Перепухлинні захворювання шкіри

Передпухлинні захворювання шкіри важливо знати для визначення тактики днференційної діагностики раку шкіри та меланоми. Слід розрізняти так звані облігатні передраки, що звичайно переходять в рак (хвороба Боуена, пігментна ксеродерма, хвороба Педжета), і факультативні передраки (кератопреканцерози, ураження шкіри з незаживаючими виразками, норицями, рубцями, трофічними розладами, пов'язаними з різними фі­зичними і хімічними впливами).

Хвороба Боуена (дискератоз Боуена) Може виникати на різних ділянках шкіри. Однаково часто вражає чоловіків і жінок старших 20 років. Пухлина уявляє собою поодинокі або численні бляшки коричнево-червоного кольору з неправильними контурами. Поверхня бляшок вкрита лускою і кірками. В центрі деяких утворень може бути рубцювання. При їх злитті утворюються бляшки неправильної форми жовто-червоного кольору. Після зняття кірок, що вкривають бляшки, залишається сосочкового вигляду поверхня, а іноді гладенька, волога (екзематозний тип). В інших випадках бляшки вкриті гіперкератозними кірками (бородавчастий тип). Перебіг захворювання повільний, тривалий роками, проте захворювання як правило може закінчуватися розвитком раку, характерною особливістю якого є швидке метастазування в регіонарні лімфатичні вузли і віддалені органи.

Лікування хвороби Боуена переважно хірургічне: висічення пухлини, лазеротерапія та кріодеструкція.

Пігментна ксеродерма Зустрічається в молодому віці. В перші роки життя у дитини на відкритих ділянках шкіри у весняний або літній період виникають плями червоного кольору. Шкіра на цих ділянках робиться сухою, та лущиться.

В подальшому виникають атрофічні плями, телеангіоектазії, різні ступені пігментації у вигляді лентиго і веснянок. На окремих ділянках з'являються тріщини, гіперкератоз, бородавчасті розростання. Заключною фазою цих змін є розвиток раку шкіри.

Лікування пігментної ксеродерми симптоматичне. Ділянки, де виникає рак, слід піддавати електрокоагуляції в окремих випадках можливе променеве лікування (близькофокусна рентгенотерапія).

Хвороба Педжета. При цьому захворюванні найчастіше уражаються навколососкові зони молочних залоз. Проте приблизно п'ята частина пухлин спостерігається на шкірі інших ділянок (зовнішні статеві органи, сідниці, гомілки, лобок, промежина, пупок, спина, шия, ніс, щоки).

Захворювання проявляється екземоподібним поверхневим ураженням шкіри з утворенням темно-червоної, місцями вологої, місцями вкритої кірками поверхні. Рубцювання при цьому не відбувається, зона езкзематозного ураження поступово розширюється, супроводжується свербінням і печією.

Лікування хвороби Педжета переважно хірургічне: широке висічення пухлини із підлеглою клітковиною та фасцією.

Факультативні передраки шкіри.

До групи кератопреканцерозів можуть бути віднесені:

-стареча атрофія шкіри,

- с т а р е ч и й кератоз,

-шкірний ріг,

- к е р а т о а к а н т о м а.

Такі стани спостерігаються у осіб похилого віку за звичай на відкритих ділянках шкіри. Вони проявляються сухістю, зморшкуватістю шкіри з висівкоподібним лущенням і телеангіектазіями (при старечій атрофії) або утворенням жовтувато-бурого або блідо-рожевого кольору плям з шорсткуватою, бородавчастою поверхнею ( при старечому кератозі)

Старечий кератоз характеризується дистрофічними змінами шкіри у вигляді невеликих бляшок сірувато-жовтуватого кольору, що складаються з роговіючих пластів різної товщини. Суб'єктивно старечий кератоз супроводжується свербінням. При насильному відділенні гіпертрофічних бляшок з'являються краплі крові.

Лікування хірургічне: висічення пухлини, лазеротерапія та кріодеструкція.

Стареча атрофія шкіри проявляється потоншенням шкіри, її сухістю, зморшкуватістю, висівкоподібним лущенням і телеангіоетазіями.

Шкірний ріг уявляє собою новоутворення конусоподібної форми, що здіймається над поверхнею шкіри (від декількох міліметрів до декількох сантиметрів). Таке утворення має колір навколишніх тканин, але може бути і пігментованим. Верхівка утворення, внаслідок недостатнього кровообігу, може бути вкрита кірками або лускою. Локалізується на будь-якій ділянці шкіри, але частіше на шкірі обличчя і волосистої частини голови, рідше - на шкірі тулуба і кінцівок.

Лікування хірургічне.

Кератоакантома - своєрідна доброякісна пухлина епідермісу. Зустрічається переважно у осіб похилого віку на шкірі обличчя, шиї, кінцівок, рідше - на інших ділянках шкіри.

Клінічне уявляє собою щільну, екзофітну пухлину напівсферичної форми, що швидко росте, не більше 20 мм в діаметрі з кратероподібним заглибленням і ураженням у центрі, вкриту гіперкеротичною кіркою буровато-червоного кольору. Для пухлини характерний швидко прогресуючий ріст. Пухлина схильна до самовільної регресії.

Лікування хірургічне: висічення пухлини, лазеротерапія та кріодеструкція.

Факультативними передраками шкіри також є виразки і рубці, що тривалий час не заживають, поява виразок в ділянках старих післяопераційних рубців, поблизу нориць, а також на фоні вівчанки, гум і рубців сифілітичного походження.

Розвиток раку шкіри також можливий на фоні гум і рубців сифілітичного походження, екземи, бластомікозу, псоріазу.

Злоякісні пухлини шкіри. Ці пухлини складають 12—14% усіх злоякісних новоутворень і за частотою розподіляються в порядку зменшення наступним чином: рак, меланома, саркома шкіри. Захворюваність населення України раком шкіри на початок 1999 року складала 40,4, а смертність - 2.7 випадків на 100 тис. населення.