Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Інфляція і ціни




Читайте также:
  1. Закони грошового обігу. Інфляція та забезпечення стабільності купівельної спромож­ності грошової одиниці. Грошові реформи.
  2. Інфляція та забезпечення стабільності купівельної спроможності грошової одиниці. Грошові реформи.

Інфляція – знецінення паперових грошей, внаслідок переповнення ними каналів обліку. Проявляється у зростанні цін, падінні валютного курсу, поглибленні товарного дефіциту. Зростання грошової маси впливає на зростання цін, зростання цін призводить до зростання грошової маси.

Розрізняють дві стадії інфляції:

- темп емісії більший, ніж темпи знецінення грошей, при чому це випередження поступово зменшується, наближаючись до рівності;

- темпи емісії нижчі за темпи знецінення.

Типи інфляції:

- повзуча (3-5% на рік) - не має негативних економічних наслідків;

- відкрита (понад 5% на рік) - має негативні наслідки в монополізованих секторах економіки, звідки розповсюджується на всі сектори економіки;

- галопуюча (20-25% на рік) - зростання цін набуває стрибкоподібного характеру, стає важкопередбачуваною і нерегульованою;

- гіперінфляція (40-45% на рік) - гроші перестають виконувати свої функції.

Антиінфляційна політика проводиться за двома напрямками:

- дефляцій на політика включає ряд методів обмеження платоспроможного попиту через предметно-грошовий механізм;

- політика доходів передбачає контроль за заробітною платою і цінами.

Одним із засобів приборкання інфляції є державне ціноутворення, широке використання фіксованих, регульованих та вільних цін.

 

Лекція 14. Планування прибутку

 

14.1. Прибуток і його планування

Прибуток - основний фінансовий показник і результат пiдпpиємницької дiяльностi суб’єктів господарювання, забезпечує потреби у фінансових ресурсах не тільки самих пiдпpи-ємств, а й держави загалом.

Для ефективної діяльності, в умовах ринку, пiдпpиємства повинні планувати прибуток. Планування прибутку є складовою фінансового планування і найважливішим аспектом фiнансово-економiчної діяльності пiдпpиємств. Вiд досто-вipності визначеного планового прибутку залежить ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Розрахунок планового прибутку має бути економічно обґрунтованим, що дасть змогу здійснювати своєчасне і повне фінансування інвестицій, приріст власних оборотних активів, своєчасні розрахунки з бюджетом за податками тощо.

Прибуток планується окремо з кожного виду діяльності підприємства: від продажу товарної продукції; іншої продукції та послуг нетоварного характеру; продажу основних фондів, іншого майна і нематеріальних активів; від позареалізаційних доходів і витрат.



Методи планування прибутку

Методи планування прибутку - способи розрахунків та планування прибутку підприємства.

14.2.1.Метод прямого розрахунку - найпоширеніший на підприємствах на сьогоднішній день. Він застосовується, як правило, при невеликому асортименті продукції. Суть його полягає в тому, що прибуток визначається як різниця між виручкою від продажу товарної продукції (доходом) за вирахуванням податку на додану вартість та акцизів і її собівартістю. Розрахунок планового прибутку ведеться за наступною формулою:

(14.1)

де ВДпл — планова сума валового доходу; Впл — планова

сума валових витрат; ПДВпл — планова сума податків, які сплачуються з доходу; ППпл — планова сума податків, які сплачуються з прибутку.

14.2.2. Аналітичний(розрахунково-аналітичний) метод базується на вивченні тенденцій змін прибутку і рентабельності та прогнозуванні змін факторів, що впливають на їх величину.

Цей метод застосовується при великому асортименті продукції, яка реалізується підприємством, а також як доповнення до прямого методу, тому що він дозволяє виявити вплив окремих факторів на плановий прибуток. Величина можливого прибутку визначається за формулою:



(14.2)

де Rф — фактичний рівень рентабельності товарообороту звітного періоду, %; Тпл — плановий товарооборот; ∆П∆Ф — прогнозні зміни прибутку підприємства за рахунок змін факторів, що впливають на його величину.

Обчислення прибутку аналітичним методом включає три послідовних етапи:

1) визначення рентабельності товарообороту за звітний рік;

2) обчислення обсягу товарообороту на плановий період та визначення прибутку на товарну продукцію виходячи з базової рентабельності;

3) облік впливу на плановий прибуток різних факторів: зниження собівартості продукції, підвищення її якості й сортності, зміна асортиментів, цін тощо.

Після виконання поетапних розрахунків визначається прибуток від реалізації товарної продукції.

Крім прибутку від реалізації товарної продукції в склад прибутку враховується прибуток від реалізації іншої продукції й послуг нетоварного характеру, прибуток від реалізації основних фондів і іншого майна, а також плановані позареалізаційні доходи й видатки.

14.2.3. Метод суміщеного розрахунку - метод, що поєднує перший і другий методи. Виходячи з цього вартість товарної продукції в цінах запланованого року і за собівартістю звітного року визначається методом прямого рахунку, а вплив на планову суму прибутку, змін собівартості, якості, асортименту, цін та інших факторів - аналітичним методом.

Загалом розрахунок оптимальної планової суми прибутку є найважливішим елементом не тільки планування, а й управління підприємницькою діяльністю суб'єктів господарювання.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 20; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты