Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Передпухлинні захворювання і пухлини прямої кишки. Клініка, діагностика та лікування. Реабілітація хворих.




Читайте также:
  1. Виробничий травматизм та професійні захворювання
  2. ВЛАДА, ВПЛИВ, ЛІДЕРСТВО. ФОРМИ ВЛАДИ І ВПЛИВУ. ЛІДЕРСТВО: СТИЛЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ. СТИЛІ КЕРІВНИЦТВА. ПСИХОДІАГНОСТИКА.
  3. Діагностика конкурентних сил
  4. Діагностика особистісної креативності
  5. Діагностика раку шлунка.
  6. ДІАГНОСТИКА СТАНУ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ ДІТЕЙ. ПРОФІЛАКТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ І МОРФОЛОГІЧНИХ АНОМАЛІЙ
  7. Доброякісні пухлини легенів.
  8. Лікування раку прямої кишки
  9. Лікування.
  10. Методика «Діагностика рівня емпатії» І. М. Юсупова

Захворюваність населення України на рак прямої кишки в 1993 році складала 14,3 і в 1998 зросла до 15,7 на 100 тис населення, в абсолютних числах це 7428 і 7900 хворих. В структурі онкологічних захворювань РПК становить близько 5% - 9 місце. Найчастіше він зустрічається в віці 40-60 років у чоловіків і рідше у жінок.

До передпухлипних захворювань відносять поліпи, геморой, хронічні запальні процесив прямій кишці, тріщини.Пряма кишка являє собою дистальний відділ товстої кишки, який розташований у порожнині малого тазу, що закінчується в області промежини. У місці переходу сигмоподібної кишки в пряму зникає брижа сигмоподібної кишки, а зовнішній повздовжній м'язовий шар рівномірно розподіляється по всій окружності прямої кишки, і зникають тенії, типові для ободової кишки. М'язові шари прямої кишки представлені внутрішнім циркулярним шаром і потужним зовнішнім поздовжньоорієнтованим шаром. Виділяють чотири основних відділи прямої кишки: задній прохід (довжиною від 1.5 до 4 см), нижньоампулярний відділ ( до 6 см від заднього проходу), середньоампулярний ( 7 - 12 см від заднього проходу) і верхньоампулярний ( від 12 до 15 см від нижнього краю заднього проходу), і ректосигмоїдний відділ з 15 до 18 см.

Верхньоамнулярний відділ прямої кишки покритий очеревиною з трьох сторін, а починаючи з рівня 4 хребця крижової кістки пряма кишка спереду прилягає у чоловіків до насінних пухирців, передміхурової залози, мембранозної частини сечівника, а в жінок — до задньої стінки піхви. Задня поверхня прямої кишки повторює хід хрестця і куприка, проте між власною фасцією прямої кишки (капсула Амюсса) і окістям є тонкий жировий прошарок, потім фасція Вальдеєра-Пірогова, під яким розташовується переднє крижове сплетіння. Протяжність задньопрохідного каналу від шкіри промежини до аноректальної (зубцюватої) лінії складає 1,5-4 см. Канал покритий незроговілим плоским епітелієм, що містить потові залози і волосяні фолікули. В шкірній частині каналу епітелій змінюється на багатошаровий плоский зроговілий. Вся основна частина прямої кишки вкрита одношаровим призматичним епітелієм. Однією з причин розвитку раку є метаплазія циліндричного та плоского епітелію.

