Лекція 4. Форми і системи ЗП

За допомогою форм і систем ОП суспільство здійснює диференціацію рівня ЗП, визначає певні співвідношення рівня ОП різної кількості і якості.

Організація матеріального стимулювання праці передбачає вибір і застосування раціональної форми і систем індивідуальної і колективної праці, вдосконалення існуючих методів заохочення і матеріальної відповідальності робітників та застосування прогресивних способів матеріального і морального стимулювання трудових колективів.

Залежно від того, що є основою визначення розміру заробітку – обсяг виконаної роботи чи відпрацьований час, виділяють дві основні форми ЗП – відрядну та погодинну.

4.1. Відрядна форма оплати праці (ВфОП)

Відрядна ЗП (ВЗП) нараховуються у визначеному розмірі за

кожну одиницю виконаної роботи чи виробленої продукції, вираженої у натуральних одиницях виміру.

При застосуванні ВОП розмір ЗП залежить від кількості і якості виконаної роботи чи виготовленої продукції, тому вона застосовується в галузях де можна визначити обсяг виконаної роботи окремим робітником.

Організація ВфОП вимагає розроблення певних нормативів (норми виробітку, норми часу) витрат праці для кожного робітника і визначення розміру оплати за кожну одиницю виготовленої продукції – відрядний розцінок.

Відрядний розцінок може бути установлений як незмінним (прямим) з розрахунку на кожну одиницю виготовленої продукції або на весь обсяг продукції, так і змінним, що прогресивно зростає залежно від виконання і перевиконання норми виробітку.

ВЗП включає такі системи нарахування заробітної плати: пряму відрядну; відрядно-преміальну; відрядно-прогресивну.

4.1.1. Пряма відрядна система нарахування ЗПпередбачає оплату праці за виконання обсягу робіт чи вироблення обсягу продукції за єдиними розцінками, без обмежень ЗП

(4.1)

де m- кількість видів продукції, що виготовляє робітник;

P_i - розцінок за і-тий вид продукції; N_і - фактичний випуск продукції і-го виду.

(4.2)

де Т_шті- норма часу на виготовлення і-го виробу, год./шт.;

С_Гі - годинна тарифна ставка за розрядом робіт, грн./год.

Величина ЗП збільшується пропорційно із збільшенням обсягу випущеної продукції.

Залежно від чисельності робітників і способу виконання відрядність може бути індивідуальною і бригадною.

При індивідуальній – кожному робітнику видається певне завдання, за яким здійснюється нарахування ЗП.

При бригадній – завдання видається бригаді, нарахування ЗП здійснюється всій бригаді в цілому і розподіляється між кожним членом бригади в залежності від кількості відпрацьованого часу і кваліфікаційного тарифного розряду.

Створивши значну матеріальну зацікавленість працівників у підвищенні свого особистого виробітку, пряма індивідуальна ФОП недостатньо матеріально стимулює їх у досягненні високих загальних показників роботи підприємства, тому цю систему часто доповнюють преміювальними доплатами за виконання і перевиконання індивідуальних і загальних показників роботи.

4.1.2. Непряма відрадна системавикористовується для визначення заробітку не основних, а допоміжних робітників у тих випадках, коли праця допоміжного персоналу суттєво впливає на результат основних робітників з урахуванням виконання норм виробітку.

4.1.3. Відрядно – преміальна система оплати праціробітників складається із ЗП, нарахованої за фактично виконану роботу за прямими відрядними розцінками, і премій за виконання і перевиконання установлених планових (нормативних) кількісних і якісних показників

(4.3)

де Д_П - преміальні доплати.

(4.4)

де П₁ - процент доплат за виконання плану (10…15%); П₂ - відсоток доплат за кожний 1% перевиконання плану (0,5…2%); П_ПП - процент перевиконання плану.

(4.5)

де N_ф та N_пл - фактична і планова кількість продукції.

Впровадження відрядно-преміальної системи вимагає дотримання таких умов:

- премії можуть виплачуватись за виконання, так і перевиконання плану. При цьому розмір премій за перевиконання, зазвичай, не повинен перевищувати 60% розміру премії за виконання планового завдання;

- для окремих категорій робітників і професій розмір премій повинен визначається з урахуванням їх впливу на результати праці - збільшення виробництва продукції та підвищення її якості;

- премії за виконання і перевиконання плану, як правило, повинні виплачуватись лише за умови виконання робітниками визначених для них норм виробітку чи норм часу;

- необхідно чітко визначити показники, що характеризують результати праці кожного окремого робітника за рівнем виконання ним планових завдань і не допускати множинності цих показників;

- потрібно забезпечити впровадження у виробництві науково обґрунтованих нормативів витрат праці;

- слід забезпечити економічне і організаційне обґрунтування відрядно-преміальної системи оплати праці, для запобігання перевитрат фонду ЗП, зростання загальних витрат і собівартості продукції;

- робітники, які мають прогули, припустилися виробничого браку протягом певного періоду, повинні позбавлятися премій частково чи повністю;

- преміювання виробничого персоналу здійснюється відповідно до Положення про відрядно-преміальну оплату праці за рахунок фонду ЗП.

4.1.4. Відрядно – прогресивна система оплати працівраховує обсяг виробленої продукції понад місячну вихідну планову норму (базу).ЗП нараховується за обсяг роботи у межах бази виробітку за основними незмінними відрядними розцінками, а за обсяг продукції, виробленої понад вихідну планову норму (базу) виробітку – за підвищеними чи прогресивно зростаючими прямими відрядними розцінками.

(4.6)

(4.7)

де ЗП_ВПР - зарплата за відрядно-прогресивною системою, грн.; N_вб - вихідна база для нарахування доплат, шт. Встановлюється на рівні 110…115% N_пл; - підвищений розцінок на один виріб, грн./шт.; П_рр - процент росту розцінку, %. Визначається зі шкали в залежності від проценту перевиконання вихідної бази. Шкала розробляється і затверджується підприємством самостійно.

Нарахування ЗП за цією системою здійснюється за місячними результатами роботи.

Впровадження цієї системи вимагає певних організаційних умов. У зв’язку з тим, що застосування цієї системи значно ускладнює облік роботи і продукції, збільшує обсяг розрахунків, не завжди заохочує до підвищення якості роботи, нерідко спричиняє перевитрати фонду ЗП, використовувати її необхідно обмежено, лише в окремих галузях і на окремих дільницях, що стримують процес зростання продуктивності праці в цілому.

Впровадження цієї системи повинно бути економічно і організаційно обґрунтованим і не зумовлювати невиправдані перевитрати фонду ЗП. Термін застосування системи має бути нетривалим і визначатися у кожному конкретному випадку керівником за погодженням з профспілковою організацією.

Однією з найважливіших умов впровадження відрядно-прогресивної системи оплати праці є визначення рівня зростання прямих відрядних розцінків оплати праці за перевиконання планових обсягів виробництва, які встановлюються Положенням про застосування відрядно-прогресивної системи оплати праці.

Практика застосування відрядно-прогресивної системи оплати праці свідчить, що найбільш прийнятними і зручними для використання є розрахункові шкали, що мають більше як 2…3 рівні зростання прямої-відрядної розцінки і забезпечують відповідну особисту матеріальну заінтересованість персоналу у кінцевих результатах роботи підприємства.

Нарахування прогресивних доплат може здійснюватися окремо як за весь обсяг продукції, так і за частину продукції понад установлену вихідну базу.

4.2. Погодинна форма оплати праці (ПфОП)

Погодинна ЗП виражає залежність між її розміром та кількістю відпрацьованого часу працівником. Вона впроваджується при оплати праці адміністративно-управлінського і обслуговуючого персоналу, що працює за ненормованим робочим днем; робіт, які важко або недоцільно нормувати; коли відсутні можливості здійснювати облік обсягу виробленої продукції, а також у випадках, коли необхідно забезпечити високу якість робіт або коли виробіток залежить не від виконавця, а від технології виробничого процесу; якщо темпи і продуктивність праці визначається рухом конвеєра.

Залежно від терміну за який нараховується заробіток , погодинна оплата праці поділяється на: погодинну; позмінну (поденну); помісячну.

Погодинна форма оплата праці включає просту погодинну і погодинно-преміальну системи нарахування ЗП.

4.2.1. Проста погодинна система оплаті враховує кваліфікацію і фактично відпрацьований час. Загальний заробіток працівника обчислюється множенням годинної тарифної ставок на фактично відпрацьований час

(4.8)

де ЗПП_П.ПОГ - ЗП при простій погодинній системі ОП, грн.; Т_ф - кількість фактично відпрацьованого часу, год.

