Особливості організації розумової праці

Працівники розумової праці безпосередньо не виробляють матеріальні цінності, але без них виробництво не можливе.

Праця - діяльність людини, в процесі якої вона використовує фізичні і духовні сили і здатності. Чисто фізичної праці не існує. До числа робіт фізичної праці належать ті, в діяльності яких витрати фізичної енергії переважає над витратами розумової.

На підприємстві до робітників розумової праці відносять:

-інженерно-технічних робітників (ІТР)

- службовців - однорідна праця.

Праця ІТР відрізняється від праці службовців вищим ступенем творчості, більшою самостійністю і відповідальністю.

ІТР поділяють на: керівників; спеціалістів; виконавців.

Керівники – мають право приймати рішення і виступати як єдиноначальники в межах наданих їм повноважень (директор, його заступники, головні спеціалісти, начальники структурних одиниць).

Підготовкою і впровадженням виробництва зайняті спеціалісти: наукові робітники, інженери, техніки, економісти, які конструюють виріб, впроваджують у виробництво нові види продукції, розробляють нові технологічні процеси, нормативи. До числа службовців відносять основним чином технологічних виконавців, що зайняті створенням первинної інформації, її передачею і переробкою, підготовкою і оформленням різної документації, необхідної керівникам для виконання функцій управління.

Особливості праці ІТР і службовців:

- неможливість встановлення для більшості працівників кількісної оцінки праці, а звідси виконання розрахункової норми часу і виробництва.

- результат праці спеціалістів виражається за допомогою показника економічної ефективності розробки, зниження трудомісткості продукції, підвищення продуктивності праці, економії трудовитрат;

- на роботи творчого характеру важко, чи неможливо взагалі, розробити норми виробітку. А для виконання управлінських функцій застосовують норми керованості чи нормативи чисельності;

- результат праці ІТР можна оцінити побічно з допомогою показника виробничої діяльності колективу, керованого ним, через визначений час;

- значна кількість робітників апарату управління має ненормований робочий день (тиждень) – час, що витрачає робітник на виконання його обов’язків, в окремих випадках може виходити за межі встановленої тривалості робочого дня. При цьому розміри відхилень законом не нормуються;

- функції ІТР і службовців значно важче механізувати і автоматизувати;

- творчий характер праці ІТР і спеціаліста полягає в тому, щоб з множини можливих рішень вибрати найбільш раціональні, які б вели до поставленої мети з мінімальною витратою засобів;

- специфіка форм матеріального стимулювання.