Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Лікування раку прямої кишки




Читайте также:
  1. Выберите правильно составленную последовательность отделов толстой кишки
  2. Дванадцятипалої кишки дитини 15 років
  3. Е)двенадцатиперстной кишки
  4. Загальні методи лікування злоякісних новоутворень
  5. Какова средняя продолжительность фазы шока при перфорации язвы желудка или 12-перстной кишки
  6. Лікування
  7. ЛІКУВАННЯ
  8. ЛІКУВАННЯ РАКУ ТОВСТОЇ КИШКИ
  9. Лікування.

 

На фоні росту захворюваності РПК у 70% пацієнтів із вперше встановленим діагнозом вже виявляють поширені форми пухлинного процесу. З них у 10-31% пухлини проростають у суміжні органи (задню стінку піхви, матку, яєчники, передміхурову залозу, насінні пухирці, задню стінку сечового міхура), а в 12-40% пацієнтів визначають віддалені метастази (у печінку, яєчники, легкі і ін.).

У 25-55% хворих поширеність пухлинного процесу є причиною відмови від виконання радикальних оперативних втручань. Водночас існуючі нині методи променевої і хіміотерапії не призводять до істотного збільшення тривалості життя пацієнтів із не видаленою пухлиною. Накопичений клінічний досвід свідчить, що резекція або видалення прямої кишки разом і; утягнутими в пухлинний процес органами призводить до видужання більш 45% оперованих у такий спосіб хворих. Причому можливо видужання не тільки пацієнтів із місцеворосповсюдженим пухлинним процесом, але і не менше 22,2% хворих з одиничними метастазами РПК у печінку, що перенесли її резекцію одномоментно з видаленням первинної пухлини. Отже, викопуючи комбіновані і розширені операції можна домогтися видужання порівняно великого числа осіб із поширеними формами раку. Для виконання комбінованих хірургічних втручань при місцево-поширених нормах РПК важливо проводити передопераційну променеву чи хіміотерапію, які з одного боку підвищують резектабельність пухлини, з другого боку покращують абластичність операцій. Для забезпечення цих ефектів вплив хіміопроменевої терапії можна підсилити за допомогою застосування модифікаторів (магнітотермія, гіпертермія, гіперглікемія, вживання метрагілу, лідокаіну та ін.) Оперативні втручання на прямої кишці ставляться до розряду найбільш травматичних. При цьому варто враховувати, що в багатьох хворих РПК є метаболічні порушення, що проявляються гіпо- і диспротеінемією, інтоксикацією, анемією, а також різноманітні супутні захворювання, що потребує поряд із всебічним обстеженням проведення ретельної інфузійної передопераційної терапії, що корегує ці стани. З моменту надходження пацієнтів у стаціонар їм призначають проносні засоби (15%) розчин сульфату магнію по 1 столовій ложці 6-8 разів у день, а при порушенні кишкової прохідності — додатково по 30 мл вазелінової олії 2-3 рази на день). Необхідно утримуватися від призначення сильнодіючих проносних типу касторової олії, тому що вони можуть викликати бурхливу перистальтику і призвести до перфорації кишки в області кишки, що стенозує просвіток, пухлини. У теперішній час, у провідних клініках світу відмовилися від очисних клізм і напередодні операції використовують оригінальний склад розчину на основі високомолекулярного поліетиленгліколю. Лаваж-розчин використовую у якості волемічного проносного за 18-20 часів до операції. При цьому пацієнт самостійно приймає Зл лаваж-розчину по 200 мл з інтервалом 20-30 хвилин. Випорожнення відбувається шляхом частих дефекацій. Засіб дозволяє спорожнити не тільки товсту, але і тонку кишку. При підготуванні до радикальних операцій із приводу раку прямої кишки немає необхідності придушення життєдіяльності кишкової мікрофлори. У передопераційному періоді антибіотики призначають лише при наявності клінічних проявів перифокального запалення. Питання про вибір виду операції при РПК дуже складаний і залежить від багатьох чинників: локалізації пухлини, макро- і мікроскопічної будови, ступеню поширеності пухлинного процесу та загального стану хворого. Клініко-анатомічні дослідження показали, що для дотримання принципів радикальності операції на прямій кишці достатньо відступити від нижнього полюсу пухлини на 2-5 см, а від верхнього полюсу — на 12 -15см. Отже, одним з основних чинників, що впливають на вибір засобу операції при РПК, є рівень розташування нижнього полюсу пухлини. До останнього часу в хворих на нижньоампулярний рак, незалежно від ступеню поширення пухлини, найбільше широко застосовуваним видом оперативного втручання є екстирпація, що включає видалення прямої кишки, заднього проходу .анальних сфінктерів із формуванням колостоми на передній черевній стінці.