4.2.2. Погодинно преміальна система оплати праці крім заробітку працівникам додатково передбачає премію за досягнення певних показників.

Премії нараховуються за результатами роботи протягом місяця. Термін періоду застосування погодинно-преміальної системи визначається виходячи з виробничої необхідності.

Робітники погодинники виробничих допоміжних цехів отримують премії за якісне своєчасне виконання робіт, за умови виконання виробничого плану дільницями, змінами, цехами чи підприємством в цілому, які обслуговуються допоміжним персоналом.

Преміальна система оплати праці буде раціональною, коли встановлюється одна умова преміювання і один контрольований її показник. Тому в кожній виробничій ланці з погодинно-преміальною системою оплати праці необхідно забезпечити:

- правильне присвоєння робітникам – погодинникам тарифних розрядів (відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника);

- правильне використання науково обґрунтованих норм і нормативів обслуговування та чисельності виконавців;

- чіткий облік робочого часу.

Преміювання робітників-погодинників може бути разовим і постійним.

Разове – непов’язане з постійними циклами виробництва, здійснюється в окремих випадках у формі одноразових премій із зазначенням «за що», з якого фонду, у якому розмірі і кому видається (з фонду підприємства преміювання винахідників-раціоналізаторів).

Постійне - застосовується для робітників погодинників, яким ЗП нараховується за годинними тарифними ставками за відпрацьований час. Постійні премії є складовою тарифних умов організації праці і визначаються систематично, відповідно до Положення про оплату праці при досягненні встановлених для преміювання показників. Постійні премії виплачуються з фонду ЗП. Преміювання робітників-погодинників не повинно перевищувати премії, які отримують робітники основного виробництва.

(4.9)

(4.10)

де ЗП_ПОГ.ПР - ЗП при погодинно преміальній системі ОП, грн.; П_Д - процент преміальних доплат за певні якісні показники в роботі, які визначається за розробленою на підприємстві шкалою, %.

Застосування погодинної преміальної системи оплати праці має сприяти підвищенню економічної ефективності виробництва , так як створює у робітника додаткові стимули для підвищення продуктивності праці і поліпшення якісних показників своєї роботи.

Крім індивідуальної може бути бригадна погодинна форма оплати праці, при якій використовуються нормативні завдання (норми обслуговування, норми чисельності). Порядок розрахунків комплексного відрядного розцінку для бригади, яка складається з погодинників, такий самий, як для бригад робітників-відрядників.

4.3. Акордна система оплати праці (АСОП)

АСОП є удосконаленим варіантом прямої відрядної та погодинної систем оплати праці. Вона характеризується тим, що загальну суму ЗП робітникам встановлюють не за відпрацьований час чи обсяг виконаної роботи, а за кінцевим результатом роботи, за обсяг фактично виготовленої продукції.

Загальну суму ЗП, обчислену на плановий обсяг виробництва продукції, виплачують коли своєчасно і високоякісно виконано визначений технологією комплекс робіт і отримано кінцеву продукцію.

При подовженому терміні виконання може передбачатись виплата ЗП у вигляді авансу, розмір якого визначають за фактично виконану роботу або відпрацьований час. Наприкінці виробничого або технічного циклу, коли продукція отримана, початкова сума ЗП коригується з урахуванням фактично отриманого обсягу продукції. Визначається різниця між коригованою сумою ЗП і сумою ЗП, яка нарахована і виплачена за виконаний обсяг робіт або відпрацьований час, яка потім і розподіляється між робітниками пропорційно попередньому їх заробітку (авансу).

АСОП може бути простою акордною чи акордно-преміальною.

Більш прогресивною є остання. Сутність її полягає в тому, що робітникові або бригаді на початку виробничого періоду визначається планове завдання з виробництва продукції, витрат праці, матеріальних засобів та початкова планова сума ЗП. Окрім простої акордної системи, передбачається виплата премій, як правило за скорочення строків виконання акордного завдання при високій якості робіт, за економію матеріальних ресурсів.

Акордна оплата праці має два варіанти умов. Перший застосовують у галузях, де продукція надходить по періодах або раз у рік, другий – у галузях, в яких продукція надходить протягом всього року.

Найбільш поширена акордна система оплати праці в сільському господарстві, на будівництві; на промислових підприємствах застосовується рідко.