Характеристика стандартів і методологій комп'ютерних інформаційних систем підприємств

Найбільш розвинуті концепції пропонують створення систем, які дозволяють організувати ефективне управління всіма виробничими та фінансовими ресурсами підприємства і здійснюють бізнес-планування, планування виробництва, продаж, визначення потреб у матеріальних ресурсах, виробничих потужностей тощо.

MRP-системи (планування матеріальних потреб і ресурсів виробництва)

Стандарти MRP існують і розвиваються вже понад 30-ть років і за цей час істотно увійшли в практику управління діяльністю багатьох підприємств різних сфер діяльності в десятках країн світу.

Концепція MRP I (Materials Requirements Planning) виникла як потреба у формалізації процесів планування заготівельно-збутової діяльності підприємств. Основна ідея полягає в тому, що будь-яка облікова одиниця товарно-матеріальних цінностей, необхідних для виробництва продукції чи поставок товарів користувачам, повинна бути в наявності у необхідний час і необхідній кількості. Інформаційні системи, засновані на цьому стандарті, підтримують не лише функції обліку вже здійснених фактів товарообороту, але й забезпечують планування процесу закупок необхідних товарів у постачальників, залежно від рівня запасів, зроблених раніше замовлень на закупки, замовлень покупців і прогнозу продажів. Відповідне програмне забезпечення базується на перспективному календарному плануванні і надає рекомендації зі зміни строків та обсягів закупок і поставок для їх відповідності закладеним в планах графіка.

Поступово був зроблений перехід від автоматизації управління виробництвом на рівні локальних завдань до інтегруючих систем, які охоплюють виконання всіх функцій управління виробництвом. Результатом цього процесу стало створення системи, яка отримала назву MRP П (Manufacturing Resource Planning).

Концепція MRP II орієнтована на ефективне планування всіх ресурсів виробничого підприємства. Інформаційні системи дозволяють автоматизувати процес формування основного плану виробництва з обліком замовлень клієнтів і прогнозу попиту, здійснювати перевірку виконання плану за наявними ресурсами, формувати графіки виробництва партій виробів власного виробництва, закупок матеріалів і комплектуючих, планувати оптимальне завантаження виробничих потужностей в залежності від пріоритетів і розміру замовлень.

Тобто, концепція MRPII - це методологія детального планування виробництва підприємства, що включає облік, планування, завантаження виробничих потужностей, планування потреб у всіх ресурсах виробництва (матеріалах, сировині, комплектуючих, обладнанні, персоналі), планування виробничих витрат, моделювання ходу виробництва, його облік, планування випуску готової продукції, оперативне коригування плану та виробничих завдань.

Функціональними модулями MRP ІІ - систем є наступні:

1) бізнес-планування - процес формування плану підприємства найбільш високого рівня. Довготермінове планування, план розробляється у вартісному вираженні. Найменш формалізований процес прийняття рішень;

2) планування продаж: та діяльності. Бізнес-план переходить в плани продажу основних видів продукції. План має середньостроковий характер;

3) планування виробництва. План продажу за видами продукції переходить в об'ємний чи об'ємно-календарний план виробництва видів продукції. В цьому плані вперше в якості планово-облікових одиниць виступають вироби. Наприклад, мова може йти про всі легкові автомобілі, що випускаються на заводі, без уточнення моделей. Часто цей модуль об'єднується з попереднім;

4) формування графіка випуску продукції. План виробництва переходить в графік випуску продукції. Як правило, це середньостроковий об'ємно-календарний план, що задає кількість конкретних виробів (чи партій) з терміном їх виготовлення;

5) планування необхідності в матеріальних ресурсах. У ході планування на цьому рівні знаходяться потреби (у кількісному вираженні та за термінами), в матеріальних ресурсах, необхідних для забезпечення графіка випуску продукції;

6) планування виробничих потужностей. Як правило, в цьому модулі виконуються розрахунки зі знаходження та порівняння розташованих і необхідних виробничих потужностей. Цей модуль може застосовуватись не лише для виробничих потужностей, але й для інших видів виробничих ресурсів, що можуть впливати на пропускну здатність підприємства. Подібні розрахунки, як правило, утворюються після формування планів практично всіх попередніх рівнів з метою підвищення надійності системи планування;

7) оперативне управління виробництвом - формуються оперативні плани-графіки. В якості планово-облікових одиниць можуть виступати деталі, партії тощо. Період, що охоплює планування, невеликий - від декілька днів до місяця.

