Поняття і види зарплати

Зарплата – будь-яка винагороду чи заробіток, що обчислюється в грошах, які підприємець виплачує за роботу яка виконана, чи має виконуватись, за надані послуги, чи ті що можуть бути надані.

Відповідно до закону України сутність зарплати визначається, як винагорода, як правило в грошовому виразі, яку власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Зарплата працівників незалежно від виду підприємств визначається його особистим вкладом залежно від кінцевих результатів роботи, праці, регулюється податками і максимально не обмежується.

Основними видами зарплати є: номінальна і реальна.

Номінальна зарплата – сума грошей, яку робітники отримують за свою працю.

Реальна зарплата – засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

Реальна і номінальна зарплата знаходиться в певній залежності:

(3.1)

де І_р.зп. - індекс реальної зарплати; І_н.зп. - індекс номінальної зарплати; І_ц - індекс цін обчислених за період.

Зарплата (ЗП) складається з основної і додаткової.

Основна ЗП нараховується за виконання роботи за тарифними ставками, відрядними розцінками чи посадовими окладами, і не залежить від господарської діяльності підприємства.

Додаткова ЗП – складова ЗП працівників до якої включаються витрати на оплату праці, непов’язані з витратами за фактично витрачений час. Визначається кінцевим результатом підприємства (премії).

ЗП в системі товарно-грошових відносин виконує такі функції:

- функція забезпечення матеріального стимулювання працівників;

- відтворювальна функція – забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації;

- соціальна функція – зарплата є і матеріальним, і моральним стимулом.

- облікова функція - полягає в тому, що ЗП нарахована у грошовому виразі, показує міру участі живої праці в процесі формування витрат виробництва.

Ріст ЗП може бути абсолютним і відносним.

Якщо ЗП – це та частина суспільної продуктивності, яку отримують працівники і непрацюючі члени їх сімей у грошовій формі для задоволення матеріальних і духовних потреб, то абсолютний ріст передбачає абсолютне зростання цієї частини, а відносний ріст - зростання частини, що припадає на кожного працюючого.

Розподіл заново створеної вартості у формі ЗП здійснюється за такими принципами:

- матеріальної заінтересованості – забезпечує колективну і особисту заінтересованість результатами праці;

- плановості – випливає з необхідності планування рівня ЗП, фонду оплати праці, строків виплати ЗП;

- раціонального співвідношення термінів зростання продуктивності праці та її оплати – ЗП не повинна зростати швидше ніж продуктивність праці;

- гарантованості ЗП – передбачає гарантовану і регулярну оплату праці у встановлених розмірах у певні строки.