Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


На підприємстві 4 страница




− оперативну документацію;

− систему організації ведення, збереження, внесення змін у нормативну документацію.

Основним носієм інформації в позамашинному середовищі є документи (наряди, акти, накладні, рахунки або регістри, відомості тощо).

Усі документи, які стосуються ІС, можна розбити на вхідні і вихідні (результатні).

Вхідна документація містить первинну, необроблену інформацію, що відображає стан об’єкта управління та заповнюється вручну або за допомогою технічних засобів. Вихідна документація охоплює зведено-групові дані, одержані в результаті автоматизованого оброблення.

Вхідні документи у свою чергу діляться на оперативні та нормативно-довідкові. Оперативні відображають факти фінансово-господарської діяльності підприємства. Ця інформація змінюється за кожної фіксації. До оперативних документів належать накладні, платіжні документи, прибуткові документи, видаткові тощо.

Вихідні документи формуються у процесі автоматизованого оброблення та видаються як результат. Вихідні документи мають свою класифікацію:

− призначені кінцевому користувачеві;

− які використовуються інформаційною системою для розв’язання інших задач (транзити);

− які використовуються для розв’язання задач на наступному стані.

Вихідна інформація охоплює звітно-згруповані дані, одержані в результаті автоматизованого оброблення, головним чином, на друкованому пристрої ЕОМ.

До вихідних зведень висуваються такі вимоги. Склад показників, які в них містяться, повинен бути достатнім для управлінських цілей. Особлива увага зосереджується на достовірності даних, які відображаються, їх логічному розміщенні. Звіти повинні видаватися в зазначені терміни, в регламентному режимі, відповідаючи на запит. Усе це дає можливість одержати на ЕОМ готову вихідну форму, яка має юридичну силу та придатна для використання на будь-якому рівні управління.

Розроблення форм первинних і зведених документів виконується на стадії складання робочого проекту автоматизованого оброблення економічної інформації та знаходить відображення у проектній документації, пов’язаній із розробленням інформаційного забезпечення.

Нормативно-довідкові документи належать до умовно-сталої інформації та містять матеріальні, трудові, технологічні й інші норми та нормативи, ціни, а також усі довідкові дані (П.І.Б., найменування тощо). На основі цих документів здійснюється первинне формування файлів нормативно-довідкової інформації (НДІ), що утворюють нормативно-довідкову базу інформаційної системи. До нормативно-довідкових документів належать довідники, класифікатори, номенклатури-цінники тощо.

Схема створення позамашинної ІБ наведена на рис.2.1.2

 

 

Рисунок 2.1.2 - Схема створення позамашинної ІБ

 

3 Носії інформації, їхній склад та характеристика

 

Інформація (дані) під час руху та перетворення (обробки) завжди розміщується на певних носіях. Кожний носій даних — це матеріальний об'єкт, який містить відомості, доступні лише людині, або лише ЕОМ, або одночасно і людині і ЕОМ.

Отже, носії інформації являють собою засоби реєстрації та збереження даних, які забезпечують зв'язок між інформацією та людиною, інформацією та ЕОМ, людиною та ЕОМ. Останнім часом носіями інформації називають переважно пристрої, призначені для зберігання файлів даних у комп'ютерних системах, відрізняючи їх від пристроїв для введення-виведення інформації та пристроїв для обробки інформації.

Усі носії економічної інформації можна класифікувати за кількома ознаками.

Паперові носії є найпростішими, традиційними, але серед них можна виділити зовсім різні групи.

Насамперед слід виділити первинні документи і табуляграми (носії результативних даних). Останні складають на машинах і інколи називають машинограмами. За конструктивним виконанням розрізняють бланкові і рулонні паперові носії. За способом запису вони можуть бути рукописними, друкованими, а за способом формування – ручної і автоматичної підготовки.

До носіїв ручної підготовки передусім належать рукописні (звичайні або спеціалізовані) документи, призначені для реєстрації первинних даних, які відображають певні кількісні і якісні характеристики об’єкта управління, результати виконання господарських і інших операцій, і мають юридичне значення.

