ЛЕКЦІЯ 12. КЛАС РИБИ (ХРЯЩОВІ ТА КОСТИСТІ).

Хрящовіриби (акулиіскати) мають ряд прогресивних ознак порівняно з круглоротими і безчерепними: парні грудні та черевні плавці; хрящовий внутрішній скелет; щелепи; внутрішнє запліднення (рис.34).

Форма тіла в акул торпедоподібна, у скатів — сплющена в спинно черевному напрямку. Є плавці: парні черевні та грудні, непарні
спинний і хвостовий. Шкіра хрящових риб виділяє слиз, який запобігає проникненню крізь покриви бактерій і зменшує тертя під
час руху (рис.35).

Скелет утворений хрящовою тканиною, часто насиченою солями Кальцію, що надає їй міцності. Скелет підрозділяється на хребет, череп, скелет плавців та їхніх поясів. Хребет має два відділи:
тулубний і хвостовий. Хорда зберігається протягом усього життя
у вигляді тонкого тяжа в центрі тіл хребців і заповнює простір між
ними.

Череп складається з двох відділів — мозкового та вісцерального. Мозковий череп майже повністю прикриває головний мозок.
Вісцеральний череп утворений зябровими дугами — опорою для
дихального апарату, і щелепами — зябровими дугами, видозміненими у зв'язку з активним способом життя.

Пояс передніх кінцівок (плечовий) представлений хрящовою
дугою, пояс задніх кінцівок (тазовий) — непарною хрящовою пластинкою

Вільні плавці утворюються з рядів хрящів.

Мускулатура хрящових риб складається з окремих м'язових
сегментів.

Нервова система і органи чуття. Головний мозок хрящових риб
має ті ж п'ять відділів, що й круглороті, проте кількість нервових
клітин у кожному з них істотно зростає. Великого розвитку досягають передній мозок і мозочок. З органів чуття провідним є орган
нюху. Очі в акул розвинені добре, дозволяють розрізняти контури
предметів на відстані 10—15 м. Орган слуху представлений внутрішнім вухом, орган рівноваги — трьома напівкруглими каналами. Бічна лінія складається із скупчення чутливих клітин на тулубі й голові.

Більшість акул — хижаки. Органом захоплення і утримання
здобичі є щелепи. Вони наділені декількома рядами гострих зубів
різноманітної форми. З ротової порожнини їжа потрапляє в глотку,
яка має зяброві щілини. З глотки харчові часточки рухаються в короткий стравохід і далі в об'ємний шлунок. Тут їжа поволі (до 5 діб)
перетравлюється. Із шлунка бере початок товста кишка, де відбува-
ються завершальні етапи травлення і процес всмоктування. Кишка
мас внутрішній виріст — спіральний клапан, що значно збільшує всмоктувальну поверхню. У просвіт кишки відкриваються протоки печінки й підшлункової залози. Неперетравлені залишки через
пряму кишку потрапляють у клоаку й виводяться назовні.

Органами дихання є зябра. У більшості акул і скатів глотка
пройнята п'ятьма парами зябрових щілин. Кожна щілина утворена
зябровою перегородкою, прикріпленою до відповідної хрящової зябрової дуги. Зябра являють собою зяброві пелюстки, що знаходяться по обидва боки від зябрової перегородки. Вода постійно омиває
зяброві пелюстки, густо обплетені капілярами.

Кровоносна система замкнена. Як і в круглоротих, через серце хрящових риб проходить тільки венозна кров. Скороченнями
шлуночка вона просувається до капілярів зябер, де збагачується
киснем. Далі кров збирається в спинну аорту і розноситься нею по
всьому тілу. У хвостовому відділі вона входить у канал, утворений
нижніми дугами хребців, і називається хвостовою артерією.

Видільна система хрящових представлена парою тулубних
нирок. Кожна нирка містить безліч нефронів, що складаються
з капсули і канальців. У нефроні відбувається фільтрація принесеної з кров'ю рідини і реабсорбція потрібних організму речовин. Канальці зливаються з утворенням сечоводу, який відкривається, в клоаку.

Статеві залози парні. У самців сім'яники мають власні вивідг.
ні протоки — сім'япроводи, які відкриваються в клоаку. Черевні
плавці у самців акул виконують функцію парувального органу.
У самок гамети з яєчника потрапляють у яйцепроводи, де і відбувається внутрішнє запліднення.

Розвиток прямий. Іноді спостерігається яйцеживородіння;
(у катрана), коли ембріон розвивається за рахунок зацасів яєчного жовтка, але в яйцепроводах матері. Деякі види (скат, хвостокол, акула-молот) живородні (рис.36). У них утворюються вирости яйцепроводу, крізь які зародок одержує поживні речовини з організму матері.

Клас Кісткові риби. У кісткових риб з'являється ряд прогресивних ознак:

1) у скелеті хрящова тканина частково або повністю замінюється
кістковою; ..

2) виникає зяброва кришка, що прикриває ззовні зяброву порожнину;

3) розвивається плавальний міхур, який дозволяє утримувати
тіло риби в товщі води без додаткових енергетичних витрат.

Шкіра складається з епідермісу і дерми, виділяє багато слизу.
Захисні утворення — луски — є кістковими пластинками, хоча відомий і ряд перехідних варіантів.

Скелет у кісткових риб має ті ж відділи, що й у хрящових. Хребет складається з безлічі хребців; у деяких примітивних видів хорда зберігається, а тіла хребців не формуються (дводишні, осетрові).
Від тіл грудних хребців відходять поперечні відростки, до яких
кріпляться тонкі ребра. Мозковий череп повністю закриває головний мозок. Вісцеральний череп складається із зябрових дуг і щелеп. Пояс грудних плавців з'єднується з черепом. Непарні плавці
утворені з радіальних променів (кісткових або хрящових) (рис.37).

Головний мозок складається з п'яти відділів. Мозочок і передній мозок добре розвинені. Органи чуття організовані за схожим із

хрящовими рибами принципом. Бічна лінія має складнішу будову.

Об'єкти живлення кісткових риб украй різноманітні. Видом
їжі визначаються особливості будови травної системи, але в цілому у кісткових риб є тенденція до збільшення довжини травного
тракту. Зуби розташовані на щелепах, можуть бути різного розміру і форми, можуть бути відсутніми (багато коропових). З ротової
порожнини їжа потрапляє в глотку, стравохід і далі — у шлунок.
Залози шлунка секретують хлоридну кислоту і деякі ферменти.
Кишечник диференційований -на тонку, товсту та пряму кишку.
У першу відкриваються протоки печінки й підшлункової залози.
Пряма кишка закінчується анальним отвором.

У кісткових риб з'являються зяброві кришки, які захищають
зябра і беруть участь у диханні. У багатьох представників класу
є додаткові органи дихання. До них належать шкіра, плавальний
міхур, легені — вирости черевного боку стравоходу (дводишні).
Види, що живуть у воді з низьким вмістом кисню, заковтують повїтря ротом.

Кровоносна система влаштована так само, як і у хрящових риб.
У дводишних у зв'язку з утворенням легенів з'являється друге коло кровообігу.

Видільна система представлена тулубними нирками. Основний
продукт виділення — амоніак, мінорний — сечовина.

Чоловічі та жіночі статеві органи парні. Запліднення зовнішнє. Самець виділяє в зовнішнє середовище сперму, яка запліднює ікру.
У зв'язку з цим більшості кісткових риб притаманна дуже висока
плодючість.