Тривалий процес впровадження MRP ІІ - систем дозволив підвищити ефективність підприємства і виявив ряд властивих цій системі недоліків, серед яких:

- орієнтація системи управління підприємством на наявні замовлення, що заважало прийняттю рішень на довго-, середньо-, а в ряді випадків і на короткострокову перспективи;

- слабка інтеграція з системами проектування і конструювання продукції, що особливо важливо для підприємств, які виготовляють складну продукцію;

- слабка інтеграція з системами проектування технологічних процесів і автоматизації виробництва;

- недостатнє насичення системи управління функціями управління витратами;

- відсутність інтеграції з процесами управління фінансами та кадрами.

Необхідність усунення перерахованих недоліків призвела до трансформації MRP ІІ-системи в систему класу ERP (Enterprise Resource Planning).

ERP – система (планування ресурсів підприємства)

ERР (Enterprise Resource Planning) - це сучасна концепція, яка дозволяє відслідковувати рух не лише виробничих, але й інших ресурсів підприємства. Ця концепція має більшу функціональність, в ній значну увагу приділено фінансам і засобам підтримки прийняття рішень. Вона надає можливість планувати і управляти не тільки виробничими процесами, але й всією діяльністю підприємства, досягнути оптимізації останньої за ресурсами і часом.

Системи цього класу значною мірою орієнтовані на роботу з фінансовою інформацією для вирішення завдань управління великими корпораціями. Вони містять наступні функціональні модулі: прогнозування попиту, управління проектами, управління витратами, управління складом продукції, введення технологічної інформації, управління кадрами та фінансовою діяльністю підприємства.

Системи класу ERP дозволяють здійснювати інформаційну інтеграцію виробничих графіків з фінансовими ресурсами підприємства. Для цього призначений спеціальний інструментарій/ формування фінансового плану та складання бюджетних кошторисів, прогнозування і управління рухом грошових коштів, на основі яких визначається можливість реалізації виробничого плану з точки зору наявних фінансових ресурсів.

Всі функціональні блоки ERP-системи інтегровані між собою на основі принципу створення єдиної бази даних. Концепція ERP знаходить широке застосування, оскільки планування ресурсів дозволяє скоротити час випуску продукції, знизити рівень товарно-матеріальних запасів, а також покращити зв'язок з користувачами системи при одночасному скороченні адміністративного апарату.

Сучасна система управління підприємством, що відповідає концепції ERP, повинна включати:

- правління ланцюгом постачань (SCM (Supply Chain Management), раніше - DRP (Distribution Resource Planning);

- удосконалене планування та складання розкладів постачань (APS (Advanced Planning and Scheduling);

- модуль автоматизації продаж (SFA - Sales Force Automation);

- автономний модуль, відповідальний за конфігурування (SCE - Stand Alone Configuration Engine);

- остаточне планування ресурсів (FRP - Finite Resource Planning);

- бізнес-інтелект (ВІ - Business Intelligence), технологію оперативної аналітичної обробки (OLAP - Online Analytic Processing);

- модуль електронної комерції (EC - Electronic Commerce);

- правління даними про виріб (PDM - Product Data Management).

Досить часто всі властивості концепції ERP реалізується не однією інтегрованою системою, а комплектом програмного забезпечення, в основу якого покладено базовий ERP-пакет, до якого через відповідні інтерфейси підключені спеціалізовані продукти третіх фірм.

Завдання бухгалтерського обліку вирішуються в ERP-системах інтегровано із завданнями планування виробництвом (рис. 2.9 с.91 Ілюстративного курсу). (Вирішення завдань в ERP-системах).

Базовим концепціям, прийнятим для ERP-систем, відповідає функціональний склад і архітектура програми "Галактика". В ній присутні всі основні модулі і більшість функцій управління виробництвом, логістикою, фінансами та персоналом і задоволені вимоги до ERP-систем: централізація даних в єдиній базі, близький до реального часу режим роботи, інваріантність загальної моделі для підприємств будь-яких галузей, підтримка територіально-розподільчих систем, робота на широкому колі апаратно-програмних платформ і СУБД.

APS-система (розширене планування та диспетчирування)

Розвиток методів і засобів управління виробничими призвів до появи систем нового покоління, отримавши назву APS-системи (Advanced planning and Scheduling System) - розширене планування та диспетчирування.