За формою сигналу, який використовується для запису даних, розрізняють аналогові та цифрові носії. Для перезапису інформації з аналогового носія на цифровий чи навпаки необхідно застосовувати аналогово-цифрове чи цифро-аналогове перетворення сигналу.

За призначенням розрізняють носії:

− для використання на різних пристроях

− вмонтовані у певний пристрій

За стійкістю запису і можливістю перезапису:

− постійні запам'ятовуючі пристрої (ПЗП), вміст яких не може бути змінено кінцевим користувачем (наприклад, CD-ROM, DVD-ROM). ПЗП в робочому режимі допускає тільки зчитування інформації.

− записувані пристрої, у які кінцевий користувач може записати інформацію тільки один раз (наприклад, CD-R,DVD-R, DVD+R, BD-R).

− перезаписувані пристрої (наприклад, CD-RW, DVD-RW, DVD+RW, BD-RE, магнітна стрічка тощо).

− оперативні пристрої забезпечують режим запису, зберігання й зчитування інформації в процесі її обробки. Швидкі, але дорогі ОЗП (SRAM, статичні ОЗП) будуються на основі тригерів, повільніші, але дешеві різновиди (DRAM, динамічні ОЗП) будуються на основі конденсатора. В обох видах оперативної пам'яті інформація зникає після відключення від джерела струму. Динамічні ОЗП потребують періодичного оновлення вмісту - регенерації.

За фізичним принципом

− перфораційні (з отворами або вирізами) - перфокарта, перфострічка

− магнітні - магнітна стрічка, магнітні диски

− оптичні - оптичні диски CD, DVD, Blu-ray Disc

− магнітооптичні - Магнітооптичний компакт-диск (CD-MO)

− електронні (використовують ефекти напівпровідників) - карти пам'яті, флеш-пам'ять

За конструктивними (геометричними) особливостями

− дискові (магнітні диски, оптичні диски, магнітооптичні диски)

− стрічкові (магнітні стрічки, перфострічки)

− барабанні (магнітні барабани)

− карткові (банківські картки, перфокарти, флеш-карти, смарт-картки)

Іноді носіями інформації також називають об'єкти, читання інформації з яких не потребують спеціальних пристроїв – наприклад паперові носії.

 

4 Поняття, склад уніфікованої системи первинної документації підприємства і вимоги до неї

 

Уніфікована система документації – це раціонально організований комплекс взаємопов'язаних документів, що відповідають єдиним правилам і вимогам, і зміст інформації, який необхідний для оптимізації управління на різних рівнях на основі застосування економіко-математичних методів і засобів обчислювальної техніки.

Первинні облікові документи вміщують інформацію, яка відображає стан управлінських параметрів об'єкта: дані про надходження матеріалів, відвантаження готових виробів, забезпечення підприємства, нарахування заробітної плати, наявність браку.

Уніфікована система первинної облікової документації повинна забезпечити раціональну організацію первинного обліку в галузях народного господарства. Державний стандарт встановлює загальні вимоги до змісту і форм уніфікованих документів.

Система документації первинного обліку включає такі основні форми:

- облікові акти;

- відомості обліку виробітку і заробітної плати;

- рапорти про виробіток;

- журнали з обліку;

- інвентаризаційні описи;

- накладні;

- табелі з урахування робочого часу;

- вимоги;

- накази щодо обліку особового складу;

- лімітно-заборні карти обліку/відпуску сировини і матеріалів.

Правильно розроблена документація дозволяє значно скоротити об'єм робіт із реєстрації вихідних даних і підготовки машинних носіїв.

Проектування первинних документів зводиться до змін існуючих форм, які не відповідають вимогам машинної обробки. При цьому складаються таблиці, що вміщують перелік існуючих форм первинних документів за кожною функціональною підсистемою із зазначенням виду документа, періодичності його складання, найменування вхідних реквізитів і їх значення. Потім аналізуються всі відомості, які підлягають внесенню в проектуючу форму документа.

Проектування первинного документа має таку послідовність:

1. Виявляються реквізити, які потрібні для внесення в документи за кожною функціональною підсистемою, склад реквізитів визначається постановкою завдання.

2. Із загального обсягу необхідної інформації за кожною підсистемою відбирається коло реквізитів для конкретної форми документа.

3. Обрані реквізити поділяються на дві групи; ті, що переносяться на машинний носій, і ті, що не переносяться на машинний носій.

4. Здійснюється проектування ескізів форми первинного носія інформації.

5. Форми первинних документів уточнюються, кресляться на бланках стандартного розміру і замовляються в типографії.

Проектування ескізів первинних документів ведеться з урахуванням розташування реквізитів у відповідних зонах. Будь-який бланк документа можна розбити на зони, які призначені для запису певних груп реквізитів, що мають логічну або математичну залежність і пов'язані з обробкою або заповненням. Окремі зони документа можуть бути побудовані за лінійною, анкетною або табличною формою.

При проектуванні первинних документів необхідно враховувати вимоги, які ставляться до них у зв'язку з машинною обробкою і використанням в АСМП:

1. Реквізити повинні розміщуватись на бланку в певній послідовності: довідково-групові реквізити-ознаки, сталі для групи документів; довідково-групові змінні реквізити-ознаки і реквізити основи.

2. Реквізити, які переносяться на машинний носій, повинні бути обведені потовщеною лінією (0,7–1,0 мм); їх необхідно групувати і виділяти в спеціальні зони.

3. З первинних документів необхідно виключити постійну інформацію (довідкову, розцінкову, нормативну, планову), а також вихідні показники, які можуть, бути отримані в результаті обробки. Вихідні дані допускається включати в зони для даних, які не підлягають машинній обробці. Постійна інформація в АСМ розміщується в зовнішній пам'яті ЕОМ і використовується у міру необхідності для вирішення комплексу завдань. Виконання цих вимог істотно скорочує форми документів, їх заповнення й обробку, а також підвищує надійність інформації.

Уніфікація первинної документації. Документи, що відображають однорідні операції, повинні мати певний склад реквізитів і однакову визначену послідовність їх розміщення на бланку. Уніфіковані форми документів повинні створюватися на всіх рівнях управління. Це забезпечить інформаційну єдність АСМ різних рівнів.

 

Контрольні питання

1 Надайте визначення інформаційного забезпечення та інформаційної бази

2 Охарактеризуйте позамашинну базу підприємства

3 Які Вам відомі носії інформації?

4 Що таке уніфікована система первинної документації підприємства і які вимоги висуваються до неї?

 


Тема 2.2 Організація машинної інформаційної бази

 

План

1 Поняття машинної інформаційної бази. Особливості розміщення інформації на машинних носіях

2 Уніфікація і стандартизація документації в АСУ

3 Організація баз і банків даних автоматизованої інформаційної системи. Ресурси баз даних

4 Схема формування інформаційної моделі

5 Етапи проектування бази даних

6 Рівні моделювання при розробці БД

7 Технологія аналізу предметної області

8 Концептуальна модель. Правила побудови концептуальної моделі

9 Фізична модель БД

10 Введення в реляційні БД. 12 правил Кодда

11 Компоненти РБД

12 Властивості відносин

 

1 Поняття машинної інформаційної бази. Особливості розміщення інформації на машинних носіях.

 

Машинна інформаційна база охоплює всі види спеціально організованої інформації, представленої у вигляді, зручному для сприймання технічними засобами. Це файли (масиви), бази даних (БД), банки даних (БнД), бази знань, а також їх системи.

За змістом внутрішньомашинне інформаційне забезпечення (ІЗ) — це сукупність фактичних зведень, що використовуються в господарській діяльності об’єкта. Склад і структура внутрішньомашинного інформаційного забезпечення визначаються способами організації файлів, баз і банків даних, взаємодією між ними, розвитком їх у часі.

Пофайлова організація ІЗ — це формування різних масивів. Класифікувати їх можна за різними ознаками: за змістом, способами використання, призначення, методом організації.

Файл — це сукупність однорідної інформації складу та послідов­ності полів, записаної на магнітному диску з присвоєнням імені.

Термінологічно поняття «масив» і «файл» близькі за змістом.
Це — сукупність однорідної жорстко організованої та пойменованої інформації. Для ідентифікації кожному файлу під час його запису присвоюється ім’я та розширення, що уточнює різновид­ність файла.

За змістом виокремлюють масиви даних і програмні масиви.

Програмні масиви описують процеси роботи з даними та входять у підсистему програмного забезпечення.

Масиви даних є основною частиною внутрішньомашинного інформаційного забезпечення. Призначення масивів залежить від задач, що стоять перед інформаційними технологіями та відображають їх специфіку.

Усі види масивів складають інформаційний фонд комп’ютер­ної системи, динамічну сукупність взаємопов’язаних елементів інформації. Створення єдиного інформаційного фонду забезпечує систематизацію та уніфікацію показників, дає змогу встановити термінологічну єдність, однозначність опису та зв’язок між показ­никами у внутрішньомашинному інформаційному забезпеченні.

За внутрішньою організацією файли даних складають сукупність записів однакової структури. Структура запису файлу складається із заданої послідовності полів певного типу даних і довжини. Така структура файлу визначається на етапі постановки задач.

 

2 Уніфікація і стандартизація документації в АСУ

 

Розвиток систем автоматизованої обробки інформації вимагав уніфікації та стандартизації всієї документації, призначеної для відображення економічної інформації. Уніфікацію документації було проведено в державному масштабі в 1970-х роках. Так, постановою Держкомітету стандартів «Уніфіковані системи документації, які використовуються в АСУ» визначено вимоги до уніфікованої системи документації (УСД). Вона охоплює комплекс взаємопов’язаних документів, що відповідають єдиним правилам і вимогам побудови. До складу УСД входить облікова, звітно-статистична, фінансова, банківська, розрахунково-платіжна та інша інформація. Кожному документу присвоєно код відповідно до загальнодержавного класифікатора управлінської документації (ОКУД).

Уніфікація поставила такі вимоги до документів:

- стандартна форма побудови;

- пристосування до автоматизованого оброблення;

- мінімізація показників;

- крім дублювання;

- охоплення всіх складових для цілей управління показників.

Документація, яка діє у фінансово-кредитних установах, є пов­ністю уніфікованою для всіх організацій. Що стосується первинної документації для бухгалтерського обліку, то створити повністю уніфіковані системи документації на всіх ділянках поки що не можна з причин різноманіття галузевих форм і методик для деяких ділянок обліку.

Так, для обліку основних засобів, фінансових операцій створено єдині для всіх підприємств міжгалузеві уніфіковані документи. Для праці та заробітної плати, обліку матеріалів розроблено галузеві типові форми документів, які пристосовуються до чинних облікових методик і конкретної галузі.

Вимоги до уніфікованої документації вимагають мати стандартну форму побудови документів, що передбачає виокремлення в документі трьох частин: заголовкової, змістової, оформ­лювальної.

На попередній стадії проектування автоматизованого оброблення вивчаються всі види і форми первинних документів, що використовуються для розв’язування задач обліку. При цьому виявляються уніфіковані документи, а також з’ясовується можливість заміни чинних документів уніфікованими. Коли такої можливості немає, здійснюється розроблення нових первинних документів, тобто заміна чинних документів новими, пристосованими до автоматизованого оброблення. Цю роботу виконують спеціалісти з автоматизації спільно з користувачами.

 

3 Організація баз і банків даних автоматизованої інформаційної системи. Ресурси баз даних

 

Для задоволення інформаційних потреб усіх користувачів в ІС існує банк даних (БнД).

До складу БнД входять такі складові: сукупність технічного та програмного забезпечення, база даних, СУБД, словник даних, адміністратор БД. Головні складові банку даних — база даних і програмний продукт, який називається системою управління базою даних (СУБД).

Система управління базами даних (СУБД) — це програмні засоби, за допомогою яких можна створювати бази даних, поповнювати їх та працювати з ними.

Банк даних (БнД) — це автоматизована система, сукупність інформаційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує зберігання, нагромадження, оновлення, пошук і видачу даних.

База даних (БД) — інформаційна модель, що дозволяє в упорядкованому виді зберігати дані про групу об'єктів з однаковим набором властивостей або поіменовану сукупність структурованих даних (предметної області). БД забезпечує зручну взаємодію та швидкий доступ до даних.

В основу організації БД покладено принцип єдності, тобто БД повинна бути єдиною. На всіх етапах життєвого циклу БД складається з двох компонентів: структури та даних. На різних рівнях опису БД її структура зображується:

- на інфологічному рівні (сутність — зв’язок);

- на датологічному рівні вона може бути однією з моделей даних — ієрархічною, мережевою, реляційною, об’єктно-орієтова­ною, об’єктно-реляційною, багатовимірною, змішаною;

- на фізичному рівні (структура файлів даних і допоміжних файлів).

Більшість баз даних мають табличну структуру.

Файли даних також складаються зі структури та даних. Структура охоплює такі компоненти: ім’я поля, тип поля, довжина поля. Дані — це компонент БД, над яким виконуються в ІС дії.

Використання принципів бази та банку даних передбачає організацію зберігання інформації у вигляді БД, де всі дані зібрано в єдиному інтегрованому середовищі, і до інформації як важливого ресурсу забезпечено широкий доступ користувачів. Така організація даних усуває цілий ряд проблем:

- відпадає потреба в кожній прикладній програмі детально вирішувати питання організації файлів;

- усуває багаторазове введення та дублювання одних і тих самих даних;

- не виникає проблеми зміни прикладних програм у зв’язку із заміною фізичних пристроїв або зміни структури даних;

- підвищує рівень надійності та захищеності інформації;

- зменшує надлишок даних.

Технологія баз і банків — провідний напрям організації внутрішньомашинного інформаційного забезпечення. Розвиток технологій баз і банків даних визначається рядом чинників: ростом інформаційних потреб користувачів, вимогами ефективного доступу до інформації, появою видів масової пам’яті, збільшенням її об’ємів, новими засобами та можливостями в галузі комунікації.

База даних — це динамічний об’єкт, який змінює значення зі зміною стану предметної сфери, яка відображається (зовнішніх умов стосовно бази).

Словник метаданих сам по собі є БД і містить інформацію про саму БД, є інструментом адміністратора БД і БнД та відіграє особливу роль. Адміністратор БД (АБД) — особа або група осіб, які відповідають за загальне керування БД. Важливе завдання адміністратора БД — захист даних від злому, несанкціонованого та некомпетентного доступу.

Для виконання функції адміністратора в СУБД передбачено різні службові програми. Адміністрування БД передбачає виконання функцій для забезпечення надійної та ефективної роботи бази даних, задоволення інформаційних потреб користувача, відображення в БД динаміки предметної сфери.

До обов’язків адміністратора БД належать: визначення інформаційного змісту БД, структури зберігання та стратегії доступу, взаємодія з користувачами, визначення контролю повноважень процедур перевірки вірогідності даних, а також стратегії даних, керування ефективністю БД.

 

4 Схема формування інформаційної моделі

 

При створенні проекту інформаційної системи для проектування її бази даних варто визначити:

1. Об'єкти інформаційної системи (сутності в концептуальній моделі);

2. Їхні властивості (атрибути);

3. Взаємодію об'єктів (зв'язку) і інформаційні потоки усередині й між ними.

При цьому дуже важливий аналіз існуючої практики реалізації інформаційних процесів і нормативної інформації (законів, постанов уряду, галузевих стандартів), що визначають необхідний обсяг і формат зберігання й передачі інформації. Якщо радикальної перебудови сформованого інформаційного процесу не передбачається, варто враховувати наявні форми зберігання та обробки інформації у вигляді журналів, відомостей, таблиць і т.п. паперових носіїв.

Однак попередньо необхідно виконати аналіз можливості переходу на нові системи обліку, зберігання й обробки інформації, можливо, виходячи з наявних на ринку програмних продуктів-аналогів, розроблених великими інформаційними компаніями й частково або повністю відповідному поставленому завданню.

Схема формування інформаційної моделі представлена на рис.2.2.1

 

 

Рисунок 2.2.1 - Схема формування інформаційної моделі

 

Концептуальна модель - відображає інформаційні об'єкти, їхні властивості й зв'язки між ними без вказівки способів фізичного зберігання інформації (модель предметної області, іноді її також називають інформаційно-логічною або інфологічною моделлю). Інформаційними об'єктами звичайно є сутності - відособлені об'єкти або події, інформацію про які необхідно зберігати, що мають певні набори властивостей - атрибути.

Фізична модель - відбиває всі властивості (атрибути) інформаційних об'єктів бази й зв'язки між ними з урахуванням способу їхнього зберігання - використовуваної СКБД.

Внутрішня модель - база даних, що відповідає певній фізичній моделі.

Зовнішня модель - комплекс програмних й апаратних засобів для роботи з базою даних, що забезпечує процеси створення, зберігання, редагування, видалення й пошуку інформації, а також вирішальні завдання виконання необхідних розрахунків і створення вихідних друкованих форм.

 

5. Етапи проектування бази даних

 

1. Концептуальне проектування - збір, аналіз і редагування вимог до даних. Для цього здійснюються наступні заходи:

- обстеження предметної області, вивчення її інформаційної структури;

- виявлення всіх фрагментів, кожний з яких характеризується користувальницьким поданням, інформаційними об'єктами й зв'язками між ними, процесами над інформаційними об'єктами;

- моделювання й інтеграція всіх подань.

По закінченні даного етапу одержуємо концептуальну модель, інваріантну до структури бази даних. Часто вона представляється у вигляді моделі «сутність-зв'язок».

2. Логічне проектування - перетворення вимог до даних у структури даних. На виході одержуємо СКБД-орієнтовану структуру бази даних і специфікації прикладних програм. На цьому етапі часто моделюють бази даних стосовно до різних СКБД і проводять порівняльний аналіз моделей.

3. Фізичне проектування - визначення особливостей зберігання даних, методів доступу й т.д.

Розходження рівнів подання даних на кожному етапі проектування реляційної бази даних:

Концептуальний рівень - подання аналітика (використовується інфологічна модель «сутність-зв'язок»):

- сутності;

- атрибути;

- зв'язки.

Логічний рівень - подання програміста:

- записи;

- елементи даних;

- зв'язки між записами.

Фізичний рівень - подання адміністратора:

- групування даних;

- індекси;

- методи доступу.

 

6 Рівні моделювання при розробці БД.

 

Метою розробки будь-якої бази даних є зберігання й використання інформації про яку-небудь предметну область. Для реалізації цієї мети є наступні інструменти:

1. Реляційна модель даних - зручний спосіб подання даних предметної області.

2. Мова SQL - універсальний спосіб маніпулювання такими даними.

Однак очевидно, що для однієї й тієї ж предметної області реляційні відносини можна спроектувати безліччю різних способів. Наприклад, можна спроектувати кілька відносин з більшою кількістю атрибутів, або навпаки, рознести всі атрибути по великій кількості дрібних відносин. Як визначити, по яких ознаках потрібно поміщати атрибути в ті або інші відносини?

При розробці бази даних звичайно виділяється кілька рівнів моделювання, за допомогою яких відбувається перехід від предметної області до конкретної реалізації бази даних засобами конкретної СКБД. Можна виділити наступні рівні:

- сама предметна область;

- модель предметної області;

- концептуальна модель даних;

- фізична модель даних;

- власно база даних і додаток.

Предметна область - це частина реального світу, дані про яку ми хочемо відбити в базі даних. Наприклад, як предметна область можна вибрати бухгалтерію якого-небудь підприємства, відділ кадрів, банк, магазин і т.д. Предметна область нескінченна й містить як істотно важливі поняття й дані, так і малозначні або взагалі не значущі дані. Так, якщо як предметну область вибрати облік товарів на складі, то поняття "накладна" й "рахунок-фактура" є істотно важливими поняттями, а те, що співробітниця, що приймає накладні, має двох дітей - це для обліку товарів неважливо. Однак, з погляду відділу кадрів дані про наявність дітей є істотно важливими. Таким чином, важливість даних залежить від вибору предметної області.

Модель предметної області. Модель предметної області - це наші знання про предметну область. Знання можуть бути як у вигляді неформальних знань у мозку експерта, так і виражені формально за допомогою яких-небудь засобів. Як такі засоби можуть виступати текстові описи предметної області, набори посадових інструкцій, правила ведення справ у компанії й т.п. Досвід показує, що текстовий спосіб подання моделі предметної області вкрай неефективний. Набагато більше інформативними й корисними при розробці баз даних є описи предметної області, виконані за допомогою спеціалізованих графічних нотацій. Є велика кількість методик опису предметної області. З найбільш відомих можна назвати методику структурного аналізу SADT і засновану на ньому IDEF0, діаграми потоків даних Гейна-Сарсона, методику об’єктно-орієнтованого аналізу UML, і ін. Модель предметної області описує скоріше процеси, що відбуваються в предметній області й дані, використовувані цими процесами. Від того, наскільки правильно змодельована предметна область, залежить успіх подальшої розробки додатків.

Концептуальна модель даних. На наступному, більш низькому рівні перебуває концептуальна модель даних предметної області. Концептуальна модель описує поняття предметної області, їхній взаємозв'язок, а також обмеження на дані, що накладають предметною областю. Приклади понять - "співробітник", "відділ", "проект", "зарплата". Приклади взаємозв'язків між поняттями - "співробітник значиться рівно в одному відділі", "співробітник може виконувати кілька проектів", "над одним проектом може працювати кілька співробітників". Приклади обмежень - "вік співробітника не менш 16 і не більше 60 років".

Концептуальна модель даних є початковим прототипом майбутньої бази даних. Концептуальна модель будується в термінах інформаційних одиниць, але без прив'язки до конкретної СКБД.

Рішення, прийняті на попередньому рівні, при розробці моделі предметної області, визначають деякі границі, у межах яких можна розвивати концептуальну модель даних, у межах же цих границь можна приймати різні рішення. Наприклад, модель предметної області складського обліку містить поняття "склад", "накладна", "товар". При розробці відповідної реляційної моделі ці терміни обов'язково повинні бути використані, але різних способів реалізації тут багато - можна створити одне відношення, у якому будуть присутні як атрибути "склад", "накладна", "товар", а можна створити три окремих відношення, по одному на кожне поняття.

Розробка концептуальної моделі, орієнтованої на конкретні завдання, до початку стадії проектування користувальницького інтерфейсу дозволяє створити додаток, що є простим, послідовним, однаковим по внутрішньому змісту й необтяжливим з погляду зайвих можливостей. Коротше кажучи, додаток виходить більше зрозумілим для вивчення й використання.

 

7 Технологія аналізу предметної області

 

Аналіз предметної області (ПО) являє собою перший етап проектування БД будь-якого типу й закінчується побудовою інформаційної структури (концептуальної моделі). На цьому етапі аналізуються потреби користувачів, вибираються інформаційні об'єкти та їх характеристики, структурується предметна область. Аналіз ПО є загальним етапом, незалежним від програмного та технічного середовища, у яких буде реалізовуватися БД.


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 122; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты