ПО – встановлений посадовий оклад (тарифна ставка) педагогічного працівника з урахуванням підвищень;

Н_ф – фактична кількість педагогічного навантаження на тиждень;

Н_н – нормативна тижнева кількість педагогічного навантаження (18 годин).

Крім заробітної плати за години навчальних занять, педагогічні працівники одержують доплати за інші види педагогічної роботи у такому співвідношенні до тарифної ставки: за класне керівництво – 20–25%, перевірку зошитів – 10–20%, завідування майстернями – 15–20%, завідування навчальними кабінетами, навчально-дослідними ділянками – 10–15%.

Фонд оплати праці адміністративно-управлінського (директор, заступники, організатори масової роботи) та обслуговуючого персоналу розраховується множенням кількості відповідних посад на ставку заробітної плати. Посада директора загальноосвітнього навчального закладу вводиться незалежно від кількості учнів і класів у них. Кількість ставок інших керівних працівників залежать від кількості учнів та класів у загальноосвітньому навчальному закладі. Чисельність обслуговуючого персоналу визначається за встановленими нормативами з урахуванням сезонного характеру роботи.

Штатні розписи державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і типів встановлюються відповідним органом управління освітою на підставі Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Для кожної групи персоналу загальноосвітнього навчального закладу в кошторисі вказується середня ставка заробітної плати за місяць. Її розрахунок для працівників, заробітна плата яких залежить від рівня освіти, кваліфікації і обсягу роботи, здійснюється на основі тарифікаційного списку, а для персоналу, посадові оклади якого встановлені в твердих сумах, – на основі штатного розпису.

Позашкільний навчальний заклад – складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров’я вихованців, учнів і слухачів. Основними оперативно-сітьовими показниками для планування видатків позашкільних навчальних закладів є кількість учнів (вихованців, слухачів).

Фінансово-господарська діяльність позашкільних навчальних закладів здійснюється на основі кошторису. Доходи і видатки в основному плануються так само, як і у загальноосвітніх навчальних закладах, але є і деякі особливості.

Навчально-виховний процес у позашкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів та форм власності здійснюється за типовими навчальними планами і програмами, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади. Позашкільні навчальні заклади можуть планувати роботу гуртків, секцій, відділів, відділень за іншими навчальними планами і програмами за умови затвердження їх відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Позашкільна освіта здійснюється диференційовано відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців, учнів і слухачів з урахуванням їх віку, психофізичних особливостей, стану здоров’я у різноманітних організаційних формах: заняття, гурткова робота, клубна робота, урок, лекція, індивідуальні заняття, конференція, семінар, читання, вікторина, концерт, змагання, тренування, репетиція, похід, практична робота в лабораторіях, майстернях, теплицях, на науково-дослідних земельних ділянках та в інших формах, передбачених статутом позашкільного навчального закладу.

Середня наповнюваність груп та інших організаційних форм у позашкільних навчальних закладах становить, як правило, 10–15 вихованців, учнів і слухачів. Гранична наповнюваність груп відповідно до психофізіологічного розвитку вихованців, учнів і слухачів, їх вікових категорій, рівня майстерності визначається Положенням про позашкільні навчальні заклади. Наповнюваність груп встановлюється директором закладу залежно від профілю та можливостей організації навчально-виховного процесу. Порядок наповнюваності груп в початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання) визначається Типовими навчальними планами, затвердженими центральним органом виконавчої влади в галузі культури.

Педагогічне навантаження педагогічних працівників позашкільного навчального закладу на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень. Оплата праці здійснюється відповідно до обсягу педагогічного навантаження. Оплата інших видів педагогічної діяльності здійснюється в такому співвідношенні до тарифної ставки: завідування майстернями – 15–20%; завідування навчальними кабінетами, відділами, відділеннями, лабораторіями, куточками живої природи, дендропарками, зимовим садом – 10–15%; завідування паспортизованими музеями – 15–20%; завідування навчально-дослідними ділянками, теплицями – 10–15%. Розміри та порядок доплат за інші види педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Нарахування на заробітну плату працівників навчального закладу – це видатки на оплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розмір якого для бюджетних установ становить 36,3%.

Окрім видатків на оплату праці персоналу і нарахування на неї, навчальні заклади здійснюють і інші поточні (придбання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю, медикаментів, перев’язувальних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних, транспортних послуг, поточний ремонт тощо) та капітальні (придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальне будівництво, капітальний ремонт тощо) видатки.

Видатки на придбання предметів і матеріалів для господарських потреб навчальних закладів, оплату транспортних, комунальних і інших послуг визначають з урахуванням обсягу, режиму, умов роботи зазначеного закладу, діючих норм видатків, цін на товари і послуги.

Видатки на закупівлю канцелярських товарів, класних журналів, грамот, медалей, передплата періодичних, інформаційних видань (крім книг для бібліотек) визначають методом прямого розрахунку, виходячи із кількості класів, або за фактичними витратами на одного учня за минулий звітний період.

Видатки на придбання матеріалів та інвентарю для господарських потреб розраховують на основі даних минулих періодів.

Видатки на придбання матеріалів, які використовуються у навчальному процесі (реактиви, хімікати, схеми, макети, карти тощо), книг, періодичних видань для бібліотечних фондів визначають, виходячи із кількості класів та встановлених норм видатків на один клас.

Видатки на придбання продуктів харчування у навчальних закладах визначають за встановленими нормами в залежності від кількості дітей, які харчуються за рахунок бюджетних коштів, кількості днів харчування та вартості харчування однієї дитини на день.

Решта видатків на придбання матеріалів та інвентарю для господарських цілей планується методом прямого розрахунку, а також виходячи із фактичного виконання кошторису за зазначеним видом видатків у поточному році.

За КЕКВ „Видатки на відрядження” плануються видатки, пов’язані із оплатою проїзду, проживання, добових відряджених працівників. Розмір зазначеного елементу видатків визначається на основі даних минулих років та норм чинного законодавства.

Видатки навчальних закладів за КЕКВ „Оплата послуг (крім комунальних)”, „Оплата комунальних послуг та енергоносіїв” обчислюються прямим розрахунком на основі діючих тарифів та порядку розрахунку плати за певні послуги.

Капітальні видатки навчальні заклади планують, враховуючи наявність обладнання та інвентарю довгострокового користування згідно із переліком, затвердженим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, методом прямого розрахунку в межах асигнувань, передбачених бюджетом на зазначені цілі. При цьому враховується можливість здійснення капітальних видатків за рахунок власних надходжень навчальних закладів.