Перший тип об'єктів — споживачі матеріальних благ, усіх видів послуг, духовних цінностей і інформації.

Наприклад, в економічній статистиці об'єктами є виробничі одиниці, які розташовані на певній території і змінюються рідко та повільно. У соціальній статистиці, навпаки, об'єкти першого типу (споживачі) вельми мобільні й безперервно змінювані. При­родний і механічний рух населення, його соціальна й територі­альна мобільність, економічна активність зумовлюють невпинне змінювання складу та структури населення як у цілому по країні,

Див.: Социальная статистика: Учебник / Под ред. чл.-кор. РАН И. И. Елисеевой. — М.: Финансьі и статистика, 1997. — С. 18—20.

так і в регіонах чи окремих соціальних групах. Кожна людина і сім'я доволі часто змінюють свої демографічні та соціально-економічні характеристики. Це створює певні труднощі в органі­зації статистичного спостереження за об'єктами соціальної ста­тистики і змінами в соціальному житті суспільства. Лише перепи­си населення, здійснювані приблизно раз на 10 років, дають змо­гу діставати порівняно повні відомості про населення, але й ці відомості не можуть повною мірою забезпечити потреби соціаль­ної статистики в інформації про об'єкти її дослідження. Тому в соціальній статистиці для відшукання оперативної інформації з багатьох питань соціального життя широко вдаються до різного роду вибіркових обстежень. Найціннішими з них є обстеження умов життя домашніх господарств та економічної активності на­селення. У матеріалах таких вибіркових обстежень міститься док­ладна характеристика об'єктів обстежуваної сукупності, їх дифе­ренціація за складом, умовами життя, зайнятістю та рівнем спо­живання.

1.3. ЗАВДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ

Соціальна статистика покликана допомогти суспільст­ву поглибити й конкретизувати знання про його соціальний лад і соціальні процеси, що відбуваються у ньому, а також виробити соціальну політику, яка полегшувала б життя населенню і допо­магала йому вирішувати конкретні соціальні проблеми, які існу­ють на даному конкретно-історичному етапі розвитку суспільства. Наявність тих чи інших соціальних проблем на різних етапах розвитку суспільства залежить від цілого ряду чинників. Основні з них такі:

• обсяг наявних ресурсів у суспільстві, які можуть бути спря­
мовані на задоволення потреб населення;

• ступінь розвитку різних видів потреб, рівень усвідомленості
їх населенням і збалансованість потреб та можливостей їх задо­
волення;

• національні та культурні традиції, ступінь гуманізації відно­
син у суспільстві;

• ступінь диференціації умов і рівня життя різних груп і кате­
горій населення країни;

• інтенсивність соціальної та територіальної мобільності на­
селення і швидкість зміни умов життя, які визначають можли­
вість адаптації населення до нових умов;

• способи вирішення соціальних проблем, що існують у сус­
пільстві, і співвідношення об'єктивних і суб'єктивних чинників,
які впливають на ступінь задоволеності людей умовами свого
життя;

• наявність країн з іншим рівнем життя та соціального розвитку.
Історичний досвід показує, що в різних країнах умови, які

призводять до соціальних проблем, дуже різноманітні і зміню­ються з розвитком суспільства. Тому, аналізуючи соціальні про­блеми, потрібно враховувати конкретні історичні умови, в яких перебуває суспільство в даний момент часу. Неможливо прави­льно оцінювати й інтерпретувати статистичні показники рівня та умов життя населення, не враховуючи зазначених чинників.

Усе розмаїття завдань, що їх вирішує соціальна статистика, можна звести до двох комплексних завдань:

1) спостереження за соціальними процесами, які відбуваються
в суспільстві, з метою відшукання кількісних характеристик со­
ціального життя, поглиблення знань про розвиток суспільства та
створення необхідної бази даних для розробки соціальної політики;

2) моделювання соціальних процесів, оцінювання можливого
їх розвитку в перспективі та аналіз впливу на ці процеси соціаль­
ної політики, яка реалізується в суспільстві; таке моделювання
має на меті своєчасно підготувати об'єктивну інформацію для
прийняття рішень щодо .внесення до соціальної політики необ­
хідних коректив.

Із цих комплексних завдань випливають докладніші завдання соціальної статистики, які можна поділити на завдання практич­ного і методологічного характеру.

До практичних завдань соціальної статистики належать:

• систематичне спостереження за об'єктами соціальної стати­
стики й відшукання їх статистичних характеристик;

• вивчення умов, рівня та способу життя населення на даний
момент часу й у динаміці;

• аналіз змінюваних потреб населення у благах і послугах, їх
доступності та ступеня задоволення для різних соціальних груп;
оцінювання відповідності рівнів фактичного споживання норма­
тивним значенням;

• спостереження за станом соціальної сфери та виявлення
найважливіших тенденцій і закономірностей розвитку соціальної
інфраструктури суспільства;

• вивчення процесів взаємодії особистості та соціальних груп
із соціальною сферою; оцінка всіх засобів задоволення всіляких
потреб на даному рівні розвитку суспільства;