У зв'язку з труднощами адаптації стомованих хворих до умов життя, що змінилися, на цей час розроблені нові підходи до лікування раку нижньоампулярного відділу прямої кишки, що обумовлюють вибір виду хірургічного втручання в суворій відповідності зі ступенем поширення пухлинного процесу. Зараз виконують багато видів операцій при злоякісних новоутвореннях нижньоампулярного відділу прямої кишки:

1. Черевно-промежинна екстирпація прямої кишки (Кеню-Майлса).

2. Типова черсвно-анальна резеція прямої кишки з низведенням ободової кишки (сигмовидна, нисхідна, поперечна) до анального каналу.

3. Передня (внутрішньоочеревинна) резекція прямої кишки.

4. Обструктивна резекція прямої кишки(Гартман).

5. Евісцерація таза.

6. Промежини а ампутація прямої кишки (за Локкарт-Муммері) Істотно простише вирішити питання про вибір засобу оперативного втручання при локалізації пухлини в середньоампулярному відділі прямої кишки. При розташуванні пухлини на відстані 7-9 см від краю заднього проходу операцією вибору є черевно-анальна резекція з низведенням ободової в анальний канал (операція Вальдоні, Тернбола). Поширена точка зору про те, що найбільше радикальною операцією при даній локалізації раку є черевно-промежинна екстирпація навряд чи в даний час доречна як з онкологічних позицій, так і з погляду можливої наступної соціальної і трудової реабілітації. Вважається, що більш ніж у 68% хворих РПК пухлина розташовується поза зоною замикального апарату прямої кишки і, отже, існують передумови його зберігання при дотриманні принципів радикальності в переважній більшості спостережень. Протипоказанням до виконання черевно-анальної резекції прямої кишки з низведенням ободової кишки в анальний канал може бути ускладнення раку сердньоампулярного відділу перифокальним запаленням з утворенням абсцесів і поринь в області пухлини, незадовільне кровопостачання ободової кишки, кишкова непрохідність,ожиріння, цукровий діабет. Передню резекцію прямої кишки виконують при розташуванні нижнього полюсу пухлини на відстані 10см та вище від краю заднього проходу. При цьому втручанні від нижнього краю пухлини необхідно відступити не менше ніж на 5 см, а від верхнього полюсу — на 12-15 см. Після видалення ураженого сегменту прямої і частини сигмоподібної кишки формується колоректальний анастомоз по типу кінець в кінець. При "високих" передніх резекціях звичайно формується дворядний або однорядний анастомоз нитками на а травматичній голці. При "низьких" передніх резекціях анастомоз зручніше накладати за допомогою апаратів, що зшивають. При використанні техніки подвійного прошивання (double-stapling anastamosis), що полягає в ушиванні кукси прямої кишки лінійним апаратом, а потім накладення колоректального анастомозу по типу кінець в кінець циркулярним апаратом, що зшиває- можливо достатньо легко виконати низьку передню резекцію з розташуванням анастомозу на 1-2 см вище зубцюватої лінії. Важливо підкреслити, що завжди необхідно перевірити його цілісність шляхом роздування кишки повітрям. Передня резекція протипоказана в хворих із явищами кишкової непрохідності.



У цьому випадку виконують операцію Гартмана, що полягає в ушиванні кукси прямої кишки наглухо і формуванні одностовбурової колостоми на передній черевній стінці.

Також можливо виконання черевно-анальної резекції прямої кишки, при якій ободова кишка замість низведення в анальний канал виводиться на переднюю черевну стінку у вигляді колостоми. Два останніх види операцій застосовуються винятково рідко, оскільки в даний час, поряд із питаннями радикальності, придаєтся велике значення функціональним результатам виконаних оперативних втручань у хворих РПК. Остаточний об'єм і вид оперативного втручання визначають після лапаратомії і ретельної ревізії органів черевної порожнини. Достатньо часто останнім часом для уточнення поширеності пухлинного процесу застосовують інтраопераційне ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, що по якості діагностики перевершує трансабдомінальні засоби ультрасонографії.

Як правило, використовується серединний розтин, що дозволяє оглянути усі відділи черевної порожнини і заочеревинного простору і без технічних утруднень виконати будь-який тип оперативного втручання на прямій кишці. Доведено, що під час мобілізації пухлини під впливом механічної травми відбувається дисемінація ракових клітин, а при наявності перифокального запалення і мікроорганізмів в основному лімфогенним і гематогенним шляхом. Тому варто дотримуватись правил абластики й антибластики, асептики й антисептики при виконанні названих операцій для профілактики розвитку ускладнень

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 33; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты