ЛЕКЦІЯ 14. КЛАС ПТАХИ.

Еволюційні особливості будови:

1) поява чотирикамерного серця і повне відділення артеріального
кровотоку;

2) набуття теплокровності — здатності підтримувати постійну
температуру тіла незалежно від умов навколишнього середовища.

Птахи оволоділи повітряним середовищем, і всі особливості їх
організації спрямовані на пристосування до польоту (рис.40). Передні кінцівки перетворені на крила, хребці тулубного відділу зростаються
в єдину кістку — опору для плечового поясу, а груднина утворює виріст (кіль), який служить місцем прикріплення сильної грудної
мускулатури. Кістки черепа тонкі й легкі — це необхідно для переміщення центру ваги до центру тіла. Подвійне дихання і підвищена активність травних ферментів забезпечують збереження високої температури тіла та високої швидкості роботи м'язів.

Шкіра позбавлена залоз. Виключення складає куприкова залоза, жироподібний секрет якої, особливо у водоплавних, призначений для змазування пір'я, надання йому еластичності та незмочуваності. Пір'я — похідне шкіри; воно вкриває більшу частину тіла
птахів і поділяється на контурне, пухове та ниткоподібне.

Контурні пера представлені маховими перами першого, другого і третього порядків — вони розташовані на крилі і забезпечують
політ; покривними — вкривають крило зверху і знизу; рульовими — локалізовані на хвості — беруть участь у маневрах. Основою
контурного пера є роговий стрижень, оточений опахалом, і очин,
занурений у дерму. Опахало складається з борідок першого порядку, розташованих паралельно одна одній, від яких відходять борідки другого порядку з гачечками (рис.41).

Пухові пера знаходяться під контурними. Вони не мають суцільного опахала і виконують теплоізоляційну функцію.

Ниткоподібні пера розташовані в куточках рота багатьох комахоїдних птахів (наприклад, ластівок) і є органами дотику.

Доглядаючи за своїм пір'ям, птах розгладжує його дзьобом,
змащує секретом куприкової залози, відновлюючи взаємне розташування борідок першого і другого порядків (рис.42). Зношене пір'я періодично замінюється новим.

Череп птахів легкий, має великі очні ямки. Щелепи значно
зредуковані та позбавлені зубів. Верхня щелепа вкрита роговим наддзьобком, а нижня — піддзьобком. Обидві є рухливими щодо
мозкового черепа. Хребет складається з п'яти відділів: шийного,
грудного, поперекового, крижового і хвостового. Шийний відділ
дуже рухливий, представлений 11—25 хребцями. Відростки шийних хребців утворюють канал для судин і нервів. Хребці грудного,
поперекового, крижового та частково куприкового відділів зростаються.

Від грудних хребців відходять ребра, нижні кінці яких з'єднуються з грудниною. На груднині розміщений кіль (немає у страусоподібних), який є

місцем прикріплення грудної мускулатури.

Пояс передніх кінцівок утворений лопатками, коракоїдами та
ключицями, що зростаються у вилочку. Передні кінцівки складаються з плечової, ліктьової та променевої кісток; частина кісток
зап'ястка зливається з п'ястком, а пальці піддаються редукції. Тазовий пояс утворений трьома зрощеними кістками (сідничною, клубовою, лобковою) і міцно сполучений з хребтом, будучи опорою для
нижніх кінцівок, на які припадає вага тіла під час ходьби. Кістки
трубчасті, заповнені повітрям, що полегшує їхню вагу (рис.43).

Головний мозок добре розвинений. Великих розмірів досягає
мозочок. Зір виконує важливу роль у житті птахів. Орган слуху
складається з внутрішнього (завитка), середнього (порожнина з однією слуховою кісточкою, сполученою з барабанною перетинкою)
і зовнішнього (слуховий прохід зі шкірними складками) відділів.
У птахів добре розвинені органи дотику і смаку; нюх слабкий.

Форма і розміри дзьоба визначаються способом живлення. Різноманітна форма та розміри язика. Секрет слинних залоз змочує
їжу, але не містить травних ферментів. З ротової порожнини їжа
потрапляє в стравохід, який у багатьох птахів (голубів, папуг)
розширяється в зоб. Далі йде шлунок, що складається зазвичай
з двох відділів — залозистого та мускульного. Стінки залозистого
шлунка виділяють травні ферменти. У м'язовому шлунку частково переварена їжа перетирається, чому сприяють камінчики, які
проковтнув птах. Кишечник диференційований на відділи — тонку, товсту та пряму кишку. Підшлункова залоза й печінка добре
розвинені.

Повітря потрапляє в легені через дихальні шляхи — гортань,
трахею, бронхи. Дихальна поверхня легенів дуже велика. Крім того,
від бронхів відходять вирости — повітряні мішки. Вони знаходяться в грудній, черевній порожнині, заповнюють порожнини кісток.
Основна функція — забезпечення подвійного дихання. Коли крила
піднімаються — грудна клітка розширюється і повітря засмоктується в легені та повітряні мішки. Опускання крил призводить до
стиснення грудної клітки, виходу повітря з легень і надходження
в них повітря з повітряних мішків. Подвійне дихання дозволяє інтенсивно забезпечувати працюючі грудні м'язи киснем.

Серце велике, чотирикамерне. У праве передсердя надходить
венозна кров від усього тіла, а з правого шлуночка до легенів ідуть
легеневі артерії. У ліве передсердя відкриваються легеневі вени,
які несуть насичену киснем кров. У разі скорочення лівого шлуночка артеріальна кров крізь праву дугу аорти потрапляє до внутрішніх органів. Редукція лівої дуги аорти дозволила повністю
розділити артеріальну та венозну кров і підвищити кількість кисню, що доставляється до тканин.

Видільна система представлена тазовими нирками. Від кожної
нирки відходить сечовід, який відкривається в клоаку. У птахів,
як і в більшості рептилій, продуктом виділення є не сечовина, а сечова кислота. Птахи, які п'ють солону воду (пелікан, чайки, буревісник) мають додаткові органи виділення — носові залози, крізь
які виводиться надлишок солей.

Статеві органи самця представлені сім'яниками; сім'явивідні протоки відкриваються в клоаку. Органів парування немає —
сперма потрапляє в статеві шляхи самки під час дотику клоак
птахів. У самок розвиваються лише лівий яєчник і яйцепровід,
що пов'язано, очевидно, з відкладанням великих яєць. Під час
проходження заплідненої яйцеклітини по яйцепроводу навколо неї формуються яєчні оболонки.

Яйця птахів мають великий запас жовтка (джерело поживних речовин длязародка) і білка (джерело води). На одному з полюсів яйця є повітряна камера, що містить запас повітря (рис.44).

За способом розвитку пташенят види птахів поділяють на виводкових і нагніздних. Пташенята виводкових птахів (журавлі, гагари, чайки, фламінго) відразу після виходу з яйця можуть самостійно пересуватися, а деякі здатні розшукувати їжу. Молоді нагніздні птахи (дятли, пелікани, голуби, зозулі) виходятьз яйця із слаборозвиненою мускулатурою кінцівок, неопушені,сліпі. Ці пташенята абсолютно безпорадні й перший час життя проводять у гнізді (рис.45).

Розвиток крила як засобу до польоту допомагає хижим птахам в пошуках та ловлі здобичі (рис.46).