Лекція 1.Основні показники діяльності гірничого підприємства

Таблиця 1.1

Техніко-економічні показники

де Р_Щ - щорічна програма; Q_Щ - щорічна програма в грошовому виразі; Ц_ТП - ціна одиниці товарної продукції; Р_Т - щорічна програма товарної продукції; К_РП - коефіцієнт реалізації продукції (залежить від R); П_Т - прибуток (загальний) від реалізації товарної продукції; С_ТП - собівартість одиниці товарної продукції; К - капіталовкладення (вартість будівництва підприємства); ОЗ - оборотні засоби; ОФ - основні фонди; Р_З - загальна рентабельність; С - повна собівартість товарної продукції; Ч - середньосписочна кількість основних виробничих робітників; ПП - продуктивність праці; ФО - фондоозброєність; К₀ – питомі капіталовкладення; Е_Н - нормативний коефіцієнт ефективності використання капіталовкладень, 0,15; ПВ - приведені витрати; Е - економічна ефективність.

Продукція підприємства - це сукупність вироблених ним споживчих вартостей у результаті цілеспрямованої корисної для суспільства діяльності.

Грошова оцінка - це часто єдиний метод оцінки кількісних результатів господарської діяльності. Він забезпечує найбільш об’єктивний узагальнюючий облік, дозволяє встановити обсяг виробництва і аналізувати рівень продуктивності праці, величину прибутку, визначити динаміку, рівень рентабельності та ін.

Готова продукція - це показник, що характеризує вартість повністю закінчених виробів і відпущених на сторону напівфабрикатів.

За ступенем готовності розрізняють:

- продукція у незавершеному виробництві - це предмети праці, що поступили у процес виробництва, але їх обробка ще не закінчена;

- напівфабрикати - це предмети праці, обробка яких у будь-якому цеху закінчена, але повинна бути продовжена в інших цехах підприємства;

- готові вироби - це предмети праці, обробка яких на даному підприємстві закінчена.

За ступенем повноти обліку виробництва і реалізації продукцію поділяють на:

- валову продукцію - це показник, що характеризує в грошовому виразі загальний обсяг виробленої продукції окремим підприємством. Визначається у порівняльних цінах до обсягу валової продукції. Включає вартість готової продукції, напівфабрикатів, послуг;

- товарну продукцію - відповідає вимогам технічних умов і стандартів, яка отримана в результаті господарської діяльності і призначена для реалізації на ринку. Включає вартість готової продукції за мінусом продукції використаної на власні цілі;

- реалізовану продукцію - вартість продукції, яка продана на ринку споживачам і оплачена підприємству за діючими поточними цінами

(1.1)

де Q_РП - вартість реалізованої продукції; Р_РП - обсяг реалізованої продукції в натуральних показниках; Ц_Р - ціна одиниці реалізованої продукції; Ц_НФ - вартість напівфабрикатів; Ц_П - вартість послуг.

Грошова виручка – це величина коштів, які поступили на рахунки підприємства від покупця за повністю відвантажену продукцію і надані послуги. Характеризує завершення кругообігу оборотних засобів підприємства, а її одержання означає, що продукція не тільки вироблена, але й одержана замовником і оплачена ним, а кошти поступили на розрахунковий рахунок підприємства.

Чиста продукція – це новостворена вартість, характеризує результат виробництва на підприємстві до завершення кругообігу засобів підприємства, тобто функціонує паралельно до поступлення коштів на розрахунковий рахунок.

Дохід підприємства – це валовий дохід, визначається як різниця між виручкою від реалізованої готової продукції і величиною витрат, включаючи амортизаційні відрахування на її виробництво.

Дохід характеризує загальну суму коштів, що надходять на підприємство за певний період з урахуванням податків, це виручка підприємства за реалізацію продукції без урахування податку на додану вартість (ПДВ) і акцизного збору (АЗ)

(1.2)

де Д₁ - дохід від реалізації готової продукції, тис. грн.;

Д₂ - кошти компенсації замовником витрат не передбачених кошторисом, від наукової діяльності, від операцій з цінними паперами, від здачі в оренду, тис. грн.; Д₃ - виручка від реалізації матеріальних цінностей невиробничого призначення, тис. грн.

Прибуток - це та частина виручки, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат на виробництво, реалізацію та інші види діяльності.

Рис.1.1. Схема розподілу грошової виручки

Загальна величина прибутку має ті ж самі джерела утворення, що і дохід, а саме: прибуток від реалізації. У загальному вигляді дорівнює:

П = ВД – ВВ – А (1.3)

де П - прибуток; ВД - валовий дохід; ВВ - витрати виробництва; А - амортизаційні відрахування.

Прибуток від реалізації - це різниця між виручкою від реалізованої продукції без ПДВ і АЗ та повною собівартістю продукції

П_Р = В_Р – С_Р (1.4)

де П_Р - прибуток від реалізації; В_Р - виручка від реалізації; С_Р - собівартість реалізованої продукції.

Балансовий прибуток включає крім прибутку від реалізованої продукції прибуток від іншої реалізації та позареалізаційний прибуток

П_Б = П_Р + П_ІНШ ± П_ПР (1.5)

де П_ІНШ - прибуток від іншої реалізації; П_ПР - позареалізаційний прибуток.

Чистий прибуток - це частина прибутку, яка залишається після сплати податків і рентних платежів

П_Ч = П_Б – П_ПЛ (1.6)

де П_ПЛ - першочергові платежі.

Об'єктом оподаткування є балансовий прибуток.

Лекція 2. Економічні питання охорони праці (ОП)

Закон України «Про охорону праці»

Ст. 13. Управління ОП та обов’язки роботодавця

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі ОП.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління ОП, а саме:

- створює відповідні служби та призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань ОП;

- затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує нормативні заходи для встановлених нормативів та підвищення встановленого рівня ОП;

- забезпечує виконання необхідних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби автоматизації та механізації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з ОП тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань та здійснення профілактичних заходів визначених комісіями за підсумками дослідження цих причин;

- організовує проведення аудиту ОП, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацію робочих місць на відповідальність нормативно-правовим актам з ОП у порядку і строки, що визначаються законодавством та за їх підсумками вживає заходи щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з ОП, що діють в межах підприємства (далі акти підприємства) та встановлюють правила виконання робіт і поведінку працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з ОП;

- забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з ОП;

- здійснює контроль за додержанням працівниками технічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог ОП;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі ОП;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе повну відповідальність за порушення зазначених вимог.

Ст. 15. Служба ОП на підприємстві

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу з ОП відповідно до типового положення що забезпечується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за ОП.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби ОП можуть виконувати в порядку сумісництва особи, що мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю менше 20 працюючих для виконання функції служби ОП можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба ОП підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби ОП за своєю посадою і зарплатою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Припис спеціаліста з ОП скасувати може лише роботодавець.

Ліквідація служби ОП допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи при припиненні використання найманої праці фізичною особою.

Ст. 17. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій

Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового огляду осіб , віком до 21 року. За результатами періодичних медоглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення його стану здоров’я пов’язано з умовами праці;

- за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє виконати йому свої обов’язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

Ст.18 Навчання з питань ОП

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з техніки ОП, з надання першої медичної допомоги від нещасних випадків і правил поведінки в разі виникнення аварії.

Працівники зайняті на роботі із підвищеною небезпекою, чи там де є потреба у професійному доборі повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальні навчання і перевірку знань відповідно нормативно-правових актів з ОП.

Ст. 19 Фінансування ОП

Фінансування ОП здійснюється роботодавцем.

Фінансування профілактичних заходів із ОП виконуються за рахунок загальнодержавних, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, інших державних програм спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійні захворювання передбачають фінансування іншими джерелами, визначеними законодавством, у державному і місцевому бюджетах.

Для підприємства, незалежно від форми власності, або фізичних осіб, що використовують найману працю витрати на ОП складають не менше 0,5% від суми реалізованої продукції.

На підприємстві, що утримується за рахунок бюджету, витрати на ОП передбачаються у державному чи місцевому бюджетах і складають не менше 0,2% від фонду оплати праці.

Ст. 25 Економічне стимулювання ОП

До працівників можуть застосовуватись будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки і поліпшення умов праці.

Види заохочень визначається колективним договором, угодою.

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, за умов досягнення належного стану ОП і зниження рівня або відсутності травматизму і профілактичних захворювань в наслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього чи надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і профілактичних захворювань, неналежний стан ОП.