Системи APS представляють собою об'єднання чотирьох взаємопов'язаних процесів, в яких використовуються одні й ті ж підходи до планування :

(Побудова моделі APS-системи).

Можна виділити наступні напрями, в яких здійснюється перехід від систем ERP до APS-систем:

- підвищення ступеня деталізації при плануванні потужностей, що дозволяє приймати більш обґрунтовані рішення;

- поява нових інформаційних технологій, які дозволяють одночасно підвищити ступінь деталізації і вирішувати завдання аналізу та моделювання в реальному часі;

- включення до системи спеціальних засобів, пристосованих до роботи вищої ланки;

- розгляд завдань з одночасними обмеженнями на доступні матеріальні ресурси і потужності;

- формування планових рішень одночасно для багатьох завдань;

- покращення зворотного зв'язку у вигляді завдань обліку фактичного стану процесів за рахунок підвищення точності і оперативності;

- широке застосування методів оптимізації планових рішень;

- динамічний підхід до введення інформації про виробничі цикли.

CSRP-система (планування потреб в ресурсах, узгоджене з покупцем)

За концепціями MRP II і ERP, орієнтованими на внутрішні процеси підприємств, в останні роки спостерігається тенденція інтенсивного розвитку технологій управління, спрямованих на удосконалення взаємодії з суб'єктами, що є зовнішніми щодо підприємства і його виробничої ланки, тобто із замовниками, постачальниками, партнерами тощо. Ці інформаційні системи базуються на управлінні повним циклом випуску продукції, від її проектування, з врахуванням вимог замовника, до гарантійного і сервісного обслуговування. Такими технологіями в сучасних умовах є: CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) - планування потреб в ресурсах, узгоджене з покупцем; SCM (Supply Chain Management) - управління каналами постачання; CRM (Customer Relationship Management) - система управління взаємовідносин з клієнтами.

Сутність CSRP-технології полягає в тому, що при плануванні та управлінні підприємством враховуються не лише виробничі й матеріальні ресурси підприємства, але й ті ресурси, які зазвичай розглядаються як допоміжні або накладні (тобто такі, що використовуються в процесі маркетингової та поточної роботи з клієнтом, після реалізаційного обслуговування). Інформація про клієнтів та їх запити включається до процесів виробничого планування на підприємстві. Відбувається перехід від планування виробництва до планування задоволення вимог клієнтів. Реалізація цієї технології дозволяє управляти виконанням замовлень клієнтів і роботою всього підприємства набагато краще. З'являється можливість погодинної зміни виробничого графіка, що для звичайної ERP-системи є практично неможливих, але на реальних виробництвах підприємств малого та середнього розміру зустрічається часто. Стає можливим детальний аналіз вартості замовлення та конкретного товару в його складі ще на етапі оформлення.

Бізпес-процеси в CSRP-системах деталізуються і аналізуються синхронно з обслуговуванням покупців.

Процес обробки замовлень включає функції продажу та маркетингу. Обробка починається не з фіксованого замовлення, а з роботи з покупцем або з потенційним клієнтом, наприклад, з метою узгодження специфікації, цін і умов поставки майбутнього замовлення. Такий підхід змінює звичайні процедури обліку і аналізу:

- продавці більш не розміщують замовлення. Вони спільно з покупцем формують їх, визначаючи його потреби, які динамічно переводяться у вимоги до продуктів і їх виробництво. Технологія конфігурування замовлень дозволяє перевірити ступінь їх виконання і оцінити реальну виробничу собівартість кожного замовлення до того, як він буде розміщений, а в оптимальному варіанті - в момент кінцевого узгодження специфікації;

- обробка замовлень охоплює інформацію про потенційних клієнтів і роботу з ними. Системи управління контрактами і генераторами звітів об'єднуються з системами створення замовлень і виробничого планування, щоб надати інформацію про необхідні ресурси ще до розміщення замовлення. Наприклад, дані для аналізу кредитоспроможності покупця (постачальника) повинні бути доступними ще до початку узгодження поставки;

- статичні цінові моделі замінюються на інструмент ціноутворення, який дозволяє визначити "оптимальну" вартість кожного продукту для кожного покупця. Збільшується дохід від реалізації продукції.

- Підрозділ, що займається інформаційними технологіями, відповідає і за доведення необхідних даних про покупців до оперативних центрів підприємства. У цьому випадку відбувається наступне:

- засоби підтримки користувачів поєднуються з ключовими додатками планування, виробництва і управління. Необхідна інформація про покупців і товари раніше доставляється підрозділам, що відповідають за виробництво та продаж, а також всім іншим зацікавленим підрозділам;

- Інтернет-технології розширюють можливості підтримки покупців, включаючи цілодобовий сервіс. Ключові виконавчі системи автоматично обновлюють розподілені дані, забезпечуючи можливість якнайшвидшої відповіді на запитання покупців з врахуванням фінансового аналізу реальних даних;

- підрозділи підтримки покупців розширюють свої завдання та перетворюються в центри продажу і підтримки. Інтеграція з продажу, обробкою замовлень і управління створює необхідну базу й інфраструктуру для поширення діяльності з підтримки покупців на сферу продажу, забезпечуючи канал для просування нових і супутніх продуктів.

Таким чином, якщо розглянуті системи класів MRP, MRP II, і ERP та інші системи, орієнтовані в основному на внутрішню організацію підприємства, то стандарт CSRP включає повний цикл - від проектування майбутнього виробу, з обліком вимог замовника, до гарантійного та сервісного обслуговування. Сутність цієї концепції полягає в тому, щоб інтегрувати замовника (клієнта, покупця) в систему управління підприємством. Відповідно до даної концепції, не відділ збуту, а покупець розміщує замовлення на виготовлення продукції та контролює правильність його виконання і дотримання терміну виробництва та поставки. В цьому випадку підприємство може чітко визначити тенденції попиту на власну продукцію.

SCM-система (система управління каналами постачання)

Технологія SCM дозволяє здійснити перехід від управління поставками до управління логістичними каналами постачання, що включає всю інфраструктуру бізнесу: систему дистриб'юторів і дилерів, виробників і постачальників тощо. Тобто при аналізі господарської діяльності підприємства враховується весь шлях, яким товар із сировини перетворюється на готовий виріб і потім, через мережу продаж, потрапляє до кінцевого споживача. При цьому, на відміну від CSRP-систем, де основна увага акцентується на внутрішніх тонкощах виробництва, SCM фокусується на зовнішній логістиці і на зовнішніх щодо виробництва процесах.

Методологія SCM забезпечує формування оптимального плану закупок з розподілом замовлень між постачальниками. Весь цикл пов'язаної та погодженої взаємодії покращується за наявності зовнішніх зв'язків з постачальниками, підтримки управління зовнішніми елементами логістики.

Таким чином, в моделі SCM реалізується функція вертикального управління між постачальниками і замовниками. При цьому життєвий цикл моделі починається на верхньому рівні процесу управління, де кінцевий користувач залишає своє замовлення. Після цього автоматично розраховуються виробнича програма і потреба в ресурсах для її виконання. Автоматично розподіляються замовлення постачальникам через зовнішні інтерфейси з їх системами управління, в яких отримані замовлення узагальнюються, і виконуються розрахунки, пов'язані з виконанням виробничих програм та ін. Ефективність інтегрованих систем CSRP і SCM збільшується у сфері Інтернет при використанні концепції та стандартів електронного обміну документами, даними зі сторонніми організаціями.

Більшість цих комплексів виникли на базі більш ранніх систем автоматизації певних аспектів взаємодії з клієнтами: SFA (Sales Force Automation) - система автоматизації роботи торгових агентів; SMS (Sales & Marketing System) - система інформації про продаж і маркетинг; CSS (Customer Support System) - система обслуговування клієнтів тощо. Однак CRM-системи настільки ж відрізняються від окремих програм підтримки маркетингу, як інтегрована ERP-система - від найпростішої програми, призначеної для бухгалтерського обліку або роздруковування рахунків (у випадку автоматизації відділу продажу).

CRM-система (система взаємодії з покупцем)

CRM - це технологія управління зв'язками та взаємовідносинами з клієнтами підприємства, що включає прогнозування контрактів, їх відслідковування, підтримку обслуговування клієнтів, супровід процесів замовлень і продаж.

Поняття CRM було введено експертами в сфері маркетингу як технологія (стратегія), орієнтована на клієнта і направлена на забезпечення збільшення його прибутковості.