На рівні заднього проходу відбувається потовщення внутрішнього циркулярного м'язового шару прямої кишки, що утворює внутрішній анальний сфінктер. Його товщина складає 0,9-1 см. Внутрішній гладком'язевий сфінктер оточений зовнішнім сфінктером (поперечнопосмугований м'яз), що складається з трьох частин —глибокої, поверхневої та підшкірної. М'язове волокнопідшкірної частини перехрещуються спереду від заднього проходу і прикріплюються до шкіри, що оточує задній прохід.Поверхнева частина зовнішнього сфінктеру бере свій початок від сухожилкового центру промежини і прикріплюється частково до шкіри, частково до окістя куприка. Найглибша — третя частина зовнішнього сфінктера складається з циркулярних волокон, у вигляді циліндру , то охоплюють внутрішній сфінктер. Між ними розташовується міжсфінктерпий простір, представлене фіброзно-зміненим повздовжнім м'язовим прошарком прямої кишки. Волокна глибокої частини прикріплюється ззаду до куприка, а попереду в чоловіків зливаються з луковично-пещеристим м'язом, а в жінок — із стискачем піхви. На рівні верхнього краю глибокої частини зовнішнього сфінктеру у стінку прямої кишки вплітаются волокна м'яза, що підіймає задній прохід. Ця її частина має назву пуборектального м'яза, ніжки якого починаються від лобкових кісток і перехрещуються за прямою кишкою. Саме цей м'яз завдяки добре розвинутим лімфатичним анастомозам з прямою кишкою може містити інтрамуральні метастази і бути причиною рецидивів після оперативного лікування. Пуборектальний м'яз, верхній край зовнішнього сфінктеру та внутрішній сфінктер утворюють аноректальне кільце, яке добре пальпується при пальцьовому дослідженні прямої кишки. Особливості кровопостачання різних відділів прямої кишки зумовлюють особливості перебігу гематогенного метастазування, (наприклад пухлини верхньоампулярного відділу метастазують в печніку, на томісць пухлини нижньоампулярного відділу прямої кишки метастазують в легені). Варто притримуватися правила, відповідно до якого в будь-якого хворого, що має скарги на кишковий дискомфорт (закріпи, хитливий стілець і ін.) і патологічні виділення з прямої кишки, може бути виявлено одне з передпухлинних захворювань, або злоякісна пухлина товстої кишки. У зв'язку з цим таких хворих при першому ж звертанні до лікаря необхідно піддати повному обстеженню, що включає клінічний огляд, пальцьове обстеження прямої кишки, а в жінок — і піхви, ректороманоскопію. У сумнівних випадках показана іригоскопія і фіброколоноскопія. При цьому необхідно враховувати, що злоякісна пухлина може сполучатися з іншими ураженнями товстої кишки: гемороєм, анальною тріщиною, норицями прямої кишки, поліпами і т.п. Внаслідок цього при виявленні будь-якого захворювання прямої кишки необхідно провести обстеження в повному обсязі . Зневага цим правилом призводить до діагностичних помилок. РПК може проростати в будь-які сусідні органи або тканини. Найбільш часто уражаються сечовий міхур, яєчники, матка, задня стінка піхви, передміхурова залоза і насінні пухирці. Проте подібне проростання не завжди супроводжується віддаленим метастазуванням, що пояснює ефективність проведення комбінованих резекцій.





Макроскопічне розділяють ендофітні форми (виразкова, інфільтративна), екзофітні форми (вузлова, поліповидна) і змішані.



Міжнародна гістологічна класифікація виділяє: аденокарциному, слизистий рак, мукоцелюляр-ний рак, плоскоклітинний рак в прямій кишці.

Міжнародна класифікація за системоюТNМ.

Т - первинна пухлина

ТХ, ТО - стандартні значення

ТІ - пухлина, обмежена слизовою оболонкою

Т2 - пухлина інфільтрує м'язевий шар і серозний

ТЗ - пухлина поширюється на всі шари прямої кишки з інфільтрацією сусідніх структур

Т4 - пухлина поширюється на прилягаючі органи і тканини

N- регіонарні лімфатичні вузли

NХ, N0 - стандартні значення

NІ - є метастази в 1-3-х регіонарних лімфатичних вузлах

N2 - є метає і ази в 4-х і більше регіонарних лімфатичних вузлах.

N3 - уражені юкстарегіонарні (пахвинні.здухвинні) лімфовузли

МО, МХ - стандартні значення

МІ - є віддалені метастази

Групування за стадіями.

N\Т ТІ Т2 ТЗ Т4 МІ
N0 ІА ІБ II II IV
III III III III IV
N2 III III III III IV
МІ IV IV IV IV IV

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 25; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты