Натуральні і вартісні показники виробничих програм

Показниками виробничих програм є:

- кількісні (вартісні, натуральні, умовно-натуральні, трудові);

- якісні (сортність, марка, вміст корисних компонентів, частка продукції що відповідає світовим стандартам, частка експортної продукції).

15.4.1. Натуральні показники характеризують виробничу спеціалізацію підприємства і його частку на ринку того чи іншого продукту.

Натуральні показники виробничих програм - це обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою й асортиментом.

Обсяг виробленої продукції в натуральних показниках встановлюються на основі обсягів поставок:

(15.17)

де ОП - обсяг поставок продукції в натуральних одиницях; З_п, З_к - запаси продукції на складі відповідно на початок і кінець планового періоду (року).

При аналізі виконання плану за номенклатурою надається кількісна характеристика виконання плану за фактичним випуском продукції і порівняння його з плановими показниками.

15.4.2. Трудові показники використовуються у внутрішньовиробничому плануванні для оцінки трудомісткості одиниці продукції і виробничої програми.

15.4.3. Вартісні показники необхідні для узагальнення оцінки обсягів діяльності підприємства при широкому асортименті продукції, для визначення ефективності діяльності підприємства.

Універсальними показниками в системі оцінки реалізації продукції є: товарна продукція; валова продукція; реалізована продукція; чиста продукція.

Валова продукція - вартісний показник обсягу продукції підприємства (об'єднання) в ціновому вираженні. Відображає величину новоствореної і перенесеної вартості. Характеризує загальний обсяг продукції, виробленої підприємством, незалежно від призначення за визначений період. Це єдиний показник, в обсяг якого включається не тільки готова продукція, а й незавершене будівництво, а також зміни залишків напівфабрикатів, вартість промислових робіт і послуг; вартість капітального ремонту, інструментів, пристосувань.

(15.18)

де N_i – випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях; Ц_і – оптова ціна і-го виду продукції, грн.; n – кількість видів продукції; Р – вартість робіт і послуг на сторону, грн.

Товарна продукція – економічний показник, що характеризує в грошовому виразі обсяг виготовленої і готової до реалізації продукції.

До її складу включають: вартість виготовлених у даному періоді і призначених до реалізації на сторону готових виробів; вартість робіт і послуг промислового характеру, виконаних сторонніми організаціями; вартість напівфабрикатів власного виробництва, реалізованих на сторону.

(15.19)

де НЗВ_п, НЗВ_к – вартість незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець розрахункового періоду, грн.; І_п, І_к - вартість інструменту для власних потреб на початок і кінець розрахункового періоду, грн.

Незавершене виробництво – продукція, виготовлення якої незакінчене на даному підприємстві (може знаходитись на різних стадіях виробництва від запуску сировини на першу операцію, до її прийняття технологічним контролем, чи здачі замовлення) – елемент оборотних коштів.

(15.20)

де N - обсяг продукції в натуральних одиницях; С – собівартість одиниці продукції, грн.; Т_ц - тривалість виробничого циклу, днів; К_нв - коефіцієнт наростання витрат.

Коефіцієнт наростання витрат характеризує частку витрат незавершеного виробництва на кінець розрахункового періоду у загальній собівартості продукції.

(15.21)

де С₀ - сума одноразових витрат у собівартості виробу; С_п- сума поточних витрат у собівартості виробу; М - матеріальні витрати на одиницю продукції; С’ - собівартість одиниці продукції без матеріальних витрат.

(15.22)

Валовий оборот підприємства - обсяг валової продукції незалежно від того де вона використана.

Внутрішньозаводський оборот - кількість продукції підприємства, що використовується в середині для подальшої переробки:

(15.23)

де ВО - валовий оборот підприємства; ВЗО - внутрішньозаводський оборот.

Реалізована продукція – продукція що відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства, або мають надійти у зазначений термін.

(15.24)

де Г_п, Г_к - залишки готової нереалізованої продукції на початок і кінець розрахункового періоду, грн.; В_п, В_к - залишки відвантаженої продукції, за яку термін не настав, і продукція на відповідному зберіганні у покупців на початок і кінець розрахункового періоду, грн.

Чиста продукція підприємства:

(15.25)

де М - матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.; А - сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Планування виробничої програми

Для складання оптимальної річної виробничої програми використовують методику, що забезпечує використання кількох критеріїв оптимальності. В основі лежить метод багатокритеріальної оптимізації.

Процес моделювання включає шість етапів:

Перший етап відображає характеристику товарів, що входять до асортименту підприємства, на основі яких формується оптимальна річна виробнича програма.

На другому етапі визначаються основні елементи документації: стратегічний план розвитку; перспективний прогноз випуску продукції; реалізація дослідження ринку; довгострокові і поточні договори.

На третьому та четвертому етапах на основі аналізу основних показників виробничої діяльності вибираються і обґрунтовуються критерії оптимальності (рекомендовані) такі як: обсяг валового прибутку; обсяг реалізації продукції; частка освоєного цільового ринку.

До обмежень відносяться: ліміти (квоти) щодо використання певних видів ресурсів; загальні витрати.

На п’ятому етапі визначаються оптимальні показники річної виробничої програми.

На шостому етапі за результатами розрахунків вибирають найбільш оптимальний варіант ВПП.