Загальна характеристика витрат та їх класифікація

В процесі діяльності підприємств здійснює грошові та матеріальні витрати, які поділяють на 3 групи (залежно від ролі в процесі відтворення) :

- витрати пов’язані з основною діяльністю підприємства (виробництво і реалізація продукції) – поточні витрати, відшкодовуються за рахунок виручки від реалізації продукції;

- витрати пов’язані з інвестиційною діяльністю (розширення і оновлення виробництва) – фінансуються з амортизаційних відрахувань, прибутку, емісією цінних паперів, кредитом;

- витрати на соціальний розвиток колективу – соцкультурні, побутові, на оздоровлення – не пов’язані з процесом виробництва, фінансуються за рахунок прибутку.

Найбільш питому вагу у загальному обсязі витрат підприємств мають витрати на виробництво.

Розрізняють витрати економічні і бухгалтерські.

Економічні – всі види виплат постачальникам за сировину і матеріали.

Складаються із зовнішніх (явних) і внутрішніх (неявних чи імпліцитних).

Зовнішні витрати – платежі постачальникам матеріальних ресурсів, виплата ЗП, нарахування амортизації. Становлять бухгалтерські витрати.

Внутрішні витрати відображають використання ресурсів, що належать власнику підприємства у вигляді землі, приміщень, активів тощо, за які він формально не платить.

Економічні витрати - імпліцитні = бухгалтерські витрати

Розрізняють витрати на одиницю продукції і весь обсяг виготовленої продукції.

При плануванні, обліку і аналізі витрати класифікуються за різними ознаками, основні з них є:

- ступінь однорідності;

- спосіб обчислення на окремі види продукції;

- час виникнення;

- обчислення;

- зв’язок з обсягом виробництва;

- економічна роль у формуванні собівартості.

Залежно від ступеня однорідності витрати поділяються на прості та комплексні.

Прості(елементні) – витрати однорідні за економічним змістом (сировина, ЗП).

Комплексні витрати охоплюють декілька економічних елементів (витрати на утримання і експлуатацію машин).

За способом обчислення на окремі види продукції витрати поділяються на:

- прямі – безпосередньо відносять на собівартість виготовлення певного виду продукції і можуть бути розраховані на її одиницю прямо;

- непрямі– пов’язані з виготовленням різних видів продукції, неможливо безпосередньо обчислити на окремі види продукції. Розподіляються на окремі види продукції пропорційно визначеній базі.

Залежно від часу виникнення витрати є:

- поточні – щодня в одному періоді;

- одноразові – не частіше одного разу за місяць;

- майбутні – витрати на які резервуються кошти в кошторисно-нормативному порядку (оплата відпусток, сезонні витрати).

За економічною роллю у формуванні собівартості розрізняють:

- основні – витрати безпосередньо пов’язані з процесом виготовлення продукції і утворюють їх головний зміст;

- накладні– створюють необхідні умови для функціонування виробництва, його організації, управління, обслуговування.

Залежно від зв’язку з обсягом виробництва витрати поділяються на:

-постійні витрати – витрати, абсолютна величина яких у даний період, при зміні обсягу виробництва в певних межах не змінюється (витрати на утримання будівель, споруд тощо);

- змінні витрати – витрати величина яких в даний період безпосередньо залежить від обсягу виробництва, поділяються на:пропорційні – змінюються прямо пропорційно до обсягу виробництва;прогресивні - змінюються у відносно більшій пропорції, ніж обсяг виробництва;регресивні - змінюються у відносно меншій пропорції, ніж обсяг виробництва.

Кошторис виробництва

Кошторис виробництва– витрати підприємства пов’язані з його основною діяльністю за певний період незалежно від того відносяться вони на собівартість чи ні.

Витрати, що входять до кошторису виробництва, класифікують за економічними елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

- інші витрати пов’язані з основною діяльністю.

До складу елементу «Матеріальні витрати» включають вартість:

- витрачених матеріалів (крім власного продукту);

- сировини і основних матеріалів;

- купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

- палива й енергії;

- будматеріалів;

- запасних частин;

- тари і тарних матеріалів;

- допоміжних і інших матеріалів.

До складу елементу «Витрати на оплату праці» входять:

- виплати ЗП окладами і тарифами;

- премії і заохочення;

- компенсаційні виплати;

- оплата відпусток;

- оплата іншого невідпрацьованого часу;

- інші витрати на оплату праці.

До складу елементу « Витрати на соціальні заходи» включають:

- відрахування на пенсійне забезпечення (33,2%);

- відрахування на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності (1,5%);

- страхові внески на випадок безробіття (1,3%);

- відрахування у фонд страхування персоналу підприємства від нещасних випадків на виробництві (3,66%);

- відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента «Амортизація» входять суми нарахованої амортизації:

- основних фондів;

- нематеріальних активів;

- інших необоротних матеріальних активів (спеціальні інструменти і пристосування, тимчасові споруди, природні ресурси, інвентарна тара).

До складу елемента «Інші витрати пов’язані з основною діяльністю» входять витрати на:

- відрядження;

- послуги зв’язку;

- виплати матеріальної допомоги;

- плата за розрахунково-касове обслуговування.

Складається кошторис витрат за такою схемою:

- виробнича собівартість валового випуску продукції;

- виробнича собівартість виготовленої продукції;

- собівартість реалізованої продукції.

Поелементна класифікація витрат, яку містить кошторис виробництва дає змогу визначити ресурсну структуру собівартості – це поелементний її склад, що обчислюється у відсотках відповідно до загальної суми витрат.

На основі аналізу структури собівартості розрізняють:

- матеріаломісткі виробництва – значну вагу у собівартості займають витрати на сировину і матеріали;

- енергомісткі виробництва - значну вагу у собівартості займають витрати на енергію;

- трудомісткі виробництва - значну вагу у собівартості займають витрати на оплату праці;

- фондомісткі виробництва - значну вагу у собівартості займають витрати на основні фонди.