CRM охоплює практично всі аспекти діяльності компанії, що мас певне коло клієнтів. В її основу покладено технологію збору, систематизації і аналізу інформації, пов'язаної з клієнтами та їх взаємодією з компанією. CRM-технології дозволяють не тільки поліпшити якість послуг і підвищити ступінь задоволеності клієнтів, залучити нових клієнтів і зберегти лояльність існуючих, але й зменшити витрати і терміни обслуговування, прискорити бізнес-процедури внаслідок чого підвищити ефективність діяльності підприємства.

Функціональність CRM охоплює маркетинг, продажі та сервіс, що відповідають стадіям залучення клієнта, самого акту здійснення операції і післяреалізаційного обслуговування, тобто всі ті точки контакту, де здійснюється взаємодія підприємства з клієнтом.

CRM-система передбачає, засоби введення інформації в єдину базу даних (як службовцями компанії, так і самим клієнтом, наприклад, через веб-сайт при реєстрації або покупці), введені дані повинні централізовано поновлюватись при кожному новому контакті.

Наступним рівнем є засоби обробки даних (ранжирування, кластеризація, агрегація, візуалізація тощо). При цьому торговому агенту може знадобитися, наприклад, історія покупок клієнта і прогноз його переваг, тоді як для відділу маркетингу, наприклад, потрібен аналіз цільових груп. Тобто CRM допускає різну форму представлення інформації для різних цілей і різних підрозділів.

Отже, основною метою використання CRM систем є:

1) оперативний доступ до інформації в ході контакту з клієнтом в процесі реалізації та обслуговування;

2) сумісний аналіз даних, що характеризують діяльність як клієнта, так і підприємства, отримання нових знань, висновків, рекомендацій;

3) клієнт безпосередньо бере участь в діяльності підприємства і впливає на процеси розробки продукту, його виробництва, сервісного обслуговування.

Використання CRM-методик дозволяє керівникам підприємства підвищити ефективність маркетингу, збуту і сервісного обслуговування споживачів за рахунок єдиної бази клієнтів. Робота з клієнтами перекладається на технологічну основу, що знижує ризик їх втрати у разі зміни кадрів підприємства.

Однією з переваг CRM-рішення є можливість оперативного управління контактами з клієнтом і планування ділових зустрічей. Всі вхідні дзвінки клієнтів, зустрічі, переговори та інше також відображається в єдиній базі даних.

Для визначення подальшої політики обслуговування та формування клієнтської бази даних вся інформація про контакти повинна аналізуватися.

Оптимальне поле для взаємодії з клієнтами створює CRM-рішення у складі ERP-системи, оскільки в цьому випадку створюється інтегрована система, функціональність якої розподіляється наступним чином:

ERP - функціональна інтерпретація внутрішніх процесів підприємства;

CRM - інтеграція зовнішніх контрагентів і контактів.

Коли CRM-рішення є інтегрованою частиною ERP-системи, це означає, що при використанні CRM-рішення можна отримати не тільки переваги легкого доступу до інформації про ділові відносини компанії, але й можливість оперативно отримувати всю зведену інформацію, яка зберігається в основній системі. Тобто, співробітники відділів маркетингу та продаж завжди будуть працювати з точними і актуальними даними, миттєво реагуючи на зміни ринку. Більше того, можна аналізувати реальні продажі, бюджети і взаємовідносини з клієнтом з позиції прибутковості.

Окрім наведених інформаційних систем, можуть використовуватись наступні (табл. 1.8.)

Таблиця 1.8.

Інформаційні системи, що застосовуються на підприємствах розвинутих країн

Виділяють наступні тенденції розвитку індустрії комп'ютерних інформаційних систем:

- комп'ютерна інформаційна система майбутнього - це розподілена віртуальною мережею, інтегрована з системою Інтернет, що функціонує на основі стандартних інтерфейсів, з'єднаних як програмні продукти для бізнесу, так і їх окремі компоненти, що призначені для автономної роботи без зв'язку з глобальною мережею;

- системи управління великими компаніями, холдингами та корпораціями будуть засновані на можливості побудови віртуальних підприємств шляхом об'єднання бізнес-систем і компонентів, які функціонують в філіях та окремих підприємствах під керівництвом системи управління логістичними ланцюгами;

- системи управління середніми компаніями базуватимуться на можливості гнучкого управління замовленнями, підтримці повного життєвого циклу товарів (послуг), що виготовляються, та на можливості Інтеграції в якості компонента в більш віртуальні підприємства.